Один із запропонованих урядом заходів для боротьби з великим українським бізнесом, що ухиляється від сплати податків - денонсація конвенції про уникнення подвійного оподаткування з Кіпром.

Чи це популізм, що має мінімальне практичне значення? Чи такий крок дійсно допоможе Україні генерувати необхідні їй податкові надходження?

Якими є ключові аргументи уряду на підтримку запропонованого заходу?

По-перше, кіпрська компанія може продати в Україні "будь-яке майно, акції та інші активи" без сплати податків в Україні або на Кіпрі.

По-друге, умови конвенції з Кіпром - пільгові, а ставки - нижчі, ніж у договорах з іншими державами і, зокрема, в країнах ЄС.

По-третє, втрати України від кіпрської конвенції - близько 6 млрд грн на рік. Денонсація договору спрямує ці суми в бюджет України.

Кіпр - найбільше джерело прямих інвестицій в Україну.

31% від загального обсягу іноземних інвестицій для маленької острівної країни - це явна ознака того, що Кіпр - не джерело коштів, а лише інструмент для їхнього інвестування в Україну.

Серед причин - пропоновані Кіпром податкові пільги (хоча вони і не такі серйозні, як багато хто вважає, оскільки на деякі види доходів, звільнені від податку на прибуток, сплачується досить високий спеціальний збір на оборону).

Але не менш важливою є гнучкість кіпрського законодавства, особливо корпоративного. Кіпрська правова система базується на англійському праві, а його, як відомо, обирають для регулювання комерційних угод сторони в усьому світі. Відіграє свою роль і дешевизна послуг, пов'язаних зі створенням і роботою компаній, а також "стриманість" кіпрської влади в обміні податковою інформацією з владою пострадянських держав.

Частину грошей, отриманих бізнесом за рахунок використання переваг Кіпру, особливо внаслідок застосування неправомірних податкових практик, українська влада закономірно хотіла б оподаткувати в Україні. І дійсно, запропонована урядом денонсація конвенції з Кіпром в короткостроковій перспективі могла б призвести до збільшення бюджетних надходжень. Але чи надовго?

У підсумку Україна може навіть втратити податкові надходження.

Складається враження, що пропозиція про денонсацію договору базується на деяких хибних уявленнях про те, в чому полягає роль конвенцій про уникнення подвійного оподаткування і як вони працюють.

1. Конвенція припинить діяти, щойно Рада прийме відповідний закон? Україна не вправі миттєво денонсувати угоду з Кіпром без порушення міжнародного права. Можливість припинити дію Конвенції з 2019 року, згідно з прописаними правилами, Україні не допоможе.

2. Конвенція з Кіпром суттєво відрізняється від інших конвенцій? На відміну від старого радянського договору з Кіпром, який мав справді катастрофічні наслідки для України, нова конвенція базується на модельній конвенції ОЕСР і прописує стандартні податкові ставки.

3. Ставки для Кіпру нижчі, ніж для інших країн? Ставки в кіпрській конвенції, хоча і пільгові (особливо в частині виплати відсотків), не відрізняються кардинально, а іноді й вищі, ніж в інших українських конвенціях:

а) пільговий податок на дивіденди - 5% при пакеті від 20% або інвестиції від 100 000 євро; в інших випадках сплачуються стандартні українські 15%; для порівняння, резидент Нідерландів при інвестиціях понад 300 000 доларів або частці у 50% може взагалі не платити податок в Україні, максимальна ставка по інших країнах може складати і 10% (наприклад, Британія, Німеччина), а знижена - ті ж 5% що і для кіпрського одержувача;
б) податок на відсотки для кіпрського резидента складе 2%, на відміну від повного звільнення у разі сплати резиденту Швейцарії (комерційні кредити та фінансування з боку фінустанов) та Британії (обмежень за типом фінансування немає); кіпрські 2% застосовуються у багатьох інших країнах (наприклад, Нідерланди, Німеччина при комерційному кредиті та кредит банків);
в) знижена ставка для деяких типів роялті на користь кіпрського одержувача складає 5%, на відміну від повного звільнення у випадку Швейцарії, Голландії, Німеччини (стосується певних видів роялті) і Великобританії (стосується всіх роялті).

