"Біометричні паспорти – останній крок, якого ЄС чекає від України, щоб надати нам безвізовий режим", - заявив президент Петро Порошенко 12 січня, коли отримав перший український закордонний паспорт із біометричним чіпом.

Станом на кінець березня цей твіт і досі є у блозі Порошенка.

Українські можновладці, схоже, не мали сумніву – в травні, на саміті Східного партнерства в Ризі, лідери ЄС одностайно підтримають надання нам безвізового режиму.

Та за два с половиною місяці з’ясувалося, що життя "трохи складніше".

Очікуваного "безвізового рішення" в Ризі майже напевно не буде.

А офіційний Київ вже готується пояснювати причини неуспіху.

Це, до слова, не означає, що перспектив скасування віз немає взагалі. Навпаки - у разі, якби Україна провела всі необхідні реформи, ризький саміт майже напевно був би успішним. Цей матеріал - про те, якою справді є ситуація і які проміжні варіанти рішень можливі.

Та спершу – трохи суб’єктивних спогадів.

ЄвроПравда чудово пам’ятає, як колишні президенти "готувалися" до самітів Україна-ЄС з 2008 по 2011 рік включно – в період, коли тривала підготовка Угоди про асоціацію.

Ключова проблема, яка додавала головного болю МЗС, була незмінною і за Ющенка, і за Януковича. Щороку президенти публічно заявляли: ближчої осені Угода з ЄС обов’язково буде підписана.

Експерти щоразу крутили пальцем біля скроні, бо це було технічно неможливо.

Але президентові ніхто не брався заперечувати вголос, тож щороку були хибні очікування, і у підсумку – розчарування.

За наслідками сьогодні ситуація схожа на ту, що була п'ять років тому. Хоча є і відмінності.

Зміна позиції

Головна відмінність – нині, за даними "Європейської правди", до Петра Порошенка та Арсенія Яценюка доходить значно більше інформації. А в міністерствах іноді насмілюються навіть публічно визнавати, що "mission impossible".

До прикладу, минулого тижня в адміністрації президента відбулася нарада, де Порошенка повідомили, що перспективи скасування візового режиму – дуже примарні.

Але є й додаткова проблема – Порошенко сам по собі схильний до того, щоби давати нереальні обіцянки, неприпустимі у міжнародних відносинах.

Та хай там як, нині влада опинилася у пастці, створеній через завищені очікування президента.

І зараз намагається вийти з цієї пастки з мінімальними втратами.

Підготовка суспільної думки до того, що безвізовий режим може зірватися, розпочалася ще півмісяця тому. Міністр закордонних справ Павло Клімкін в інтерв’ю виданню "Фокус" заявив, що "в ЄС є сумніви щодо надання Україні безвізового режиму через конфлікт на Донбасі".

Щоправда, міністр не визнав проблеми з проведенням в Україні необхідних реформ. "Ми дуже добре рухаємося за графіком реформ - почали видавати біометричні паспорти, у нас є всі необхідні системи і бази даних", - запевнив він.

Та згодом виявилося, що проблеми є навіть у тій сфері, про яку згадав міністр. Дослідження організації "Європа без бар’єрів", що зазвичай добре поінформована про позицію ЄС у безвізовому діалозі, повідомило про претензії саме до взаємодії відомчих баз даних.

У п’ятницю в МЗС більш відкрито визнали проблеми.

Заступник міністра Лана Зеркаль, яка опікується питаннями європейської інтеграції, під час круглого столу щодо перспектив безвізового режиму досить жорстко розкритикувала представників правоохоронних органів. І хоча конкретні проблеми не було названо, з тональності виступу стало очевидно: в МЗС усвідомили, наскільки серйозними є проблеми.

"Ми дійсно зробили багато у зміні законодавчої бази. Але представник цих органів не завжди в курсі того, що відбувається в законодавстві... Коли від різних органів (у спілкуванні з представниками ЄС) лунають дуже різні меседжі, в ЄС не розуміють, куди ми рухаємося", - заявила вона.

"У мене виникають питання до моїх колег. Чи ми всі розуміємо, що наші бажання (про скасування віз) мають ґрунтуватися на наших діях?

Чи, може, ми розраховуємо виключно на добру волю ЄС, а самі продовжуємо працювати, як і раніше?" - поставила риторичне запитання заступник міністра.

