20 листопада президент України Петро Порошенко вирушив до Молдови з візитом, який радше слід було б назвати агітаційним. Разом з польським колегою Броніславом Коморовським він прилетів до Кишинева "підтримати курс Молдови на євроінтеграцію".

Лише за десять днів – 30 листопада – у наших сусідів відбудуться парламентські вибори, результати яких можуть істотно змінити зовнішньополітичний вектор країни.

Нинішня парламентська опозиція, молдавські комуністи, за різними опитуваннями, набирають від 30% до 40% голосів виборців. У парламенті до них гарантовано приєднаються новачки – соціалісти, яким соцопитування обіцяють до 10% мандатів.

По суті, назва "Соцпартія" – лише маска. Ця політична сила не приховує, що є російською "п'ятою колоною". Вони активно виступають за вступ Молдови у Митний союз, а для агітації використовують білборди з фотографіями Володимира Путіна.

"Шанси проєвропейської коаліції і проросійської опозиції зараз виглядають рівними. Багато в чому на ситуацію вплинуло нещодавнє російське ембарго на імпорт молдовських овочів і фруктів. Хоча бізнес розуміє, що це політичний тиск, дуже часто, особливо на півночі країни, на зміну розумінню приходить істерика: "Поверніть нам російський ринок!" Це серйозно збільшило шанси опозиції",- визнає в розмові з ЄвроПравдою президент Союзу аграрних асоціацій "UniAgroProtect" Александру Слусарь.

Варто зазначити, що передвиборчі візити європейських політиків до Кишинева – не нове явище.

Однак у сформованій ситуації передвиборчі "подарунки" ЄС (в основному це збільшення квот), вже не можуть істотно вплинути на вибори. Молдавська економіка не встигає вичерпати і нинішній їхній обсяг.

А от використання українського президента для демонстрації переваг євроінтеграції – це, безумовно, новинка для Молдови. Тим більше, що за п’ять місяців своєї каденції президент Порошенко, незважаючи на своє молдавське коріння (він закінчив школу в Бендерах), так і не відвідав сусідню країну.

Ще одна особливість візиту – одночасний приїзд Броніслава Коморовського.

Молдавські дипломати неофіційно визнають – дипломатичний десант мав бути великим. В певний момент від візиту нібито відмовилася канцлер ФРН Ангела Меркель, а крім того, планувався приїзд одного з єврокомісарів або президента Європарламенту.

Петро Порошенко був основним ньюсмейкером дня.

Польський президент гучних заяв під час виходу до преси не робив, обмежившись шаблонними фразами про те, що європейська інтеграція Молдови "не спрямована проти будь-якої країни" і врешті-решт "піде на користь усім державам регіону".

На відміну від нього, Петро Порошенко був більш відвертим. "30 листопада відбудуться парламентські вибори в Молдові. Від них залежить збереження нинішнього курсу країни на євроінтеграцію . 26 жовтня відбулися вибори в Україні. Згідно з їхніми результатами, 80% українських виборців підтримали європейський вектор. Ще один успіх – вперше в українському парламенті не буде комуністів. Варто побажати, щоб вибір молдавських виборців був таким однозначним, як і українців", – заявив він.

До речі, за підсумками тієї репліки так і залишилося незрозумілим , що ж саме молдаванам побажав президент України: сформувати стійку проєвропейську більшість або ж завершити парламентську історію місцевої компартії.

Треба визнати, що до виконання другого трактування побажання Молдові ще дуже далеко.

За словами Петра Порошенка, з результатом нинішніх виборів Україна зможе вже до кінця його нинішньої каденції подати заявку на вступ до ЄС, причому має намір зробити це синхронно з Молдовою.

Навряд чи ця фраза була узгоджена з Кишиневом. Адже молдавська влада, готуючись до виборів, неодноразово заявляла, що подасть заявку вже наступного року і не чекатиме Україну до 2019-го.

Президенти не зізналися, про що домовлялися за закритими дверима. Президент Молдови Ніколае Тимофті лише зауважив, що сторони обговорюють питання посилення контролю за кордоном з невизнаним Придністров'ям, проте не став озвучувати деталі цих ініціатив.

Придністровська тема спливала і в питаннях молдавських журналістів. Зокрема, Петра Порошенка попросили прокоментувати посилення контролю на кордоні з Придністров'ям, внаслідок чого страждають і молдавани.

Його відповідь була несподівано різкою: "Це був важкий, але необхідний крок. Пішовши на нього, ми вберегли себе від перетворення цього регіону на місце трафіку зброї і бойовиків на територію України. Все це ми б мали зараз, якби тоді не пішли на такий крок".

Тема Придністров'я ще кілька разів згадувалася у виступах президентів – то у вигляді порівняння, то в якості обіцянок забезпечити надійніший контроль за проходженням вантажів через регіон. Як пояснив ЄвроПравді молдавський високопосадовець, після українських подій Молдові доводиться повністю переоцінювати всі ризики, пов'язані з бунтівним регіоном: "Досі ми були впевнені в збереженні статус-кво. Тепер такої впевненості немає – ніхто не знає, що спливе на думку їхньому куратору".

Але все ж таки тематика майбутніх виборів під час візиту була ключовою.

До дещо відвертішої агітації Порошенко вдався на зустрічі з українською громадою міста Бельци.

Втім, туди запросили і місцеві телеканали.

"Я не закликаю вас за когось голосувати, однак, якщо ви хочете для себе європейського майбутнього, з його зарплатами і вільними подорожами – прийдіть і підтримайте сили, які виступають за європейський шлях. Якщо вам цього не треба – можете 30 листопада залишатися вдома", – заявив український президент.

Очевидно, Петро Порошенко забув. Що, на відміну від українців, громадяни Молдови вже мають можливість вільного переміщення, домігшись скасування візового режиму з ЄС. Коли ж таку можливість отримають українці – поки невідомо.

У будь-якому разі, вже наприкінці наступного тижня парламентські вибори покажуть, що більше взяли до уваги громадяни Молдови – заклики політиків з ЄС і України або ж російські батіг і пряник.