У березні цього року Національна рада реформ оприлюднила законопроект, спрямований на можливість використання хмарних технологій для державних цілей.

Згідно з матеріалами проекту Digital Ukraine, хмарні технології (тобто такі, що передбачають віддалену обробку та зберігання даних) розглядаються як інфраструктура для запровадження електронного уряду – e-government.

Про e-government зараз не говорить хіба що ледачий. Уже понад півроку існує державне агентство з цих питань, в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі створили департамент цифрової економіки, а Національна рада реформ просуває той самий Digital Ukraine.

У різних ЗМІ поширюється безліч повідомлень про те, що вже незабаром на нас чекають відкриті реєстри і дані, можливість подати звернення і підписати петиції онлайн, у більшості буде цифровий підпис або аналог, а державні органи, нарешті, отримуватимуть інформацію один в одного "за кліком", а не ганятимуть громадян по різноманітні довідки.

Безумовно, всі ці електронні сервіси вимагають технічної інфраструктури – обчислювальних потужностей для обробки даних та місця для їх зберігання.

Разом з тим в Україні немає навіть базових компонентів електронного уряду, говорить Яніка Меріло, одна з найактивніших "євангелістів" e-government.

Підтверджує це і радник адміністрації президента Марія Горностай – за її словами, адміністрації технічно ніде розмістити сервіси, які вже розробляються і практично готові.

Якщо підрахувати, скільки коштуватиме такий проект, аналітики АП, ймовірно, можуть, то де країні, що фактично перебуває у стані війни, взяти ресурси на його реалізацію, вони не уявляють.

"У вас немає на це ані часу, ані грошей", – говорить Давид Кізірія, грузинський експерт Фонду інновацій та розвитку, залучений Міністерством юстиції консультувати з питань розвитку центрів адміністративних послуг.

Грузинський експерт має рацію: цього року з державного бюджету на створення електронного уряду виділили тільки 2 млн грн, тоді як в Естонії, за словами Мірило, щорічно витрачають 50 млн євро лише на підтримку існуючих систем.

Тому Кізірія і ставить цілком обґрунтоване запитання: навіщо будувати щось з нуля, якщо є готове рішення?

Таким готовим рішенням в даному випадку є використання хмарних технологій, що набирає популярності в Європі.

За даними ENISA (Агентство ЄС з мережевої та інформаційної безпеки), для надання адміністративних послуг або державного документообігу cloud-рішення вже застосовують Італія, Австрія, Словенія, Португалія і Туреччина – ці країни ENISA називає новаторами. Не лише використовують хмарні технології, а й прийняли стратегію розвитку хмарних сервісів Велика Британія, Іспанія і Франція. Ще 11 європейських країн вже прийняли хмарні стратегії і впроваджують їх.

Моніка Джосі, керуючий партнер чеської компанії Safis Consulting, яка протягом багатьох років займається кібербезпекою в Європі, каже, що саме жорстка економія спонукала європейські країни впроваджувати хмарні технології в державному секторі. Це дозволило скоротити операційні витрати і знизити розмір капітальних інвестицій.

Таку думку поділяє і експерт Інституту міжнародної торгівлі Крістіан Хеберлі:

"Усі відомі мені прогнози, а також успішний досвід Бельгії, Данії та Британії кажуть, що використання хмарних технологій дозволяє державам заощаджувати чималі суми на будівництві та обслуговуванні власних дата-центрів.

Це давно випробуване бізнес-рішення – фокусуватися на основній діяльності, а все інше, наскільки це можливо, віддавати на аутсорсинг".

Від можливості заощадити, використовуючи "хмару", не відмовляються і на інших континентах. За словами Кріса Хопфенспергера, представника всесвітньої організації "Альянс ділового програмного забезпечення" (Business SoftwareAlliance), Австралія, Індія і США застосовують хмарні технології, щоб надавати більше різноманітних послуг у державному секторі.

Федеральний уряд США навіть прийняв політику "cloud-first", яка вимагає від органів влади вибирати хмарні рішення, якщо такий варіант є безпечним, надійним і економічно ефективним.

Хмарні сервіси в державному секторі починають використовувати для галузевих рішень, таких як створення порталів електронної охорони здоров'я, відкритих даних уряду, говорить Джосі.

Але передові за технологіями країни йдуть далі.

Британія, приміром, переводить в "хмару" обіг даних Королівських податкової та митної служб.

Більш того, на хмарні сервіси переходить навіть парламент Сполученого Королівства (включаючи електронну пошту, спільну роботу над файлами, використання додатків і зберігання інформації).

Правильно використовуючи хмарні технології, державні органи можуть значно заощадити бюджетні кошти за рахунок спільного використання обчислювальних ресурсів і усунення дублювання цих процесів, каже Хопфенспергер.

Крім того, "хмари" уможливлюють миттєве масштабування, що дозволяє впоратися з непередбаченими сплесками навантаження на ті чи інші сервіси.

Давид Кізірія зазначає, що необхідно створювати e-government, використовуючи технології, які будуть актуальні завтра.

Замало повторювати те, що робила Європа чи Америка на початку 2000-х – потрібно одразу впроваджувати те, що вони збираються використовувати в майбутньому, каже експерт.

На думку Джосі, починати треба з малого: створити перші хмарні рішення, щоб державні органи відчули себе комфортно, а потім розширювати цей досвід.

Найближчі місяці покажуть, чи згодні українські чиновники з такими змінами, а також – чи готові вони до таких реформ.

Автор: Микита Полатайко,

заступник голови комітету Асоціації правників України

з питань телекомунікацій, інформаційних технологій та інтернету