Наприкінці минулого тижня Європейська комісія оприлюднила звіт про виконання Україною Плану дій візової лібералізації (ПДВЛ).

Через те, що публікація звіту припала на "довгі вихідні" в Україні, він не став інформаційною бомбою, але без уваги не лишився.

Найкоротше зміст звіту можна викласти одним реченням:

попри обіцянки уряду про виконання ПДВЛ та скасування віз у 2015 році, Україна не виконала переважну більшість вимог ЄС, а тому безвізові новини відкладені на майбутнє.

Та насправді в європейському документі є на що звернути увагу і поза цим реченням.

Причому новини є і сумні, і добрі. Спершу – тезово.

– Ми знову маємо визнати, що Україна відстає від сусідів. Молдова обігнала нас вже давно. Тепер – попереду ще й Грузія.

– Найгірші оцінки – в блоці щодо боротьби з корупцією. Хай там що розповідає уряд.

– Між тим прогрес в у виконанні ПДВЛ є. Це не 2013 рік, коли Київ "топтався на місці".

– Та головний позитив – ЄС вперше визначив дату можливого виконання ПДВЛ. Це – кінець року.

– Більше того, експерти наразі не мають сумніву, що візи БУДЕ скасовано. І не колись, а дуже скоро. Найшвидше – в 2016 році.

– ...Звісно, якщо не станеться великої війни.

А тепер - детальніше.

Назад, за Грузію

Це було б смішно, якби не було так сумно. На жаль, Україна, яка п'ять років тому була безумовним лідером та "флагманом" Східного партнерства, знову знайшла, кому поступитися місцем.

Цього разу кращою за нас виявилася Грузія – країна, яку в ЄС традиційно вважали "міграційно ризикованою"; яка отримала згоду Брюсселя на безвізовий діалог значно пізніше України (Тбілісі одержав ПДВЛ на початку 2013-го, а Київ – наприкінці 2010 року).

Та не дарма в Брюсселі про Україну жартують: "ви ніколи не змарнуєте шанс змарнувати шанс".

В четвер були одночасно оприлюднені грузинський та український звіти з виконання ПДВЛ. Далі – мовою цифр.

Зміст ПДВЛ наших країн – майже ідентичний. В ниж є по 15 розділів, про виконання яких мають прозвітувати столиці – від контролю за безпекою "закордонних паспортів" до управління кордонами.

В грузинському звіті ЄК визнала повне виконання восьми блоків. По трьох блоках виконання "майже повне", тобто лишається виправити недоліки, але це зробити не надто складно. Ще по чотирьох – "прогрес частковий, з доброю перспективою подальшого виконання".

Порівняємо з українськими показниками.

Повне виконання – лише двох блоків ПДВЛ. "Майже повне виконання", тобто з недоліками, Україна показала по восьми блоках. По чотирьох блоках – "прогрес частковий, з доброю перспективою подальшого виконання", причому два з них мають позначку як "лише частковий" прогрес, тобто дещо гірший рівень (в звіті щодо Грузії такий рівень відсутній). І, нарешті, за одним блоком ЄК констатувала найгірший рівень – "лише частковий прогрес", без згадки про його "добрі перспективи".

То де ми провалили план?

Навряд чи когось здивує, що найгіршим визнано прогрес у боротьбі з корупцією.

Саме тут – в антикорупційному блоці – ЄК не ризикує говорити про швидке виконання ПДВЛ Україною.

"Наразі помітні лише законодавчі зміни, а також окремі підготовчі кроки для нового інституційного механізму (протидії та боротьби з корупцією)", – зазначається в звіті ЄК.

Так, є й позитивні кроки, зокрема, зменшення кількості винятків із закону про держзакупівлі.

"Між тим нестача пріоритетності та узгодженості у виконанні (антикорупційних реформ) призвела до фрагментарного підходу", – констатує Європейська комісія.

В ЄС попередили, що слідкуватимуть, чи встановить уряд достатні запобіжники корупції під час приватизації; чи буде змінено виборче законодавство в частині фінансування партійних кампаній; чи врахує Україна рекомендації Венеціанської комісії щодо люстраційних законів.

Крім того, Київ має завершити обіцяну реформу недоторканості суддів та депутатів; налагодити роботу Національного антикорупційного бюро та Нацагенції із запобігання корупції не лише на папері.

Та головна рекомендація: забезпечити узгоджений підхід до боротьби з корупцією на політичному рівні. Наразі, на думку ЄК, в Україні цього немає.

