У травні 2014 року прем’єр Арсеній Яценюк та президент Єврокомісії Жозе-Мануел Баррозу уклали угоду про фінансування Контракту для України з розбудови держави.

В Брюсселі кажуть, що це – внесок ЄС на проведення реформ в Україні.

До слова – безповоротній внесок. В обсязі 355 мільйонів євро.

Єдина умова – проведення реформ.

В угоді між урядом України та ЄК зазначені показники результативності. Їхнє виконання є умовою для виділення Києву наступних траншів.

Отже, на що підуть ці кошти?

355 мільйонів євро призначені для підтримки реформ у системі державного управління (реформа державної служби та органів місцевого самоврядування; системи управління державними фінансами; системи надання адміністративних послуг; посилення боротьби з корупцією); для покращення доступу до інформації; для завершення конституційної реформи та реформування виборчого законодавства.

250 мільйонів Україна вже отримала у другому кварталі 2014 року – авансом, без оцінки прогресу.

Ще 105 мільйонів країна може отримати у середині 2015 року, але лише за виконання зобов’язань.

Всього, згідно з контрактом, є вісім зобов’язань. Прогрес по кожному з них оцінюється за низкою індикаторів.

"Європейська правда" розпочинає публікацію циклу статей (зокрема - тих, що підготовлені Центром політичних студій та аналітики), де ми опишемо вимоги ЄС, виконання яких "дарує" Україні 2 мільярди гривень (за нинішнім курсом)

І, звісно ж, пояснимо, чи виконує Україна критерії, виставлені Євросоюзом.

В даній статті йдеться про перше зобов'язання Києва – "відчутний прогрес у боротьбі з корупцією".

Цей розділ містить у собі такі показники результативності:

1)      створення оперативного спеціалізованого агентства для розслідування кримінальних корупційних правопорушень;

2)      приведення Кримінального кодексу до міжнародних стандартів;

3)      набрання чинності новим законом "Про прокуратуру";

4)      зміни в розділ Конституції щодо судоустрою, які гарантують незалежність судів;

5)      прийняття законів щодо статусу Вищої ради юстиції.

Принципи перевірки прогресу України коротко викладені в інфографіці:

Натисніть на картинку для збільшення

Чи є прогрес у цьому розділі? Пройдемо по пунктах.

1)

Першим документом щодо системних змін у боротьбі з корупцією став законопроект "Про очищення влади". Він передбачав проведення в подальшому реформи судової системи, зміну законів "Про прокуратуру", "Про СБУ", "Про поліцію", "Про Національне бюро розслідувань", "Про Кабмін", "Про держслужбу".

Зрештою, ці закони мали змінити повноваження та завдання органів державної влади, скоротити чисельність держслужбовців та збільшити за рахунок цього їхні посадові оклади.

Але в останній редакції ці пункти були вилучені. І ми знову стикаємось з лобістами бюрократичної машини у Раді VII скликання. До слова, є вже перше рішення Харківського окружного адміністративного суду, який постановив відновити на роботі працівника прокуратури, звільненого раніше з підстав, передбачених законом "Про очищення влади".

Отже, за даним пунктом прогрес далеко не такий, як експерти сподівалися ще донедавна...

Також 14 жовтня 2014 року ВРУ ухвалила закон "Про національне антикорупційне бюро", який набуде чинності орієнтовно в січні 2014 року.

Головним завданням Бюро буде протидія кримінальним корупційним правопорушенням, які вчинені вищими посадовими особами держави або органів місцевого самоврядування. Бюро матиме досить широкі повноваження. Його директора буде відбирати комісія, сформована президентом, урядом та Радою.

Даний закон передбачає зміни у Кримінальному кодексі, законах "Про запобігання корупції" та "Про прокуратуру".

2)

Другим пунктом значиться завершення приведення Кримінального кодексу у відповідність до міжнародних стандартів.

Дуже багато задля вирішення цього питання було зроблено протягом 2014 року. Говорити про завершення ще зарано, але ухвалені зміни до законодавства дають надію на успіх.

Також індикатором даного пункту є приведення КК до положень Конвенції ООН щодо протидії корупції. Це завдання повністю виконано прийняттям змін до КПК України ще 21 лютого 2014 року.

Щоправда, в одній нормі – щодо звітування про кількість розслідуваних злочинів - є колізія із законом "Про антикорупційне бюро". Від початку передбачалося, що справи про незаконне збагачення розслідуватимуть прокурори, а за новим законом це покладено на працівників Бюро. Найшвидше, звітуватимуть вже останні.

3)

Реформування Генеральної прокуратури.

23 жовтня 2014 року президент Порошенко підписав закон "Про Прокуратуру". Хоча, до слова, провести реформу прокуратури Україна зобов’язалась ще у далекому 1995 році, при вступі до Ради Європи.

Основні зміни стосуються: позбавлення прокурорів функцій загального нагляду, структурні зміни в системі прокуратури, введення прокурорського самоврядування, гарантії незалежності, прозорий та конкурсний відбір для прийняття у штат прокурорів, процедура оскарження дій прокурорів.

4) та 5)

Два останні зобов’язання стосуються змін до судової системи.

Першим кроком став закон "Про повернення довіри до судової влади", який надав поштовх до змін у системі, але не виправдався в цілому.

Єгор Соболєв вже звинуватив владу про невиконання вищевказаного закону, згідно якого, всі судді, які заарештовували людей, надавали санкції на прослуховування чи забороняли збори під час майдану, повинні бути перевірені на предмет дотримання присяги.

Порушення присяги автоматично означало би звільнення судді із забороною повертатися до цієї професії, позбавлення всіх пенсій та інших привілеїв чесного судді.

Не дивно, що виконання цього закону блокується

Що стосується реформування судової системи, то наразі у Мінюсті проходить обговорення проекту закону "Про судоустрій і статус суддів". Його внесення до ВР ще попереду. Також президент створив консультативно-дорадчий орган - Раду з питань судової реформи.

Що стосується закону про Вищу раду юстиції, то він був прийнятий ще у далекому 1998 році, та за цей час до нього внесено 22 поправки.

Особливу увагу цей орган привернув за часів Януковича, коли незалежність суддів була майже знівельована. Тож після повалення режиму минулий склад ВРЮ був звільнений а нові представники досі не введені у склад цього органу.

Тож оцінити якість його роботи наразі неможливо.

* * * * *

Таким чином, ми можемо констатувати, що процеси системної боротьби з корупцією започатковані.

Але наступним і головним кроком буде імплементація всіх прийнятих законів.

Для цього потрібний час, та пильна увага громадськості, ЗМІ та політична воля учасників процесу.

Європейська правда бере на себе зобов’язання публікувати наступні дослідження щодо того, чи виконує Україна зобов’язання в рамках Контракту з розбудови держави.

Тобто - чи відповідаємо ми критеріям, які відкриють для нашої держави безповоротну фінансову допомогу від ЄС.

Дослідження проведене:

експертами та партнерами Центру політичних студій та аналітики в рамках проекту "Створення та впровадження системи моніторингу за використанням публічних коштів "Відкритий бюджет" за підтримки Європейського Союзу. 

Автор тексту:

Сергій Карелін,
експерт відділу з бюджетної політики ГО "Центр політичних студій та аналітики"