Європейський ринок. Ми його втрачаємо?

Позитивний ефект від відкриття європейського ринку для українських компаній виявився нетривалим.

Про це свідчать останні дані Держстату. Згідно з ними, за підсумками 2014 року зростання українського експорту в ЄС склало лише 2,6%.

Якщо у 2013 році українські компанії експортували до ЄС товарів на суму $16,5 млрд, то минулого року – на $17 млрд.

Втім, частка ЄС у структурі українського експорту все одно зросла – з 26,6% до 31,5%.

Це пояснюється ще більш значним падінням поставок українських товарів на інші ринки, в першу чергу – на російський. В цілому минулого року темпи падіння українського експорту склали 13,5%. Водночас експорт в країни СНД впав на 31,3%, а в РФ – на 33,7%.

Нагадаємо, для підтримки української економіки ЄС ввів режим автономних преференцій. Відповідно до нього, з кінця квітня минулого року українські товари при експорті до ЄС обкладалися митами, виходячи з умови першого року дії режиму вільної торгівлі. Згодом дію цих преференцій було продовжено до кінця 2015 року.

Згідно з початковими прогнозами, дія автономних преференцій дозволить забезпечити зростання українського експорту в ЄС на рівні не менше 15%. Спочатку ці прогнози справджувалися. Так, за підсумками першого півріччя (а відповідно – дії автономних преференцій протягом трохи більше ніж двох місяців) зростання українського експорту до ЄС склало 14,9%.

А з урахуванням того, що відкриття нового ринку потребує часу на укладання контрактів, можна було сподіватися, що темпи зростання поставок в ЄС будуть лише прискорюватися! Тим більше – українському експорту мала сприяти і девальвація гривні, яка зробила вітчизняну продукцію більш конкурентоспроможною.

Перший тривожний дзвінок пролунав вже в третьому кварталі.

За підсумками дев'яти місяців минулого року зростання експорту в ЄС становило лише 12,3%. Тоді в. о. міністра економічного розвитку Валерій П'ятницький заявив, що ресурс зниження тарифів у межах наданих Брюсселем автономних преференцій вичерпано. "Ми не зможемо використовувати потенціал Угоди з ЄС, якщо не будемо змінювати законодавство – технічне регулювання, санітарне та фітосанітарне регулювання. Нам відкриваються ринки, а ми не можемо скористатися цим у повному обсязі", – уточнив він.

Однак показники року свідчать – в IV кварталі відбулося навіть не гальмування, а падіння обсягів експорту в ЄС.

Лише негативний показник за підсумками останнього кварталу минулого року міг забезпечити таке різке гальмування – з 12,3% до 2,6%.

"Виходячи з показників 2013 року та порівняння даних трьох кварталів та всього 2014 року можна вирахувати, що падіння українського експорту до ЄС у IV кварталі склало біля 22%",- підрахував керівник аналітичного відділу інвесткомпанії SP Advisor Віталій Ваврищук.

Рівень торгівлі з ЄС можна оцінити і за використанням європейських квот. Якщо ще недавно вважалося, що запропонованого ЄС обсягу квот на безмитне ввезення українських товарів явно недостатньо, то за підсумками 2014 року виявилося, що за більшістю позицій експорт навіть не розпочався.

При цьому фундаментальних причин для такого падіння наприкінці року не було. "Ситуація в двосторонній торгівлі з ЄС була стабільною, а триваюча девальвація гривні повинна була забезпечити стабільний експорт в ЄС", – відзначає Віталій Ваврищук.

Ключова причина падіння – загострення бойових дій на сході України.

За словами Ваврищука, до такого різкого падіння могла призвести зупинка експорту із зони АТО. На відміну від окупованих Криму і Севастополя, статистичні показники якого Держстат не використовує для формування загальних оцінок, дані Донецької та Луганської областей враховуються статистикою.

Доказом цього є статистика експорту металургії – в 2014 роки він впав на 13,1% (у всі країни світу), а в грудні – на 31,7%.

"Проблеми в галузі поглибилися з вересня, і насамперед вони пов'язані з бойовими діями. Як наслідок, всі меткомбінати окупованих територій вже зупинилися, а крім того, через логістику великі проблеми мають обидва маріупольські підприємства", – погоджується аналітик інвесткомпанії Eavex Capital Іван Дзвінка.

Як наслідок, зростання поставок до ЄС зафіксовано лише серед декількох товарних груп. Найбільші серед них: жири і масла (+58,4%), а також деревина і вироби з деревини (+21,8%). Набагато нижчими є темпи зростання продукції механічного (+5,5%) та електронного (+10,6%) машинобудування. Експорт українських зернових до ЄС зріс на 5%.

Однак продовження бойових дій загрожує не лише компаніям з Донбасу.

Досвід спілкування "Європейської правди" з українськими експортерами свідчить, що уникнути цього ризику можуть або компанії з заходу чи центру країни, або компанії, що мають склади в ЄС.

Особливо актуально це при укладанні нових контрактів. Інформація про українські події відлякує потенційних партнерів і перешкоджає укладанню нових контрактів з "європейцями" навіть для тих компаній, які досі не мають проблем у торгівлі з ЄС.

Враховуючи, що термін дії багатьох чинних контрактів закінчувався у грудні 2014 року, в 2015 році ці проблеми лише посиляться.

Особливо добре це видно на прикладі операцій з давальницькою сировиною. Суть таких операцій полягає в тому, що українські компанії отримують від іноземного замовника сировину, обробляють її, а після цього готова продукція вивозиться з України. За такою схемою, наприклад, працює велика частина вітчизняної легкої промисловості. Основними замовниками таких операцій є компанії з Німеччини, Польщі та Угорщини.

Однак за підсумками 2014 року обсяг операцій з давальницькою сировиною впав на 16,4%. Насамперед це пов'язано з тим, що в таких операціях ризики замовника вище – він ризикує не тільки зривом контракту, але й партією сировини. Відповідно, компаніям зі Східної України стало практично неможливо отримати такі замовлення.

Проблема гальмування темпів нашого експорту в ЄС особливо актуальна на тлі закриття російського ринку. Як вже зазначалося, падіння українського експорту в РФ за підсумками 2014 року склало 33,7%. Раніше в Нацбанку цей спад оцінювали трохи вище – близько 40%, однак додавали, що темпи падіння експорту до РФ у 2015 році будуть подібні – близько 40%.

Відповідно, якщо уряд не активізує заходи щодо підтримки українського експорту (з адаптацією європейських стандартів, створенням експортного агентства), то темпи падіння українського експорту в 2015 році можуть виявитися набагато вищими за минулорічні.

Як змінився український експорт до країн ЄС