Іноді видається, що український уряд свято вірить у поступливість Євросоюзу, навіть не припускаючи думки, що колись може почути від Брюсселю слово "ні".

Цю віру не змінюють ані постійні докори "профільного" єврокомісара Йоганеса Гана; ані розмови з європейськими політиками, які не приховують втоми від України; ані навіть чіткі заяви з Брюсселю про неприпустимість тих чи інших дій.

Щось схоже відбувається нині з імпортними митами, до введення яких уряд прямує, попри нерозуміння з боку західних партнерів.

Про що суперечка?

Спершу – коротко про суть питання.

У грудні 2014 року уряд вирішив запровадити мита на імпорт в Україну. Мета нібито благородна – поповнити бюджет та стабілізувати торговельний баланс.

Для громадян, щоправда, це означає зростання вартості всіх імпортних товарів на 5-10%. Це поширюється і на продовольчу продукцію, і на промтовари, і навіть на ліки, які не мають аналогів в Україні (винятком став лише невеликий перелік препаратів для гемодіалізу та лікування онкохворих). Та й вітчизняні товари з імпортною складовою автоматично мають додатково подорожчати (і це ми вже зараз спостерігаємо).

Тобто зрештою це мито доведеться сплачувати не імпортерам, а нам, громадянам. Але це – "деталі".

Та є ще одна, серйозніша "деталь" - експерти відразу наголосили, що така ідея порушує Угоду про асоціацію з ЄС та загрожує скасуванням пільгового торговельного режиму.

Проурядова більшість в Раді пішла на компроміс – під новий рік закон було ухвалено, але з ремаркою про те, що він почне діяти лише після його узгодження із зарубіжними партнерами; ці консультації розпочалися невідкладно, вже у перший понеділок 2015 року.

Здавалося б, Україна вирішила не йти на відкритий конфлікт з Брюсселем. Але на ділі навіть другий раунд консультацій так і не відбувся – Україна не запропонувала жодної дати…

А вже 16 лютого – несподівано для всіх – Кабмін ухвалив розпорядження №119-р, в якому оголосив: "уряд вважає консультації з міжнародними фінансовими організаціями... завершеними". І відповідно, ввів у дію "конфліктний" імпортний збір.

Це рішення уряду відверто шокувало європейців.

"Ми вважали, що консультації тривають. Жодних сигналів про те, що вони завершені, ми не давали. Як вони могли ухвалити таке рішення?" - дивується європейський дипломат, який попросив редакцію не називати його ім’я.

"Але ми не можемо виступити з гнівною заявою, оскільки тут задіяна не лише економіка, але й політика. Ми маємо зважати на наслідки, якщо будемо відкрито критикувати ваш уряд", - додав високопосадовець Єврокомісії.

Брюссель мовчить?

До слова, комунікація між Києвом та Брюсселем у торговельних питаннях – просто жахлива. З деяких питань її або не існує, або ж Київ повідомляє Брюсселю відверту неправду – принаймні, так видається сторонньому спостерігачеві.

Наприкінці минулого тижня кореспондент "Європейської правди" зустрічався в Брюсселі з представниками торговельного блоку Єврокомісії, які запевнили, що, за їхніми даними, Україна досі не ввела в дію рішення щодо імпортних мит. В ЄК навіть надали ЄвроПравді відповідний коментар. Але ж це не так! Мита діють починаючи з 25 лютого, коли в газеті "Голос України" було опубліковано урядове розпорядження №119-р.  

"Додаткові митні платежі вже збираються з імпортерів", - підтвердив у коментарі "Європейській правді" в.о. глави Американської торговельної палати Тарас Качка.

Після того, як в Брюсселі дізналися про початок збирання мит, там пообіцяли все ж надати коментар щодо ситуації, яка склалася. "Європейська правда" опублікує узгоджену позицію ЄС, щойно отримає її.

У представництві Євросоюзу в Україні, де налаштовані дещо критичніше щодо дій українського уряду, вже зараз, не чекаючи погодження з Брюсселю, коментують урядове рішення.

Дипломати нагадують про знецінення гривні, яке й без того суттєво здорожчало українські товари для споживача.

"Є питання – чи це правильне рішення у правильний час. Ідея цього кроку – здійснити тиск на імпорт, але імпорт і так падає. Зовнішня торгівля України майже збалансована. І девальвація гривні має значно більший вплив на імпорт, ніж зростання мита", - заявив голова торговельно-економічної секції представництва ЄС Ніколас Бердж в інтерв’ю відомчому бюлетеню, яке опубліковане на початку березня.

