Європейська домомога для бізнесу. Коли вудка важливіша за рибу

Складна економічна ситуація в Україні ставить бізнес на межу виживання. Ціни виробників зростають, а купівельна спроможність падає, ринок Росії для багатьох закривається, а вихід на європейський потребує значних інвестицій, яких ніде взяти на тлі падіння економіки…

Під час кризи 2008-2009 років у пресі всіляко обігрували цитату Джона Кеннеді: "Слово "криза", написане китайською, складається з двох ієрогліфів. Один означає "небезпеку", інший - "сприятливу можливість".

Сьогодні ці слова знову актуальні як ніколи.

Тим паче, що європейські інституції пропонують цілу низку можливостей для розвитку малого і середнього бізнесу.

Усі ці програми не нові, вже є конкретні кейси компаній, яким допомогли європейські гроші. Приміром, компанія "Мономах" отримала консультаційні послуги з оптимізації бізнес-процесів, частину їхньої вартості компенсував Європейський банк реконструкції та розвитку. За рік після консультування дохід компанії зріс більш ніж у 2,5 рази, а продуктивність праці персоналу - більш як у півтора рази.

ЄБРР наполовину профінансував проект енергомодернізації для спортивного клубу "Аква-спорт". Басейн, збудований 1976 року, обладнали системами вентиляції; також втілено проект з теплоутилізації стічних вод, завдяки чому витрати на газопостачання скоротились на 12%. Попереду в компанії (згідно з планом, розробленим консультантом) - друга черга системи вентиляції з теплоутилізацією, яка дозволить скоротити обсяги споживання газу на 70%, створення системи інфрачервоного обігріву в басейні до кінця 2016 року.

Консультаційна допомога від ЄБРР допомогла харківському виробнику продуктів харчування "Чигринов" вивести на ринок порційні десерти під новою ТМ і навіть розпочати їхній експорт: за рік обсяг експорту склав 3% від річного обороту компанії.

Аналіз пропозицій для малого і середнього бізнесу від ЄБРР, Німецького державного банку KfW, Європейського інвестиційного банку та Інформаційної кампанії "Сильніші разом!" чітко показує пріоритетність консультаційних та освітніх послуг перед кредитуванням чи грантами. Консультації (як іноземних, так і вітчизняних експертів) покривають найрізноманітніші сторони підприємницької діяльності: від складання стратегічного плану і аж до управління фінансами.

Нині ЄБРР, приміром, пропонує допомогу у двох формах: консультаційну та фінансову.

У 2015 році на гранти малому та середньому бізнесу буде виділено 1,5 млн євро.

У 2014 році допомогу від ЄБРР отримали 95 українських підприємств. Головними критеріями для отримання грантів є кількість працівників - до 250 осіб, прозора структура власності, в якій понад 50% становлять резиденти України, котрі не мають керівних посад в органах державної влади. ЄБРР готовий супроводжувати проекти від розробки до реалізації і покривати до 10 тис. євро вартості такого проекту (50-75% вартості залежно від програми, розміру та розташування підприємств).

У німецькому банку KfW однією з головних проблем, які гальмують розвиток малого і середнього бізнесу в Україні, вважають недоступність кредитів на ведення підприємницької діяльності, тому надають позики за середньоринковими відсотками через фінансових партнерів. За десятиліття таких кредитів було надано понад 150 тис.

Європейський інвестиційний банк планує у 2015 році відкрити кредитні лінії на 400 млн євро через банки-посередники, зокрема для проектів малого та середнього бізнесу у галузях енергомодернізації, розвитку соціальної та економічної інфраструктури тощо.

У планах європейців - створення бізнес-центрів у невеликих містах по всій Україні, де надаватимуть освітні послуги для охочих розвиватись підприємців.

Акцент на консультаційних послугах не випадковий: українцям ніби пропонують міфологізовану "вудку" і навчання з уже самостійної риболовлі.

Мотиви західних сусідів прості та очевидні: "Нам потрібна стабільна, демократична і безпечна Україна, яка нікому не загрожує. Ну і, зрештою, ми хочемо робити з вами бізнес", - сказав на одній із презентаційних конференцій керівник програм співпраці представництва ЄС в Україні Беренд де Гроот.

Щоправда, окрім інновацій та бажання шукати можливості українським підприємцям, схоже, все ще бракує… відповідальності.

На згаданій конференції один з економістів запитав представників європейських інституцій, чому замість надавати нові кредити європейці не допоможуть "реструктуризувати" вітчизняним підприємцям раніше взяті на себе валютні зобов’язання. Це питання - яскрава ілюстрація того, що вітчизняний бізнес навчився брати доларові кредити, не маючи валютної виручки, але поки не навчився грати за європейськими правилами і брати на себе ризики і відповідальність. Уряд, парламент чи європейці не мають відповідати за політику власника чи своїм коштом модернізувати наші підприємства (хоча і такі проекти теж є).

Повноцінний вихід на європейські ринки можливий лише за умови, коли українська продукція (і харчова, і промислова) відповідатиме європейським стандартам. Досягти цього, як правило, можна шляхом модернізації самого виробництва, а також бізнес-процесів на підприємстві, що, звісно, потребує додаткових інвестицій.

Від вітчизняних підприємців доводилось чути: ви купуйте у нас, а ми тоді запроваджуватимемо стандарти. Але справа в тому, що європейський бізнес не працює за схемою "утром деньги - вечером стулья", і модернізація обов’язково має передувати повноцінній співпраці та виходу на ринки ЄС. Власник бізнесу має розуміти, що витрати на удосконалення і розвиток - це передовсім інвестиції у майбутнє компанії, путівка в міжнародну торгівлю, а отже, і дорога до більших прибутків.

Нам пропонують знання і можливості вільно торгувати у рамках ЗВТ - залишилось розробити і втілити чіткий план з "риболовлі".

Автор: Любов Акуленко, координатор Інформаційної кампанії "Сильніші разом!"