Вже майже місяць активно обговорюється проблема заборони реалізації домашнього м'яса та молока на агропродовольчих ринках, яка має вступити в силу з 1 січня 2015 року.

Багато хто пов’язав цю заборону з новим євроінтеграційним харчовим законом №1602-VII , який було прийнято влітку цього року.

З усіх боків на розробників закону та експертів, які допомагали у його написанні, посипались звинувачення в тому, що, намагаючись запровадити європейські стандарти життя для українців, думку самих українців зовсім не враховують.

Таке твердження є абсолютно невірним!

Новий євроінтеграційний харчовий закон України №1602 не має жодного відношення до зазначеної заборони.

Норма про заборону реалізації та обігу необробленого молока та сиру домашнього виробництва, а також туш парнокопитних та інших копитних подвірного забою на агропродовольчих ринках є частиною чинного українського законодавства вже дуже давно. Вона міститься у законі "Про безпечність і якість харчових продуктів" (№771/97) ще з 2005 року.

Єдиною зміною, яку вносили щодо цього питання, було відтермінування вступу в дію заборони з 2010 року на 2015-й.

З наближенням терміну вступу цієї заборони в дію люди, яких вона торкнеться, все більше стали перейматися тим, як діяти після 1 січня 2015 року та на що жити, бо для багатьох селян продаж молока та сиру домашнього виробництва є основним джерелом прибутку.

До вирішення проблеми терміново підключились усі, хто хоч якось може вплинути на її вирішення.

Внаслідок цього 25 грудня 2014 року до порядку денного Верховної ради було включено законопроект № 1499-1, яким пропонується скасувати заборону реалізації та обігу необробленого молока та сиру домашнього виробництва, а також туш парнокопитних та інших копитних подвірного забою на агропродовольчих ринках.

28 грудня цей законопроект було прийнято у цілому.

У випадку, якщо він буде підписаний президентом та вступить в силу, можливість торгувати м'ясом, необробленим молоком та сиром домашнього виробництва збережеться до 20 вересня 2020 року.

А вже після цього часу набудуть чинності нові правила, передбачені євроінтеграційним харчовим законом України №1602, де зазначено:

- з 20 вересня 2020 року туші або частини туш парнокопитних та інших копитних тварин, туші свійської птиці, кроликів та малих диких тварин, риба, мед, яйця, молоко необроблене, сир домашнього виробництва і продукти рослинного походження зможуть продаватися на агропродовольчих ринках за умови підтвердження їхньої придатності за результатами випробувань (досліджень) акредитованої лабораторії, яка знаходиться на агропродовольчому ринку, державним інспектором на цьому ж ринку;

- з 1 січня 2025 року продукти, отримані в результаті забою не на бойні, що має експлуатаційний дозвіл, можуть використовуватися виключно для власного споживання або реалізації на агропромисловому ринку кінцевому споживачу в межах 50 км від місця забою або в області, в якій він здійснений.

Євроінтеграційний харчовий закон №1602 передбачає ще багато змін, але поряд з цим в ньому передбачені достатньо довгі перехідні періоди для того, щоб національні виробники поступово, з виваженими бізнес-рішеннями, могли перейти на нові правила гри на ринку.

Наприклад, новий закон встановлює обов’язок запровадити на харчових підприємства системи управління безпечністю харчових продуктів, засновані на принципах HAССP.

Але оскільки введенню цієї системи передує запровадження належних гігієнічних практик, правильне запровадження систем освітлення, вентиляції, оновлення технічної складової та багато чого іншого, це потребуватиме як людських, так і фінансових ресурсів.

Відповідно, для уникнення шокової терапії підприємствам, котрі мають справу з харчовими продуктами, у складі яких є необроблені інгредієнти тваринного походження (крім малих потужностей), закон дає три роки на запровадження HAССP; підприємствам, що провадять діяльність з харчовими продуктами, у складі яких відсутні такі інгредієнти - чотири роки.

Всі інші мають запровадити HAССP не пізніше ніж за п’ять років з дня, наступного за днем опублікування цього закону.

Тобто у 2019 році українські харчові підприємства (за деякими винятками) повинні мати запроваджену систему HAССP.

Євроінтеграційний харчовий закон №1602 передбачає значне послаблення державного втручання в діяльність бізнесу. Але при цьому зберігається баланс.

Чітко прописано принцип, відповідно до якого саме бізнес відповідатиме за всі свої дії і нестиме суттєву фінансову відповідальність у разі недотримання вимог безпечності харчових продуктів.

Інтереси споживачів, захист їхнього життя та здоров’я в цьому законі поставлені на перше місце.

Автор:

Катерина Онул,
представник International Finance Corporation,
юридичний радник програми "Інвестиційний клімат в агробізнесі"