Де проблема?

Минулого тижня Київ відвідала третя, остання місія Євросоюзу з оцінки виконання Україною плану дій візової лібералізації (ПДВЛ).

В п’ятницю місія поїхала з України. До Ризького саміту перевірка ЄС до нас більше не приїде. І це – ключовий момент.

"По суті, рішення Єврокомісії про готовність України до безвізового режиму ґрунтуватиметься на ситуації в Україні станом на 27 березня, треба усвідомити це. Іноді ЄК включає до звіту окремі пункти, які реалізовані після візиту місії, але це швидше виняток. У нас таких пунктів забагато", - пояснив науковий директор Інституту євроатлантичної співпраці, що є експертом організації "Європа без бар’єрів".

"А на сьогодні навіть найсміливіша оцінка не може констатувати виконання Україною другої, імплементаційної фази ПДВЛ", - наголосив  експерт.

Короткий перелік недопрацювань з 19 пунктів можна прочитати на сайті "Європа без бар’єрів".

А ми нагадаємо: план дій візової лібералізації, що наданий Україні Євросоюзом, передбачає, що ми не лише ухвалимо певні закони, не лише створимо нові органі (приміром, з протидії корупції), але також доведемо європейцям, що ці органи та ці закони реально працюють.

Приміром, потрібно не лише запровадити  біометричні закордонні паспорти, але також налагодити безпроблемну недискримінаційну видачу цих документів. І якщо з паспортами ситуація більш-менш в нормі, то з протидією корупції – значно гірша.

Так, Національне антикорупційне бюро, створення якого вимагає Брюссель, існує лише на папері. Наразі не обраний навіть його керівник. А ЄС вимагає від нас доказів ефективності роботи цього органу, чого апріорі неможливо досягти до Ризького саміту.

Що буде?

Саміт Східного партнерства, звісно ж, за будь-яких обставин не лишить поза увагою питання українського безвізового режиму – надто багато про це говорилося.

В МЗС та адміністрації президента і досі сподіваються на диво – тобто на політичне рішення ЄС, ухвалене всупереч технічній неготовності Києва.

"Треба до останнього працювати на результат, адже наші друзі – перш за все, прибалти, – докладають чимало зусиль, переконуючи інші країни ЄС у потребі скасувати візи для українців", - пояснив співрозмовник "Європейської правди".

Однак більш реальним є певне проміжне рішення.

"Єврокомісія готуватиме до Вільнюса два документа – про міграційну безпеку України та про технічне виконання ПДВЛ.

Ми хочемо довести європейцям, що Україна не являє серйозної міграційної небезпеки. Зараз великі зусилля спрямовані саме на це. Бо якщо буде офіційно визнано, що ми не є джерелом нелегальної міграції, то який сенс зберігати для нас візи?" - пояснив "Європейській правді" один з дипломатів, відповідальних за даний напрямок.

Біда в тому, що над цим питанням нині працює МЗС, але не МВС – ми не пам’ятаємо масових повідомлень про зустрічі Авакова чи його заступників з європейськими колегами, присвячені безвізовому діалогу. Між тим – попри існуючий стереотип – саме міністерства внутрішніх справ країн-членів ЄС визначатимуть позицію Брюсселя з цього питання.

Одночасно МЗС бомбардує міністерства закордонних справ європейських держав геополітичними закликами та аргументами.

Мовляв, уявіть, що буде, якщо ви нам відмовите - як впаде імідж Європи в Україні і що скаже з цього приводу кремлівська пропаганда.

Співрозмовники ЄвроПравди в структурах ЄС коментують ці аргументи, не приховуючи роздратування "шантажем з України". А представництво ЄС в Україні, схоже (так само, як і українська влада), розпочало кампанію з підготовки громадської думки до невдачі з рішенням про скасування віз.

В п’ятницю на круглий стіл, присвячений скасуванню віз, прибув керівник політичного відділу Представництва ЄС в Україні Ханнес Шрайбер, який заявив, що в Україні є ті люди, яких Євросоюз не хотів би пускати на свою територію. "У нас немає жодних сумнівів щодо 95% населення України – ми будемо раді запросити їх до ЄС без віз. Водночас лишаються ті, кого ми не хотіли би бачити. І досі немає системи, як ми можемо вирішити цю проблему та розділити їх", - заявив дипломат.