"А ви знаєте, якою фразою Микола Азаров закрив останнє засідання ради зі співпраці Україна-Євросоюз, що проходило в червні 2013 року в Люксембурзі? Я її досі пам’ятаю", - зізнався Ян Томбінський, посол Євросоюзу в Україні, в розмові з "Європейською правдою", коли ми летіли з Києва до Брюсселю.

"Азаров дослівно сказав таке: ’Уверен, что следующая встреча, в 2014 году, состоится уже в новом формате – в формате Совета ассоциации’. Як бачите, він виявився правий", - пожартував дипломат.

Рада асоціації – новий орган, що створений відповідно до Угоди про асоціацію. Тобто для того, щоби він відбувся, Угоду потрібно було підписати і ратифікувати.

Але, як добре знаємо ми і як тепер знають в ЄС, довіряти уряду Азарова варто було далеко не завжди – за кілька місяців саме його уряд поставив хрест на асоціації, що зрештою призвело до початку революції, і – в червні 2014 року – до підписання Угоди.

Перше (а тому – історичне) засідання Ради асоціації відбулося в Брюсселі у понеділок.

І хоча Азарова на ньому не було і близько, одна деталь нагадувала про його часи. Це – поступове зменшення кредиту довіри з боку ЄС до українських партнерів.

І хоча уряд намагається вдавати, що все добре, проблеми очевидні для журналістів, бо виходять за межі переговорних кімнат.

"Ми розпочали тиждень України в ЄС. Перший захід – зустріч з групою "друзів України"", - оголосив глава МЗС Павло Клімкін в понеділок вранці.

(Термін "тиждень України", до слова, запустила в публічний простір саме "Європейська правда" – надто вже багато "українських" візитів було заплановано в ці дні в Києві та Брюсселі.)

Та заключна дводенна подія "українського тижня" несподівано опинилася під питанням – візит Порошенка до Брюсселю в четвер-пятницю для участі в Європейській раді (саміті ЄС), швидше за все, не відбудеться.

"Проти виступив Дональд Туск, новий президент Європейської ради. Він запевняє, що такий візит не на часі, що краще не їхати", - пояснило дипломатичне джерело "Європейської правди".

Але не треба ображатися на безумовного друга нашої держави, колишнього польського прем’єра Туска. Він має рацію – європейці дійсно "втомилися" від України. Ще трохи – і слово "Україна" почне їх дратувати.

Так, нам хотілося б вірити, що світ наразі крутиться навколо Донбасу та російської агресії, але це не так. ЄС щиро бажає Україні успіху, але не готовий через це заплющити очі на всі інші події в світі.

Звісно, МЗС продовжує наполягати на україноцентричності Європи, а політичний директор міністерства Олексій Макєєв жартує, публічно запрошуючи "втомлених Україною дипломатів до донецького аеропорту", але в будівлі на Михайлівській площі також  розуміють, що одними лише вимогами мети не досягти.

І тому початок "українського тижня в ЄС" було вирішено не псувати традиційними для Києва вимогами посилити санкції проти РФ, які так дратують європейців.

І не дарма дратують, адже Україна і сама не робить те, про що просить Європу.

Ми вимагаємо зупинити торгівлю з Кримом, інвестиції в Крим, ввести торговельні обмеження проти РФ, нарешті, визнати "ДНР" та "ЛНР" терористами. Але скільки пунктів з цього переліку виконав сам Київ? Нуль, жодного!

Звісно ж, це дає європейським політикам чіткий аргумент проти посилення санкцій з їхнього боку.

Та повернемося до подій у Брюсселі.

Перше в історії засідання Ради асоціації не принесло багато приємного українським учасникам.

Ні, звісно ж, це – історична подія, і, мабуть, кожному міністрові приємно було взяти в ній участь, однак з результатами зустрічі виявилося "не густо". В підсумковому прес-релізі – жодного нового слова про нові форми підтримки з боку ЄС.

А прем’єр Арсеній Яценюк, коли вийшов на спілкування з пресою, не зміг приховати певної роздратованості.

Найкращою ілюстрацією проблем став діалог Яценюка та комісара Йоганеса Гана на прес-конференції. На слова прем’єра "гроші потрібні Україні вже на вчора", Ган відповів, що "вчора" їх не буде, і сьогодні також. А будуть лише після того, як Україна здійснить реформи.

"Ми зробили все можливе, ми скоротили 10% держслужбовців, ми збираємо податків більше, ніж раніше. Але ми не можемо впоратися з ситуацією лише фіскальними інструментами. Для змін (реформування) Україні потрібний приплив грошей", - переконував Яценюк свого візаві у присутності ЗМІ.

Одна Йоганес Ган не змінив позиції. "Ми готові і хочемо надати Україні безпрецедентний рівень фінансової підтримки, але мені видається, що має бути зрозуміло: умовою такої підтримки є проведення реформ", - спокійно заперечив той.

Насправді прем’єр Яценюк потрапив у пастку, створену його попередником... прем’єром Яценюком. В Європі добре пам’ятають що, попри ротацію уряду, його керівник працює ще з березня.

Від уряду з березня звучать обіцянки щодо реформ і більшість – досі не виконано. А виправдання про непідконтрольну Раду в Європі не працює.

А тому кредит довіри – близький до вичерпання. Щоби поновити його, уряд буде вимушений не лише говорити про реформи, але й робити їх – саме на це розраховують в Європі.

Джерела кажуть, що в понеділок в Брюсселі Яценюк намагався переконати європейців в тому, що вони мають відійти від принципів та повірити Україні ще раз, адже реформам заважає війна. Саме на цьому ґрунтувався розрахунок глави уряду на закритих зустрічах в рамках Ради асоціації.

Урядовці запевняли, що вони вже досягли успіху, адже тепер – нарешті – мають програму дій.

"Зробити Україну історією успіху складно, коли доводиться воювати з ядерною державою, озброєною до зубів", - переконував глава уряду своїх європейських партнерів. І він дійсно має рацію.

Але тут Яценюк вдруге потрапив у пастку, поставлену Яценюком-попередником.

Лише три місяці томі він особисто переконував європейських лідерів у тому, що війна – не завада реформам. Тоді Брюссель аплодував його заявам. А зараз не може зрозуміти – то що ж змінилося?

Та найголовніше – в ЄС немає довіри щодо виконання тих обіціянок, які дає "новий Яценюк". Брюссель бачить, що, до прикладу, координацією євроінтеграції ніхто всерйоз не опікується. Першого віце-прем’єра, відповідального за євроінтеграцію, в уряді так і не з’явилося. А в деяких міністерства вже почали "підсиджувати" заступників міністра з євронапрямку, призначених нібито за конкурсом.

Що робити уряду в цій ситуації?

Вихід один. Працювати. Виконувати антикорупційну програму. Відновлювати кредит довіри. Поки це ще можливо.

Сергій Сидоренко,

редактор "Європейської правди",
з Брюсселю