25 січня в Греції відбудуться дострокові парламентські вибори. І хоча в Україні про них майже не пишуть, для нашої країни результат голосування може мати дуже важливе значення.

Лідер грецьких виборчих перегонів, партія СІРІЗА, вже заявила, що виступає проти санкцій, введених щодо Росії.

Як відомо, в ЄС санкційні рішення приймаються тільки консенсусом – одноголосно.

Це означає, що в разі приходу СІРІЗА до влади чинні економічні санкції проти РФ, цілком можливо, не будуть продовжені.

Підсумки грецьких виборів можуть виявитися вельми значущими для самого ЄС у контексті стабільності єврозони і загрози зростання популізму, тому європейські медіа (на відміну від українських), активно висвітлюють підготовку до голосування в цій країні.

* * * * *

Отже, всі соціологічні опитування свідчать, що перше місце на виборах у Греції займе "Коаліція радикальних лівих" (зазвичай у публікаціях використовують грецьку абревіатуру СІРІЗА), очолювана 40-річним політиком Алексісом Ципрасом.

Ця партія, створена на базі однойменного міжпартійного альянсу, виступає за списання частини величезного зовнішнього боргу Греції і за припинення жорсткої політики економії. СІРІЗА декларує, що драконівські заходи економії призвели до зубожіння грецького населення, масового безробіття і зупинки ділової активності в країні.

Заходи, пропоновані цією партією, часто називають популістськими.

Сумнівно, що ЄС буде готовий піти назустріч таким вимогам; сьогодні експерти вже говорять про готовність Європи до виключення Греції із зони євро в разі, якщо уряд в Афінах очолять популісти.

І хоча сам Ципрас не підтримує відмову від євро, та й риторику щодо "Трійки" кредиторів (МВФ, ЄС, Європейський центробанк) останнім часом пом'якшив, все ж у разі приходу до влади він змушений буде або домагатися послаблення зовнішнього економічного тиску на Грецію, або піти під тиском виборців.

Економіка – не єдина сфера, де позиція грецьких крайніх лівих суперечить європейському мейнстриму.

СІРІЗА, як і більшість радикальних партій Європи, підтримує Росію в україно-російському протистоянні.

Ліві грецькі медіа поширюють інформацію про "українських неофашистів" і "американський імперіалізм", звинувачуючи їх в українському конфлікті. Крім того, Ципрас неодноразово заявляв, що виступає за скасування санкцій проти Росії.

* * * * *

Немає сумнівів, що СІРІЗА отримає перше місце на виборах.

Законодавство Греції передбачає бонус у 50 мандатів для партії-переможця (у парламенті – 300 місць), а це робить перемогу лівих ще переконливішою.

Однак перше місце в голосуванні не може бути самоціллю для партії; природно, що СІРІЗА прагне прийти до влади, сформувавши свій уряд.

І тут ті, хто пише про ризики, пов'язані з перемогою партії Ципраса, не враховують один важливий фактор. Опитування стабільно показують, що партії не вистачить голосів для того, щоб сформувати однопартійну більшість у новому парламенті. До чого це може призвести?

Обговоримо можливі варіанти.

Цілком очевидно, що СІРІЗА не зможе створити нову коаліцію з партіями нинішньої широкої коаліції – "Новою демократією" або ПАСОК – без шкоди для своєї популярності, адже саме ці партії досі підтримували жорсткий режим економії за планом "Трійки".

З тих самих причин малоймовірною вбачається коаліція з "Рухом демократичних соціалістів" – новою партією, заснованою колишнім лідером ПАСОК, грецьким прем'єром в 2009-2011 роках Георгіосом Папандреу. До того ж ще не факт, що ця партія подолає тривідсотковий прохідний бар'єр.

Не вийде союзу і з партією "Потами" ("Річка") – це лівоцентристська проєвропейська партія, яка не ставить за мету домагатися зміни вимог "Трійки".

Здавалося б, найбільш природний союзник для радикальних лівих – грецька компартія, яка була заснована ще 1918 року і фінансувалася свого часу СРСР. (Зауважимо, що представники і прихильники цієї партії позитивно висловлюються про Сталіна, а члени КПГ були спостерігачами на "референдумі" в Криму і "виборах" в Луганській і Донецькій "народних республіках".) Але представники КПГ і СІРІЗА неодноразово сходилися у словесних баталіях.

Щоб зрозуміти, наскільки важко їм було б домовитися про формування владної коаліції, уявіть, що таке ж завдання постало би перед, наприклад, різними українськими націоналістичними партіями – котрі, здавалося б, сповідують схожі ідеї.

