Останні роки фінансова система Швейцарії переживала непростий процес трансформації. Традиційна модель швейцарської банківської таємниці, в якій були закладені положення, що легко дозволяли вкладникам на свій розсуд "оптимізувати" податки, виявилася приреченою.

Один з таких принципів спирався на дуже тонке розрізнення "податкового обману" (зазвичай в цьому випадку має місце фальсифікація фінансових та податкових документів) та "ухилення від податків" (коли іноземні власники вкладів у швейцарських банках нібито "забували" їх задекларувати та повідомити про них "своїм" податковим органам).

Обман вважався в Швейцарії злочином, а ухиляння – ні.

Ухиляння розглядалася як адміністративне правопорушення і було прирівняне, фактично, до переходу вулиці на червоне світло.

Через ці недоліки в системі ОЕСР по боротьбі з відмиванням нелегальних капіталів Швейцарія все ще знаходиться на "Стадії №1", поділяючи цей "почесний" статус з такими країнами, як Ботсвана, Ліван або Панама.

Нагадаємо, що країнам, які відмовляться відповідати новим положенням ОЕСР, загрожує внесення до чорного списку нелегальних податкових оаз.

Міжнародний тиск на Швейцарію якісно посилився, загрози занести країну до різного роду чорних чи сірих списків подіяли.

Якщо ще 2008 року міністр фінансів Швейцарії стверджував, що "торг у питанні швейцарської банківської таємниці не просто недоречний, а взагалі неможливий", то вже за рік уряд країни був вимушений зробити і ухилення від податків кримінально караним діянням.

Зараз у Швейцарії всі – і уряд, і парламентська більшість, і галузеве "Банкірське об'єднання" – виступають за те, щоб перетворити країну в сучасний, прозорий і з податкової точки зору бездоганний світовий фінансовий центр.

Думка про те, що подібний центр не може бути побудований на хиткому піску сумнівних податково-фінансових схем, стала загальним місцем і її вже ніхто серйозно не оспорює.

Минулого року швейцарський законодавець уже зробив ряд важливих кроків для виправлення ситуації.

Зокрема, починаючи з літа 2014 року, швейцарські банки більше не зобов'язані інформувати своїх іноземних клієнтів, якщо банк, спираючись на офіційне клопотання іноземної держави про надання правової допомоги, передасть податковим органам цієї держави вичерпну інформацію щодо рахунків даного клієнта.

Право залишатися анонімними втрачають і володарі блок-пакетів акцій. Починаючи з минулого року вони повинні офіційно реєструвати угоду з придбання комерційної компанії.

Більше того, лунає думка, що Швейцарії більше не треба приховувати в себе капітали-втікачі.

Навіть без банківської таємниці країна володіє якостями, що роблять її однією з найпривабливіших фінансових майданчиків світу.

Ввівши всі ці правові новації, Швейцарія в цілому виконала основні вимоги та врахувала головні претензії, які висували на її адресу з боку ОЕСР.

Тому багато експертів виходять з того, що в лютому, після згаданої перевірки, Швейцарія зможе перейти в "Стадію №2", в рамках якої йтиметься вже про конкретну реалізацію правових положень, що забезпечують міжнародну податкову прозорість країни.

Однак усе це зовсім не означає, що роботу зроблено і тепер можна спочивати на лаврах.

"Швейцарії в якості провідного міжнародного фінансового центру належить ще багато зробити для того, щоб адаптувати свою фінансову і податкову систему до нових міжнародних реалій", – пояснює професор Кафедри теорії економічного права та порівняльного правознавства Бернського університету Петер Кунц.

Очікується, що вже в січні 2015 року Федеральна рада представить на розгляд партій, зацікавлених галузевих об'єднань, профспілок і кантонів весь пакет передбачуваних правових змін, насамперед щодо переходу до режиму автоматичного обміну банківською інформацією.

Але поки що, до моменту остаточного переходу на новий податковий режим, в іноземців, які мають на рахунках у Швейцарії незадекларовані капітали, залишаються дві можливості: або "вийти на світло" і легалізувати всі свої гроші, або перевести їх в якусь іншу юрисдикцію.

У зв'язку з цим в останні місяці швейцарські банки провели спеціальну і кропітку роботу з тим, щоб зробити для своїх клієнтів обидві ці опції якомога привабливішими.

Допомогли зі свого боку і найважливіші партнери Швейцарії, в першу чергу Німеччина, а також Франція і деякі інші країни, влада яких звернулися до всіх своїх громадян, потенційних "податкових грішників", запустивши програми податкової амністії.

У Німеччині, наприклад, така програма діятиме ще весь 2015 рік. Після її закінчення податковим "ухильникам" загрожують штрафи, причому набагато більші, ніж раніше, до початку програми амністії.

Натомість у стосунках з США Швейцарія вже остаточно і повністю відмовилася від принципу банківської таємниці.

Сталося це, якщо бути точним, 1 липня 2014 року, коли в Швейцарії набрали чинності положення американського закону "Про оподаткування іноземних рахунків".

Цей закон передбачає перехід на повністю автоматичний режим обміну банківською інформацією по рахунках нерезидентів, громадян США, у банках Швейцарії.

Це означає, що після того, як такий громадянин відкриває в швейцарському банку рахунок, цей банк зобов'язаний, не чекаючи будь-яких запитів або клопотань з-за океану, з власної ініціативи повідомити податковим органам США всю інформацію за цим рахунком.