4. Продаж активів нерезидента в Україні оподатковується в Україні, а по Кіпру цього не відбувається? Відсутність податку на продаж активів нерезидентом, не присутнім в Україні - особливість міжнародної торгівлі та оподаткування, а не результат положень кіпрської конвенції. Виняток - відчуження нерухомості, акцій та інших цінних паперів. Дана пільга закріплена Податковим кодексом (дохід нерезидентів від продажу автомобілів, обладнання, товарно-матеріальних цінностей не обкладається податком на прибуток в Україні) і прописана у всіх конвенціях. Що стосується нерухомості, то її продаж оподатковується в Україні відповідно до чинної конвенції.

5. За всіма конвенціями, крім кіпрської, в разі продажу бізнесу сплачується податок в Україні; скасуємо кіпрську конвенцію - буде сплачуватися податок і при угодах кіпрських власників? За загальним правилом, прописаним у конвенціях, при продажу бізнесу податок в Україні не сплачується. Виняток лише одне - якщо більшу частину активів української компанії складає нерухомість. Такого винятку у кіпрській конвенції дійсно немає - на відміну від більшості інших конвенції, податок не сплачується при будь-якому відчуженні корпоративних прав. Особливого значення це, правда, не має, як не має значення і наявність винятку в інших конвенціях. Справа в тому, що за відсутності працюючих правил з трансфертного ціноутворення сплати даного податку легко уникнути - корпоративні права можна продати в Україні за номінальною вартістю, або, замість того, щоб продавати українську компанію, власник продасть покупцеві кіпрський холдинг, без сплати будь-яких податків.

6. Скасування конвенції збільшить надходження за рахунок податку від продажу активів? Джерело додаткових податкових надходжень від денонсації договору - не продаж активів кіпрськими резидентами, а оподаткування відсотків і роялті за стандартною (15%), а не пільговою (2% для відсотків і 5% або 10% для роялті) ставками. Тим не менш, до 2019 року бізнес має досить часу, щоб почати роботу з іншою країною. Тому виграш для бюджету навряд чи буде суттєвим.

7. Загалом податкові надходження до українського бюджету збільшаться? Тією мірою, якою бізнес-структури з Кіпру перемістяться до країн, з якими Україна має більш пільгові конвенції, надходження до бюджету зменшаться. Наприклад, не треба буде платити податок на відсотки (Швейцарія або Англія) або роялті (наприклад, Нідерланди, Велика Британія, Німеччина, Швейцарія), при тому, що зараз податок сплачується за ставками 2% та 5% відповідно. При цьому додаткові витрати бізнесу на обслуговуванні в дорожчих юрисдикціях український бюджет не наповнять.

Незважаючи на це, денонсація угоди з Кіпром зі зрозумілих причин здається привабливою.

Система Кіпру містить низку преференцій, що дає бізнесу суттєву економію коштів. І багатьом видається несправедливим пробачати великому бізнесу те, що він приховує доходи за кордоном.

Тим не менш, основою здорової політики не повинно бути бажання добитися справедливості, перерозподіливши суму податків, заощаджених несимпатичними нам людьми (наприклад, олігархами). Замість цього запропоновані заходи повинні бути прагматичними. А саме - вести до збільшення надходжень до бюджету України при мінімізації загального податкового тягаря для бізнесу: чим більше грошей у бізнесу, тим більше інвестується або витрачається, бажано в Україні. Це вигідно для економіки.

Пропонований захід не зовсім відповідає цій вимозі.

Для вирішення важливої для України проблеми з ухилянням від сплати податків є сенс сконцентруватися на стандартних рішеннях - трансфертне ціноутворення, контрольовані іноземні компанії, обмеження на залучення позикових коштів, спеціальні правила оподаткування міжгрупового фінансування, обмеження пільг та інші механізми боротьби зі зловживаннями пільгами конвенцій. Значна їх частина не реалізована в Україні або реалізована неналежним чином. Ініціативи в цьому напрямку - елемент більш важливої частини податкової реформи, запропонованої урядом.

Що стосується денонсації конвенції з Кіпром, то цей варіант краще за все використовувати в якості "батога".

Кіпру потрібна мотивація для належного обміну інформацією - до чого Кіпр, як відомо, не схильний - і підписання з Україною відповідної угоди.

Автор: Зоя Милованова,

юрист, член редколегії VoxUkraine.org