"Європейська правда" продовжує огляд зобов’язань України щодо виконання Контракту для України з розбудови держави.

Цей документ був підписаний у травні 2014 року прем’єром Арсенієм Яценюком та президентом Єврокомісії Жозе-Мануелом Баррозу. ЄС надав 355 млн євро на проведення реформ в Україні.

Внесок надається на безповоротній основі з однією умовою – виконання реформ

250 млн євро Україна вже отримала – авансом. Решта надійде у середині 2015 року, але лише за виконання низки зобов’язань.

Прогрес по кожному з них оцінюється за низкою індикаторів.

В першій статті експертами Центру політичних студій та аналітики було проаналізовано перше зобов'язання Києва – "відчутний прогрес у боротьбі з корупцією".

Тепер спробуємо оцінити досягнення (чи їхню відсутність) у другому блоці – "підвищення рівня доброчесності та відповідальності у державному секторі".

* * * * *

Згідно з Контрактом, під підвищенням рівня доброчесності та відповідальності у державному секторі розуміється вдосконалення та ефективне застосування процедур декларування та перевірки доходів, активів і видатків українськими посадовцями.

Окреме велике завдання, що стоїть перед Україною – створити систему запобігання та врегулювання конфлікту інтересів державних службовців.

Ця проблема - не нова. Йдеться про неприпустимі (за західними нормами) ситуації, коли дії держслужбовця можуть принести зиск не йому особисто, а його близьким чи друзям. Раніше влада воліла не звертати уваги на цю "дрібничку".

Треба зазначити, що один великий крок вперед тут вже зроблено. 

Йдеться про закон "Про запобігання корупції", прийнятий в цілому у жовтні. 

Різниця у підходах дуже добре зрозуміла, якщо порівняти вже згаданий новий профільний закон "Про запобігання корупції" із законом "Про засади запобігання і протидії корупції", який був прийнятий у 2011 році.

Наприклад, словосполучення "конфлікт інтересів" у старому законі використане лише один раз, а в новому - 38 разів.

В профільному законі з’явилися нові поняття:

"потенційний конфлікт інтересів" - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень;

"реальний конфлікт інтересів" - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Розділ п’ятий вказаного закону цілком присвячений запобіганню та врегулюванню конфлікту інтересів.

* * * * *

Та повернемося до опису індикаторів виконання зобов'язань України за Контрактом з розбудови держави. 

для перегляду інфографіки натисніть на зображення

Блок вимог щодо підвищенням рівня доброчесності та відповідальності у держсекторі поділений на два пункти.

Один з них повністю присвячений подоланню проблеми конфлікту інтересів на держслужбі.

Другий містить низку інших індикаторів:

- впровадження ефективної системи перевірки декларацій про активи, доходи та видатки державних службовців;
- застосування покарань за подання неправдивої інформації у деклараціях;
- суттєве зменшення граничного розміру видатків, що декларуються;
- створення окремого веб-порталу для подання декларацій в електронній формі та їхньої публікації з відкритим доступом;
- вдосконалення інших положень щодо розкриття інформації про активи за співпраці з громадянським суспільством і міжнародними зацікавленими сторонами.

Тут ключові досягнення влади наразі також полягають в ухваленні закону "Про запобігання корупції", про який ми згадували раніше.

Згідно із законом, Кабміном буде створена Національна комісія з питань запобігання корупції, що матиме спеціальний статус.

На цю комісію покладатимуть такі функції:

-      аналіз стану запобігання та протидії корупції в Україні;
-      розроблення проектів антикорупційної стратегії та державної програми з її виконання;
-      підготовка та подання проекту національної доповіді щодо реалізації засад антикорупційної політики;
-      координація та надання методичної допомоги щодо виявлення корупційних ризиків у діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування;
-      контроль та перевірка декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
-      затвердження правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування; інформування громадськості про здійснювані Комісією заходи із запобігання корупції; реалізація заходів, спрямованих у свідомості громадян на негативне ставлення до корупції.

Ще один розділ Контракту, який називається "Фінансовий контроль", присвячений декларуванню доходів та порядку проведення перевірки декларацій.

Також обумовлено створення єдиного реєстру декларацій доходів державних службовців.

Результати виконання цих умов детально прописані в останньому звіті Європейської комісії щодо виконання Україною плану дій з візової лібералізації (адже в ньому  міститься така сама вимога до України)

Зроблено не дуже багато. Верховна рада ще 13 травня прийняла поправки до законодавства, які стосуються декларування активів: введення зовнішнього механізму контролю; криміналізація всіх елементів хабарництва; додавання правил про корупцію в приватному секторі щодо юридичних осіб; підвищення рівня штрафів.

* * * * *

Характеризуючи виконання другого розділу Контракту з розбудови держави, мусимо визнати – поки що його виконано лише на папері.

З одного боку, необхідне законодавство вже прийнято. Однак ці норми наберуть чинності тільки в квітні 2015 року.

Саме тому робити висновки щодо прогресу України в напрямку доброчесності державного сектору зарано.

Дослідження проведене:

експертами та партнерами Центру політичних студій та аналітики в рамках проекту "Створення та впровадження системи моніторингу за використанням публічних коштів 'Відкритий бюджет'" за підтримки Європейського союзу. 

Автор тексту:

Сергій Карелін, експерт відділу з бюджетної політики ГО "Центр політичних студій та аналітики"