Кабінет міністрів, за посередництва Центру підтримки реформ, оприлюднив проект урядових пропозицій до Євросоюзу.

Уряд України вирішив порадитися з суспільством і це, здавалося б, можна лише вітати. Однак від прочитання творчості Кабміну стає сумно...

Раніше, в березні, Брюссель оголосив, що розпочинає перегляд Європейської політики сусідства (ЄПС) і її "української" частини – Східного партнерства (СхП), формату, що регулює відносини ЄС з Україною, Молдовою, Білоруссю, Грузією, Вірменією та Азербайджаном. Всіх бажаючих, в тому числі країни-сусіди, запросили подавати свої пропозиції.

Та в українському документі досить бажані, коректні та очікувані пропозиції межують з такими пунктами, які дають підстави замислитися:

можливо, в Кабміні і досі чекають, що ЄС все зробить за них?

Урядовий документ – досить короткий, тож ознайомитися з ним може кожен. Та ми стисло перекажемо, про що йдеться.

Дорога до членства

Спершу про позитивне.

ЄПС в цілому та Східне партнерство зокрема часто критикують через "зрівнялівку". Так, в СхП Україна вимушена "співмешкати" з Білоруссю та Азербайджаном – країнами, далекими від євроінтеграції. І якщо для "аутсайдерів" формату таке узагальнення може бути позитивним, то для нас воно точно не є таким.

Кілька років тому Брюссель вже розпочав диференціацію ЄПС та СхП, впровадивши принцип "більше за більше". Тим країнам, які активніше проводять демократичні реформи, надається більше можливостей у співпраці з ЄС та ширші обсяги фінансування.

Київ пропонує надати країнам-лідерам ще більше стимулів.

І, маємо зазначити, "Європейська правда" цілком підтримує таку пропозицію.

"Диференціація повинна бути реальною і має враховувати різні устремління держав-партнерів", - зазначає урядовий документ.

А на той випадок, якщо в ЄС не зрозуміють, про що йдеться, в Кабміні додали: йдеться про можливість повноцінного членства в ЄС для тих держав, які демонструють найкращі результати.

"Необхідна загальна згода, що держава-партнер має право сама обирати глибину своїх відносин з Європейським союзом, слідувати прагненням відповідно до статті 49 Договору ЄС", - додали в Уряді. В Брюсселі чудово знають, що ця стаття присвячена поданню заявки на вступ до Євросоюзу.

В урядовому документі про перспективу членства згадується в трьох різних формулюваннях – мабуть, щоб в ЄС точно ніхто не сказав, що не помітив натяку ;)

 ""Більше за більше" має означати чітко визначені орієнтири та індикатори для участі держави-партнера у більш амбітних етапах партнерства, включаючи, як кінцеву мету, перехід до політики розширення", - пояснили в Кабміні. В проекті пропозицій України до ЄС щодо модернізації політики сусідства виділено навіть окремий блок, що має назву "Визначення можливості статусу кандидата або потенційного кандидата на вступ до ЄС".

Особливе значення має згадка про статус "потенційного кандидата".

ЄС вже багато років з політичних мотивів відмовляється документально фіксувати перспективу членства України.

Можливо, фокусування на новому терміні дозволить вийти з глухого кута у питанні європейських прагнень України.

Для Києва визнання навіть "перспективи стати потенційним кандидатом" має рівно той самий зміст, бо надасть нам світло в кінці тунелю. Водночас для ЄС воно може бути більш прийнятним. Нині потенційними кандидатами ЄС визнає лише балканські країни – ті, які ще не отримали повноцінний "кандидатський статус".

Не все так позитивно...

Якщо два перших, політичних блоки урядових пропозицій справляють гарне враження, то наступні (які, очевидно за стилем, писалися іншими людьми!) викликають сумнів, чи розуміють їхні автори, про що вони пишуть.

Нагадаємо, урядовий документ мав би стосуватися зміни політики сусідства ЄС.

Та пропозиції Кабміну звелися до перерахування реформ, які має здійснити Україна.

Виконання таких пунктів, як "Розвиток малого і середнього бізнесу", "Забезпечення розвитку конкуренції", "Формування сучасного трудового законодавства" чи "Утворення професійної та політично нейтральної державної служби", точно не є задачею Євросоюзу.

Це – завдання України, які мають бути виконані лише нами і саме для нас.

"Європейська правда" неодноразово чула від європейських посадовців дорікання на адресу Києва – мовляв, українські посадовці хочуть перекласти на Євросоюз відповідальність за проведення реформ, та й саму цю роботу.

На жаль, урядовий документ підтверджує цю тезу.

І ми можемо уявити розчарування Брюсселя, якщо в листі з Києва він отримає не пропозиції, а лише прохання та вимоги.

Варто зазначити, що ЄС у своєму зверненні до країн-сусідів надав чіткий опис того, що він хоче побачити у пропозиціях щодо реформи ЄПС/СхП. Український документ, як розумієте, геть не схожий на цю "матрицю".

"Європейська правда" звернулася до Урядового офісу з євроінтеграції з проханням прокоментувати обраний ними формат документа.

Джерело в урядовій структурі запевнило, що посадовці консультувалися з експертами перед тим, як оприлюднювати даний документ, і тому не вважає проблемою відступ від очікувань Брюсселя.

"Нам, безумовно, важливо, що очікував ЄС у своєму пейпері (документі), але, напевно таки, важливіше, що думає українське суспільство та експертне середовище", - пояснив співрозмовник, зазначивши, що в Офісі готові модифікувати свої пропозиції до ЄС і будуть раді отримати інші ідеї від експертної спільноти.

Лишається сподіватися, що після цих консультацій документ суттєво допрацюють та не шокуватимуть Брюссель тим, що є наразі.

... але не все й погано

Насамкінець варто додати, що в урядовому документі – хоч він і вимагає суттєвого доопрацювання чи навіть переписування – є чимало корисних для України ідей, які є сенс взяти до уваги у зміні ЄПС/СхП.

Зокрема, Київ пропонує виділити групу країн Євросоюзу, які будуть більш долучені до СхП.

"Участь країн Вишеградської четвірки (Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина) та країн Балтії у подальшому розвитку СхП має бути більш системною. Ці країни мають цінний досвід регуляторної та економічної конвергенції з Європейським союзом, який найкраще підходить для України", - зазначається, зокрема, в документі.

Також пропонується надати студентам країн СхП, зокрема, України, більше можливостей для навчання в європейських університетах. Один з пунктів урядових пропозицій звучить так: "Повноцінна інтеграція країни в програми та можливості в сфері освіти та молоді. Набуття статусу програмної країни в ERASMUS+".

Нарешті, окремі слушні пропозиції стосуються спільної політики енергетичної безпеки ЄС із залученням східних сусідів, а також посилення ролі ЄС у регіональній політиці безпеки.