У неофіційних розмовах європейські дипломати значно менш стримані у висловлюваннях.

Там кажуть про численні вади українського рішення і натякають, що ЄС має право скасувати безмитний режим для українських товарів, адже рішення Києва дає достатні підстави навіть для такого радикального кроку.

"Зараз українське рішення вивчає Тарифний комітет СОТ. Ми очікуємо, що Україна поважатиме рішення комітету, навіть якщо він вирішить, що дії України не відповідають її зобов’язанням", - пояснив один зі співрозмовників ЄвроПравди.  

Позиція України

В Міністерстві економічного розвитку визнають, що питання про правомірність використання Україною додаткових мит буде вирішуватися на засіданні Тарифного комітету Світової організації торгівлі (СОТ).

"Зараз затишшя перед засіданням комітету СОТ, яке орієнтовно відбудеться 23 квітня. До цього засідання сторони, ймовірно, утримаються від голосних заяв", - додає джерело, близьке до уряду.

У випадку несприятливого для себе рішення в уряді обіцяють скасувати імпортне мито.

Ключове питання: які шанси України довести правомірність своїх дій у комітеті СОТ?

Значною мірою це залежить від оцінки МВФ, чи є загрозливою нинішня ситуація із платіжним балансом та міжнародними резервами України. За 2014 рік негативне сальдо платіжного балансу склало $13,3 млрд, а міжнародні резерви країни скоротилися на 63,1%, до $7,5 млрд.

Це дуже великий відтік валюти з країни. Однак чи достатньо цього для введення додаткових мит?

На думку українських економістів, загроза не викликає сумнівів. "Якщо ситуація не була б загрозливою, Україна не мала би потреби у додатковій кредитній програмі МВФ, тим більше – у такому великому обсязі", - говорить головний економіст інвесткомпанії Dragon Capital Олена Бєлан.

Ці проблеми визнають і в ЄС. "Резерви зараз вже менше $6 млрд, що дорівнює одному місяцю експорту, тим часом як загальноприйнятий безпечний рівень – три місяці. Тож із суто технічної точки зору Україна може підвищити свої тарифи. Але ми хочемо почути думку МВФ", - заявив в інтерв’ю Ніколас Бердж з представництва ЄС.

Отже, формально дії України є правомірними.

Однак далеко не все так просто. В остаточному рішенні СОТ врахує, які ще дії вживав Київ, а головне - чи можливо було стабілізувати ситуацію без введення дискримінаційних заходів, тобто без імпортних мит.

В цьому контексті виникає резонне питання, яке ми вже наводили у цитаті європейського посадовця Берджа:

хіба нинішня девальвація гривні не здатна стабілізувати платіжний баланс України без введення додаткових обмежень?

І тут висновок цілком може бути не на користь України.

"Поки ми бачимо, що навіть нинішня девальвація не забезпечила зростання експорту. В такій ситуації додаткові мита не здатні змінити ситуацію", - впевнений науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Микола Риженков.

А в представництві ЄС вже зараз натякають, що українська влада насправді домагається не стабілізації платіжного балансу, а лише збільшення бюджетних доходів. За рахунок імпортерів та вітчизняних споживачів.

Тепер поставимо інше питання: про які обсяги надходжень йдеться?

25 грудня, під час прийняття цього законопроекту в першому читанні, міністр фінансів Наталія Яресько оцінила річні надходження у 17 млрд грн.

Експерти кажуть, що нині - після знецінення гривні - додатковий дохід бюджету буде ще вищий. Інститут економдосліджень та політконсультацій обрахував ще більший позитивний ефект. "За нашими розрахунками, річна сума додаткових надходжень становитиме не менш ніж $1 млрд", - стверджує Микола Риженков. 

Отже, навіть у випадку негативного для українського уряду вердикту СОТ, уряд має сподіватися як мінімум на два місяці дії підвищених мит. А це, ймовірно, до $200 млн додаткових зборів до держбюджету. Звісно, Київ міг би зачекати із введенням мит до завершення консультацій - як і було домовлено з ЄС, але тоді не отримав би двомісячного обсягу імпортних зборів.

У ситуації секвестру бюджету ці кошти аж ніяк не будуть зайвими.

Але чи варті вони чергового погіршення репутації України у стосунках з ключовим партнером - Євросоюзом?

Відповідь на це питання, мабуть, є очевидною.