Війна на візовому фронті: сумна статистика "шенгену" в Україні

Минулої п’ятниці Міністерство закордонних справ оприлюднило заяву про те, як візова практика ЄС змінилася на краще в 2014 році.

"Європейська правда" також отримала зведену статистику Шенгенських консульств. Можемо констатувати: картина не є такою позитивною, як намагається зобразити МЗС.

Швидше навпаки – 2014 став "роком проблем" для українських заявників. У більшості держав Шенгену суттєво зросла кількість візових відмов громадянам України.

У низці консульств частка відмов зросла на сотні відсотків, а Бельгія відмовляла кожному десятому заявникові.

Це – нечуване зростання та неймовірно високі показники.

Вони є найкращою ілюстрацією того, хто в Європі насправді боїться українських мігрантів. Найімовірніше, саме ці держави блокуватимуть згоду ЄС на безвізовий режим під час травневого саміту в Ризі.

"Європейська правда" порівняла візову статистику за підсумками 2014 року і аналогічні дані за 2013 рік та підготували для вас інфографіку про зміни.

Але спершу зазначимо ще одну (хоча й передбачувану) особливість 2014 року.

Минулого року, вперше за останнє десятиріччя, українці стали менше звертатися за шенгенськими візами.

У 2013 році, навіть з урахуванням революційного грудня, коли чимало киян відмовилися від зимових подорожей за кордон, посольства Шенгену в Україні зафіксували 1 млн 587 тис. звернень.

У 2014 році цей показник знизився до 1 млн 387 тис. Ми втратили друге місце серед країн, громадяни яких найбільше подаються на "шенген", вперше в історії пропустивши попереду себе Китай. 

Причини падіння очевидні – в часи війни та економічної кризи можливості (та й бажання) українців подорожувати суттєво скоротилися.

Та маємо зазначити, що падіння не стало карколомним. Показник в 1,387 млн за минулий рік – це навіть дещо більше, ніж було у благополучному і "ситому" 2012 році (1,314 млн).

"Друзі України" та "налякані війною"

Кажуть, друзі пізнаються в біді, а підтримка та довіра найпотрібніші тоді, коли важко... Те, що консульства деяких держав ЄС – попри російську агресію – не стали карати українських громадян, заслуговує на вдячність з нашого боку.

Цих держави небагато і вони вартують бути названими поіменно.

Окремо наголосимо: ми не станемо називати "недругами" країни з протилежного боку – ті, які зробили візовий режим для наших громадян більш жорстким. Серед них є держави, які підтримують Київ у дипломатичному протистоянні з РФ.

Але вони бояться напливу українських мігрантів.

І через це створюють перешкоди для добросовісних українців, які навіть не припускають думки про нелегальну міграцію до ЄС.

Отже, повернемося до друзів, які покращили статистику протягом минулого року.

Насамперед це Латвія і Литва, а також Словенія, Естонія та Польща.

А ще – не дивуйтеся – показник відмов зменшився у Німеччині, хоча лишився на досить високому рівні.

В рік, що передував головуванню Латвії в Євросоюзі, вона в 3,5 рази зменшила відмови у візах українським громадянам. Нині її показник сягнув рекордно низького рівня у 0,16%. Литва протягом минулого року знизила відмови майже вдвічі, до рівня в 0,61%.

Традиційно дружньою до нас є маленька Словенія. Візові експерти знають її як країну, що охоче видає мультивізи. А тепер вона ще й знизила рівень відмов – до 1,61%. У третьої балтійської країни, Естонії, відсоток відмов у 2013 році сягав 3,02%; тепер – 2,38%. Це все одно досить високий рівень, але саме по собі зниження у кризовий період є важливим сигналом.

Окремої уваги заслуговує Польща. Тоді як інші держави ЄС лише остерігаються напливу мігрантів, Варшава вже стикнулася з цією проблемою. Протягом минулого року більше двох тисяч українців звернулися до польської влади з проханням про надання притулку (хоча рік тому таких було лише півсотні).

Попри це, поляки не стали запроваджувати жодних візових обмежень для українських громадян – кількість відмов навіть дещо зменшилася, до рівня в 1,8%.

А оскільки поляки видають 40% всіх віз в Україні, їхня візова політика – критично важлива.

Та, на жаль, країн з негативною тенденцією – значно більше.

16 з 22 держав Шенгену, що мають консульства в Україні, збільшили частоту відмов. У 12 з них – зростання більше ніж на третину. У п’яти – більш ніж вдвічі.

Рекордсмен – Фінляндія, у якої відмови почастішали в 3,3 рази. Складно знайти інші пояснення такому різкому зростанню, аніж зміна візової політики дипмісії Гельсінкі в Україні.

Українських мігрантів боїться також Швейцарія, що збільшила рівень відмов в 2,8 рази; Іспанія (2,6 рази); Португалія (2,2 рази); Греція (2,1 рази).

Та на практиці найважливішим є абсолютний показник відмов.

Існує неформальне правило: країна, у якої рівень відмов нижчий за 2%, вважається міграційно безпечною.

У 2013 році ми вперше виконали цей норматив (1,85%), що було неабияким аргументом на користь скасування віз. За підсумками минулого року ми лишилися в безпечній зоні (1,97%) лише дякуючи Польщі та країнам Балтії.

Між тим в Шенгенській зоні нині є п'ять держав, рівень відмов у яких перевищив 4%.

