"Європейська правда" продовжує огляд зобов’язань України щодо виконання Контракту з розбудови держави.

Цей документ був підписаний у травні 2014 року прем’єром Арсенієм Яценюком та президентом Єврокомісії Жозе Мануелом Баррозу. ЄС надав 355 млн євро на проведення реформ в Україні.

Внесок надається на безповоротній основі з однією умовою – виконання реформ.

250 млн євро Україна вже отримала – авансом. Решта надійде у середині 2015 року, але лише за виконання низки зобов’язань.

В першій статті експертами Центру політичних студій та аналітики було проаналізовано зобов'язання Києва продемонструвати "відчутний прогрес у боротьбі з корупцією", а у другій – "підвищення рівня доброчесності та відповідальності у державному секторі". Як пам'ятає читач, в другому блоці прогрес виявився меншим, аніж у першому.

Тепер розглянемо третій розділ даного документу, який стосується підвищення рівня прозорості та конкурентоздатності у сфері державних закупівель. І, як завжди, надаємо для вашої уваги ІНФОГРАФІКУ щодо європейських реформ у цій сфері.

* * * * *

Пункт 3.1 Контракту вимагає від України "суттєвого скорочення переліку винятків, передбачених законом України про державні закупівлі, приведення положень закону у відповідність до категорій винятків, передбачених директивами ЄС у сфері державних закупівель".

Що мається на увазі?

10 квітня цього року Верховна рада прийняла зміни до закону "Про здійснення державних закупівель".

Цей закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт і послуг за умови, що вартість предмета закупівлі (без урахування ПДВ) дорівнює або перевищує для товарів - 100 тис. грн, а для робіт – 1 млн грн.

Цей пороговий показник має змінюватись кожні 24 місяці з урахуванням індексів споживчих цін, а також індексів цін виробників промислової продукції. Тобто, враховуючи рівень інфляції, поріг має поступово зростати.

То що ж дав новий закон? Чи можна говорити про виконання вимог ЄС?

Частина 3 ст. 2 цього закону визначає 15 винятків щодо предмету закупівлі. Натомість за попередньою редакцією закону "Про здійснення державних закупівель" кількість встановлених випадків складала 38.

Отже, ми констатуємо зменшення винятків з дії профільного закону про держзакупівлі на 60%, що є однозначним прогресом.

Також ст. 39 вказаного закону визначає, що в ряді випадків як виняток може використовуватися процедура закупівлі в одного учасника торгів. Це можливо за таких умов:

• закупівлі, пов’язані із захистом прав інтелектуальної власності;
• відсутність конкуренції на відповідному ринку;
• нагальна потреба у здійсненні закупівлі,
• виникнення особливих обставин;
• дві відміни процедури закупівлі замовником через брак учасників;
• потреба здійснити додаткову закупівлю в того самого постачальника з метою стандартизації чи уніфікації раніше придбаних товарів, технологій, робіт або послуг;
• необхідність проведення додаткових будівельних робіт, не зазначених у початковому проекті, які стали потрібні для виконання проекту;
• закупівля юридичних послуг, пов’язаних із захистом прав та інтересів України.

Саме тому однією з ключових умов співпраці України та ЄС було скорочення випадків, на які не поширюється закон про державні закупівлі.

В пункті 3.2. Контракту з розбудови держави Україна зобов’язалась зменшити обсяги закупівель, що здійснюються без проведення конкурсних торгів (за договірною процедурою), до 10% від загального обсягу державних закупівель у першій половині 2015 року.

Наскільки масштабними мають бути ці зміни? Для порівняння: за результатами 2013 року ця частка складала 47%, а за 2012 рік – всі 50%.

Відповідно, кількість таких закупівель має зменшитися до 10% від загального обсягу, що сприятиме більшій прозорості.

Втім, реалізацію цієї норми можна буде оцінити лише у другій половині наступного року.

Натисніть на картинку для збільшення

Останній, третій, пункт розділу про підвищення рівня прозорості та конкурентоздатності у сфері державних закупівель Контракту з розбудови держави передбачає публікування інформації щодо закупівель, які здійснюються без проведення конкурсних торгів.

Також обов’язковій публікації підлягають плани річних закупівель, звіти щодо виконання договорів, інформація про субпідрядників та внесення змін до суттєвих умов договорів, контрактів на закупівлю, інформація щодо розгляду скарг контролюючим органом.

Чи виконано цю умову?

Законом "Про державні закупівлі" передбачено значні обов’язки замовника щодо оприлюднення інформації, яка стосується закупівель.

Зокрема, замовник протягом трьох робочих днів з моменту прийняття рішення про застосування переговорної процедури закупівлі забезпечує оприлюднення на веб-порталі уповноваженого органу інформації про застосування переговорної процедури закупівлі, яка повинна містити:

• найменування та місцезнаходження замовника;
• адресу веб-сайту, на якому додатково розміщується інформація замовника про закупівлю (у разі наявності);
• найменування, кількість товару і місце його поставки, вид робіт та місце їх виконання або вид послуг та місце їх надання;
• строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;
• найменування, місцезнаходження та контактні телефони учасника (учасників), з яким проведено переговори;
• ціну пропозиції;
• реєстраційний рахунок замовника, відкритий в органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів (у разі здійснення закупівлі за рахунок бюджетних коштів).

Обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі має містити: умови застосування процедури закупівлі; посилання на експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування процедури закупівлі.

Інформація про результати переговорної процедури закупівлі оприлюднюється в такому ж порядку, що й для конкурсних процедур.

Також Верховна рада прийняла у першому читанні законопроект №2012-а "Про відкритість використання публічних коштів" від 3 червня 2014 року. Він передбачає створення онлайн-ресурсу, на якому публікуватиметься інформація про використання бюджетних коштів та коштів, якими розпоряджаються комунальні підприємства.

Варто зазначити, що в розробці обох законопроектів брали участь експерти та громадські активісти.

Це дозволило внести у законопроекти багато прогресивних змін.

Саме тому впевнено можна говорити про суттєвий прогрес України і за цим пунктом.

Більш того, робота з подальшої модернізації законодавства триває. Широка група аналітиків наразі досліджує виконання закону "Про здійснення державних закупівель" та розробляє пропозиції щодо удосконалення його правових норм.

Дослідження провели:

експерти та партнери Центру політичних студій та аналітики в рамках проекту "Створення та впровадження системи моніторингу за використанням публічних коштів 'Відкритий бюджет'" за підтримки Європейського союзу. 

Автори тексту:

Сергій Карелін, експерт відділу бюджетної політики ГО "Центр політичних студій та аналітики"

 

Тетяна Яцків, голова ГО "Центр громадської адвокатури"