В четвер завершився перший візит Петра Порошенка до Польщі в ролі президента України.

Він виступив у парламенті,  був присутній при підписанні ратифікованої Угоди про асоціацію України з ЕС, а також домовився про ряд важливих для України двосторонніх проектів.

Тож візит був продуктивним, хоча й не обійшлось без  негативних нюансів.

 "Ложку дьогтю" візиту додало назріваюче розчарування в Європі нездатністю України швидко проводити реформи та, як результат, небажання колишнього прем’єр-міністра Польщі та нинішнього президента Європейської ради Дональда Туска запрошувати Порошенка на саміт ЄС.

До візиту української делегації польська сторона готувалася завчасно і ґрунтовно.

Про плани українських політиків відвідати Варшаву ще в середині листопада повідомив маршалек Сейму Радослав Сікорський.  Вже тоді в розмовах польських політиків і експертів було чути нотки роздратування, мовляв,  занадто довго президент України не відвідує свого "євроадвоката".

Паралельно в окремих ЗМІ з’являлися матеріали, що українці не вдячні полякам за підтримку - не долучають їх до переговорів з Москвою, не купують польського вугілля, натомість обираючи бізнес з Росією.  

Не забуваємо й про те, що призначення посла України в Польщі відверто затягнулося – Андрій Дещиця отримав агреман польської сторони ще в середині літа, а указ про його призначення з’явився лише в жовтні...

Очевидно, в Києві теж розуміли, що далі відтягувати візит не можна.

"Вибачаємо і просимо вибачення"

Між тим, політичні еліти Польщі доклали зусиль, щоби український гість не помітив жодного негативу.

Приміром, голова парламенту Радослав Сікорський, представляючи українського президента перед його виступом а спільному засіданні Сейму та Сенату.

Сікорський дещо патетично і з явним перебільшенням прирівняв звитяги Порошенка на Майдані з боротьбою Леха Валенси за часів Солідарності.

тут і далі - фото автора статті

Про важливість візиту Порошенка можуть свідчити також і безпрецедентні заходи безпеки, що супроводжували візит українського президента в польському парламенті. Територію парламенту навіть було взято під охорону автоматників.

Працівники вітчизняної державної охорони в неофіційній розмові розказали, що самі здивовані такою увагою зі сторони польських спецслужб. Зрозуміло, Петро Порошенко - глава держави, котра воює, проте, ані в Австралії, звідки Порошенко повернувся нещодавно, ані в будь-яких інших закордонних поїздках нічого подібного не було.

Найшвидше, підвищені заходи охорони спричинені також тим, що в одному місці і в один час зібралася вся політична верхівка Речі Посполитої.

Порошенка слухав Президент Польщі з дружиною, прем’єр-міністр, маршалки Сейму і Сенату, міністри, дипломатичний корпус, а також депутати обох палат.

У відповіді Порошенко зумів втримати планку.

Кульмінацією його виступу стала заява про те, що Україна скасовує позаблоковість і прямує в НАТО.

Це питання чи не найбільше хвилює поляків, адже безпосередньо пов’язане з їхньою безпекою.

Окрім викликів сучасності, Президент згадав про "волинську трагедію", процитував Папу Івана Пала ІІ і промовив відому формулу: "Вибачаємо і просимо вибачення".

Польська публічна думка миттєво звернула на це увагу. Адже у цьому складному питання всі крапки ще не розставлено, теми не проговорено й позиції не задекларовано.

Наразі, поки "спільний ворог"  єднає Польщу і Україну, дискусії про історію відійшли на другий план, але противники польсько-української співпраці не полишатимуть спроб "вбити клин" між двома державами.

Тому те, що Петро Порошенко з трибуни польського парламенту від імені Українців "пробачив і попросив вибачення"  потенційно може бути значно важливіше, аніж договір про газотранспортні системи.        

Ложка дьогтю

Найбільш обговорювана проблема пов’язана не із тим, що відбулося під час візиту, а з тим, чого не сталося після нього.

Йдеться про візит Порошенка до Брюсселю, якого багато хто чекав, але який так і не відбувся.

Про те, що Дональд Туск вирішив не запрошувати Петра Порошенка на саміт глав ЄС Європейська Правда написала ще за день до його приїзду у Варшаву.

Точно таку інформацію мають польські ЗМІ. Так, ресурс RMF 24, посилаючись на розмови з дипломатами, пише що Дональд Туск не хоче видаватися "занадто заангажованим" українським питанням, адже це може не сподобатися лідерам країн ЄС.

Як наслідок, вага українського питання на саміті буде суттєво знижена, на що вже нині гостро відреагували ряд проукраїнських політиків в Польщі.

Приміром, колишній євродепутат і "неформальний лобіст" України в Європі Павел Коваль різко розкритикував проект рішення Європейської ради, підготовленого офісом  Дональда Туска.

В документі (принаймні, в його версії, чинній станом на вівторок) Україні присвячено лише два абзаци.

Там прописана лише загальна декларація підтримки нового уряду і заклик до "всіх сторін" дотримуватися Мінських домовленостей.

На думко того ж Коваля, таке формулювання прирівнює Україну до інших сторін конфлікту.

Водночас, є дані, що хвиля критики котра вже почала здійматися через це на адресу Туска, а також позиції Британії, Швеції, Польщі та країн Прибалтики все ж спонукали доопрацювати документ і вписати дещо різкішу позицію щодо Росії.  

В МЗС Польщі ситуацію із "зірваною" поїздкою на  саміт коментувати відмовилися, мовляв, це не компетенція міністерства. Заступник глави адміністрації президента Валерій Чалий каже, нібито, в Порошенка і не планували брати участь в цьому саміті, адже такий формат зустрічей не передбачає приїзд президента України.

Насправді, у Порошенка до остатнього вагалися їхати в Брюссель, чи ні. Про це Європейській правді розповіли в оточенні  Президента. В Київ надходило запрошення Європейської народної партії і це була би формальна причина перебування в Брюсселі, а паралельно зі сторони українських дипломатів зондувалася можливість отримати запрошення на саміт ЄС.

Проте Туск натякнув, що такого запрошення Порошенко не отримає.

Цьому є декілька причини. Адже це перший саміт ЄС, де головує Дональд Туск як президент Європейської ради і він  старається провести йог без експериментів.

Не секрет також, що європейські політики все більше незадоволені фактичною відсутністю реформ в Україні, тому таким чином вирішили натякнути Петру Порошенку, що ейфорія і захоплення Україною в світі минає.    

PS. Напередодні приїзду Порошенка до Польщі польський міністр закордонних справ Гжегож Схетина напівжартома заявив, що "Дорога з Києва до Брюсселя лежить через Варшаву". Що ж цього разу скористатися його порадою Порошенку не вдалося - ані в буквальному сенсі, ані в переносному.

Автор:

Юрій Опока, Варшава,
для Європейської правди