Безумовно, неможливий союз СІРІЗА з праворадикальною неофашистською партією "Золотий світанок". Греки, в чиїй історії був період правління справжньої фашистської хунти, досить гостро сприймають праворадикальні ідеї. (Саме тому в контексті українських подій більшість греків стає на бік Росії, що позиціонує себе в інформпросторі як "антифашистська" силу.)

І хоча внаслідок кризи і притоку мігрантів із бідних країн 5-7% грецьких виборців готові підтримати неофашистів, союз із "Золотим світанком" означав би політичну смерть для будь-якої іншої партії.

Залишається права партія "Незалежні греки", що знаходиться на межі проходження до парламенту.

На мій погляд, саме праві популісти можуть стати попутниками для Коаліції радикальних лівих, оскільки головною метою обох партій є списання зовнішнього боргу Греції або його значної частини та відмова від умов, продиктованих "Трійкою".

Більше того, обидві партії заявили, що домагатимуться від Німеччини репарацій за шкоду, заподіяну Греції у Другій світовій війні.

Для грецького суспільства, в якому Німеччина (і особисто Ангела Меркель) виступає персоніфікацією Європи, що вимагає жорстокого урізання соціальних виплат, такий популістський лозунг вельми привабливий.

Навряд чи Греція зможе реально добитися цих виплат, але прийти до влади з такими гаслами можна.

Нарешті, СІРІЗА і "Незалежні греки" вже неодноразово співпрацювали, виробивши, наприклад, загальну позицію щодо Кіпру. Зараз грецькі аналітики обговорюють можливість саме такої ситуативної коаліції з двох партій, що займають протилежні позиції в ідеологічному спектрі, але дуже схожі в популізмі з приводу економічних проблем країни.

Якщо "Незалежні греки" все ж увійдуть до парламенту, така коаліція, ймовірно, буде створена. Виборцям пояснять, що "потрібно було рятувати країну".

Питання лише в тому, як довго проіснує такий союз – адже явні суперечності правих і лівих радикалів напевно незабаром призведуть до нових дострокових виборів.

Але цілком можливий і інший сценарій. "Незалежні греки" не проходять у парламент або їм не вдається домовитися з СІРІЗА про створення коаліції. Тоді, враховуючи, що без СІРІЗА створити правлячу більшість навряд чи можливо, на Грецію чекають нові вибори.

Безумовно, ідеальним для СІРІЗА був би третій сценарій, за якого партія самостійно сформувала би більшість. Ми добре знаємо, що результати виборів можуть значно відрізнятися від соцопитувань. Однак за нинішньої ситуації в Греції більш імовірно, що ті, хто досі не визначився, не голосуватимуть за партію Ципраса – лідера перегонів та найпопулярнішого противника заходів економії.

Таким чином, найвірогідніше, що СІРІЗА не вистачить кількох крісел для одноосібної більшості. А отже, доведеться або йти на сумнівну з погляду іміджу коаліцію, яка, ймовірно, триватиме недовго, або на ще одні вибори, які виборець навряд чи схвалить.

Зауважимо, що для Греції жоден із варіантів не видається райдужним. В одному випадку на неї чекають витрати на ще одні вибори за відсутності постійних органів влади. В другому – коаліція популістів, яка протримається недовго і навряд чи зуміє домогтися від "Трійки" виконання своїх ключових вимог. У третьому – тривала влада лівих радикалів, що мають нульовий досвід управління державою і чий успіх у стосунках з "Трійкою" є не менш сумнівним.

До того ж, з очікуваними популістськими діями СІРІЗА економічна ситуація в Греції, яка хоча б трохи стабілізувалася після кризи, може знову різко погіршитися.

Якщо ж однопартійний або коаліційний уряд Ципраса буде сформовано, то цілком імовірно, що в березні Греція заблокує продовження санкцій проти Росії, зруйнувавши тим самим крихку єдність європейської зовнішньої політики за ключовим геополітичним питання.

І це не кажучи вже про погіршення бізнес-клімату в Європі в контексті можливості виходу або виключення Греції з єврозони за такого уряді або в разі списання частини грецького зовнішнього боргу.

Окрім того, якщо частину умов СІРІЗА буде виконано, популістські партії активізуються в інших європейських країнах-боржниках, а якщо ні – на Грецію чекає внутрішньополітична нестабільність, також небажана для ЄС.

Іншими словами, майбутні вибори здаються цугцвангом як для самої Греції, так і для об'єднаної Європи.

Автор:

Костянтин Федоренко,

молодший науковий співробітник Інституту євроатлантичного співробітництва, Київ,
випускник Києво-Могилянської академії та Університету Гамбурга