Тест на європейськість

Місяць тому Верховна рада України ухвалила закон "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" - останній ключовий документ для усунення перешкод у торгівлі товарами між ЄС та Україною. Він фінально впроваджує європейські системи технічного регулювання в Україні.

Зрештою, вже зараз українські виробники можуть експортувати свою продукцію до країн ЄС. Щоправда, цьому передує складна процедура випробування та сертифікації продукції.

Нині перш ніж піти на експорт, продукція має пройти випробування у лабораторії, де перевірять її на відповідність технічним вимогам згідно зі стандартами ЄС, а потім отримати сертифікат про відповідність цим стандартам у нотифікованому органі Європи.

На жаль, поки в Україні немає нотифікованих органів (органів із сертифікації), тому українські виробники промислової продукції часто ідуть довгим і дорогим шляхом: спочатку випробовують свою продукцію в одній із європейських країн, потім отримують звідти сертифікат.

Однак є і дешевша схема.

В Україні діє до десяти лабораторій, котрі проводять випробування промислової продукції на її відповідність європейським стандартам. Одна з таких - випробувальний і сертифікаційний інститут "УкрТЕСТ" державного підприємства "Укрметртестстандарт".

"Для того щоб продавати свою продукцію у ЄС, ми можемо проводити випробування побутової, електропобутової техніки, побутової радіоелектроніки, офісної техніки, машин та механізмів (виробничого обладнання) та ручного інструменту", - пояснює заступник керівника "УкрТЕСТ" Сергій Кочетков.

І одразу додає: "На жаль, в Україні не так багато виробників промислової продукції цих категорій, тому клієнтів у нас небагато".

 "УкрТЕСТ" проводить випробування, які повністю визнаються його європейськими партнерами.

Таким чином, провівши випробування в Україні, виробнику залишається, наприклад, отримати сертифікат відповідності в Словаччині (ціна - приблизно 1 тис. євро) та мати змогу вільно торгувати в ЄС.

Частина обладнання "УкрТЕСТ" була придбана за кошти одного із проектів Єврокомісії.

Один із таких апаратів - кліматична камера, в якій можна змоделювати практично будь-які погодні умови: температуру в межах від -75 до +170 градусів Цельсія. "Приміром, у регламенті є вимоги, що виріб має витримувати певні умови при транспортуванні: спеку, мороз. Крім того, в цій камері виріб можна і "потрясти", як при перевезенні. Потім дивимося, як він працює", - пояснюють принципи роботи в лабораторії.

В іншій кімнаті стоїть робот-маніпулятор, також придбаний за європейські гроші, але поки ним не користуються: співробітники випробувального центру ще мають пройти навчання.

Одна з найвидовищніших кімнат - радіочастотна заглушена камера - величезна коробка, стіни та стеля якої вкриті пірамідальними "голками". "Тут перевіряємо прилади на електромагнітну сумісність (згідно з Угодою про асоціацію стандарти в цій галузі Україна має гармонізувати щонайшвидше, у найближчі два роки. - Авт.)".

Просто під час нашого візиту в цій камері тестують паркомат, зроблений у Києві. Поряд - схвильований власник. "Так, збираємось експортувати до ЄС, чому ж ні", - знічується він, але більше розповідати поки не хоче, забобонний.

В інших кімнатах лабораторії Сергій Кочетков з гордістю демонструє камери для тестів на дію вологи та пилу: "А тут перевіряємо, як поводитиметься прилад під дощем: зовнішній блок кондиціонерів можемо обливати з різних боків, а світильники для басейну випробовуємо зануренням".

У кімнаті "водних" випробувань - абсолютно сухо і тихо. "Зараз мало замовлень", - із жалем констатує Кочетков.

 Закон "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" відкриває для лабораторій, подібних до "УкрТЕСТ", нові можливості.

Експерти обіцяють, що коли зона вільної торгівлі повноцінно запрацює, "УкрТЕСТ" обслуговуватиме не тільки українських виробників, а й європейців, азіатів та американців.

Адже Україна стане крайньою східною точкою, де можна буде провести випробування та отримати сертифікат на відповідність "європейським" стандартам – набагато дешевше, ніж в самому ЄС.

Автор: Валентина Кузик, журналіст аналітичної команди Інформаційної кампанії "Сильніші разом!"

Стаття підготовлена для "Європейської правди" в рамках інформаційної кампанії "Сильніші разом!"