Це – найпроблемніші країни. Є сенс утриматися від подачі документів до цих посольств, якщо є така можливість. Перш за все, до бельгійського, де, виходячи з показників, відмову може отримати будь-хто.

Посольство Бельгії здавна відоме "особливою" візовою практикою та порушенням візових угод.

Воно стало "героєм" публікації "Української правди" ще в 2012 році, коли вимагала від автора даного матеріалу довідку про те, що він має дозвіл адміністрації Януковича писати про президента (?!). Згодом було ще декілька проблемних випадків, що змусили Київ звертатися до Брюсселя з нотами протесту.

Бельгійці навіть визнавали свої помилки у спілкуванні з МЗС, але жодного разу не вибачилися публічно.

Кількість візових відмов українцям в консульстві Бельгії зростають декілька років поспіль. Але нині консул Бельгії перевершив себе – показник відмов українським заявникам сягнув 9,54%.

Завеликим (хоча й меншим, ніж у бельгійців) є показник відмов у Швеції (4,57%), Швейцарії (4,56%),  Фінляндії (4,55%), Нідерландах (4,28%).  Цікаво, що лише рік тому Фінляндія входила до переліку сприятливих до українців держав, з дуже невеликим рівнем відмов.

Окрема історія – з консульством Німеччини, яке традиційно вважалося одним з найжорсткіших до українців. Саме до них досі була найбільша кількість скарг щодо безпідставних відмов українцям.

У 2014 році вони знову мають високий показник, 4,91%. Однак, на відміну від інших "антилідерів", німці мають позитивну динаміку - рік тому рівень їхніх відмов складав 6,59%. Тому немає підстав говорити про негативне ставлення німецьких дипломатів до нас через російську агресію.

Позитивні підсумки року –
багаторазові візи

Попри негативні тенденції з відмовами, наш МЗС має рацію, коли каже про важливі позитивні зміни.

Протягом минулого року більшість держав Шенгену нарешті позбавилися незрозумілого "потягу" до видачі українцям одноразових віз.

Це обмеження було штучним, воно не ґрунтувалося на візовому кодексі ЄС і аж ніяк не допомагало боротьбі з нелегальною міграцією.

Адже той, хто має намір поїхати до ЄС для нелегального заробітку, успішно зробить це і з одноразовою візою. Водночас добропорядним українцям кожного разу доводиться подаватися на візу знову.

Єдиним винятком – країною, що на декілька відсотків скоротила кількість мультивіз – стала Словаччина. Але до її консульства у "Європейської правди" немає претензій, адже перед тим словаки два роки поспіль нарощували цей показник і нині це країна з одним з найбільших рівнів мультивіз.

Отже, у 2014 році всі країни Шенгену збільшили відсоток виданих багаторазових віз. За підсумками року 52,4% всіх виданих в Україні віз були багаторазовими. Рік тому цей показник складав 39,0%.

Лідери з темпів зростання показника мультивіз – в основному туристичні країни. Іспанія збільшила його більш ніж в 4 рази, Греція – більш ніж втричі. У Італії, Португалії, Чехії та Норвегії зростання склало від 66% до 80%.

Річ у тім, що досі ці країни – всупереч логіці – взагалі майже не видавали мультивіз в Україні (хоча в сусідніх Росії чи Білорусі цієї проблеми не було!). Після нинішнього зростання частина з них все ще мають не надто високий показник "мультиків", але позитивна тенденція не може не тішити.

Нині є п’ять "аутсайдерів" даного показника візової статистики.

Це Іспанія (лише 17,4% мультивіз, рік тому було 4,2%), Франція та Фінляндія (по 20,5% кожна; нагадаємо, Фінляндія цього року відзначилася також високим рівнем відмов українцям), а також Чехія та Італія (близько 30% мультивіз кожна).

До слова, низький чеський показник є доволі дивним для нас, адже ця країна офіційно декларує ліберальну візову політику.

Окремо є сенс перелічити позитивні приклади – ті країни, в консульствах яких український заявник має найбільше шансів отримати мультивізу.

Це насамперед Словенія – маленька, але дружня до України держава, яка протягом багатьох років видає найвищу частку мультивіз. Минулого разу 94,2% українців, що подорожували до Словенії, отримали візу з правом багаторазового в’їзду.

На другому місці – добрий друг України, Литва, з показником 82,4%; на третьому – Словаччина (72,2%).

Показник вище 66% мають також Нідерланди, Естонія та Польща. До слова, польська практика заслуговує на окрему увагу. Минулого року вони збільшили кількість мультивіз не надто сильно, з 57,6% до 66,2%, але нарешті почали масово видавати двох-, трьох- та п’ятирічні візи тим, хто часто подорожує до ЄС.

Такі візи, по суті, встановлюють для свого власника "індивідуальний безвізовий режим".

Адже ми маємо надію, що ближчим часом (навряд чи цього року, але наступного – цілком можливо) український уряд нарешті виконає вимоги Плану дій візової лібералізації, рішення про скасування віз для короткострокових поїздок стане реальністю і нам не доведеться більше писати про ганебні випадки візової практики Шенгенських країн.

Та ближчим часом без цього не обійтися. Тому невдовзі "Європейська правда" має намір опублікувати матеріал про країни, які штучно перешкоджають отриманню мультивіз.

Слідкуйте за нашим сайтом, а також за сторінками ЄвроПравди в Twitter та Facebook.

A на завершення до вашої уваги - зведені дані візової статистики Шенгенських держав в Україні.