На окрему увагу заслуговує вимога Євросоюзу створити в Україні реально діючу Агенцію з повернення активів (з контексту очевидно, що йдеться про активи, привласнені через корупцію). Досі заяв про цей орган не лунало, але якщо він згаданий в офіційному документі, очевидно, що його ідея всерйоз дискутується між Києвом та Брюсселем.

Ще одна радикальна зміна у правоохоронній системі, яка має відбутися для виконання ПДВЛ, стосується повноважень СБУ.

Відповідно до ПДВЛ Україна мала систематизувати свої органи з досудового розслідування – раніше ці функції були у цілої низки органів. Реформа прокуратури дещо скоротила претензії за цим блоком, але не прибрала їх.

Україна має "суттєво скоротити повноваження Служби безпеки з досудових розслідувань з питань розвідки та контррозвідки", йдеться у звіті ЄК.

Варто зазначити, що блок "Управління кордонами" не є проблемною ланкою на шляху до скасування віз. Тут Україна має показник "майже виконано" і позитивні відгуки.

Щоправда, ЄС вимагає "забезпечити ефективний контроль на адміністративному кордоні з Кримом та на лінії розмежування на Донбасі.

В МЗС спершу обурилися появою таких вимог (адже в тексті ПДВЛ, звісно ж, немає нічого про Донбас, тобто формально це – нова вимога), але на думку "Європейської правди", поява такого пункту насправді є поступкою Україні.

Адже якби Євросоюз мав намір відмовити Києву у скасуванні віз, то міг би і далі дотримуватися вимоги про контроль над усім периметром кордону.

Та не все так сумно

Можна досхочу критикувати ЄС за критику та Україну за бездіяльність, але треба визнати: звіт, попри всі його мінуси, є кроком назустріч з боку Брюсселя.

"Так, це позитивний звіт. Будь-який незалежний український експерт написав би про наш прогрес значно критичніше", - запевнив "Європейську правду" науковий директор Інституту євроатлантичної інтеграції Олександр Сушко.

Та головним "здобутком" цього документа є не слова про прогрес України, а його фінальна частина, яка – нарешті – містить дати.

"Виконання дій, зазначених у звіті, дозволить Україні виконати другу фазу ПДВЛ. Єврокомісія зробить все від неї залежне, щоби підтримати Україну в такому виконанні, і прозвітує про прогрес до кінця 2015 року", - йдеться в документі.

Нагадаємо, що саме цього – дати, коли ЄС очікує на повне виконання ПДВЛ, – добиваються українські дипломати на Ризькому саміті.

Джерела ЄвроПравди свідчать, що ЄС не хоче включати до підсумкової декларації ті формулювання, про які просить Україна. Мабуть, тому обрано альтернативний варіант.

За словами Олександра Сушка, поява часових рамок несе для України і перевагу (адже за звичним розкладом наступний звіт мав би бути на півроку пізніше!), і водночас серйозний виклик.

"Якщо раніше дедлайни – строки виконання ПДВЛ – ставила собі публічно українська сторона, то тепер ЄС вперше зафіксував часовий дедлайн.

І буде неймовірно соромно, якщо Україна, яка його вимагала, не вкладеться в строк.

А зробити треба чимало, бо оцінювальні місії ЄС будуть у нас вже в жовтні і виконання має бути вже тоді", – наголосив експерт.

Замість епілогу:
Візи скасують. Найшвидше – в 2016 році

Спершу про процедуру.

Треба бути свідомим: навіть через суто процедурні момент в 2015 році безвізовий режим не почне діяти. Це – доконаний факт, і не треба тішити себе марними сподіваннями.

Навіть якщо Україна завершить всі реформи з неймовірною швидкістю, якщо восени до нас приїдуть місії ЄС, які в листопаді-грудні нададуть позитивний висновок, скасувати візи "одразу ж" просто не вийде. Це рішення має пройти в ЄС низку формальних, але неуникних процедур, які завершаться на раніше весни 2016 року.

Тому треба бути чесним – усі заяви нашого уряду та президента про те, що віз не буде вже з 1 січня – або блеф, або нездійсненна мрія.

Так само як не здійсненими лишилися обіцянки завершити ПДВЛ вже навесні 2015 року. І влада, схоже, потроху починає розуміти, що обіцянки "про 1 січня" також не здійсняться.

Водночас наразі немає жодних причин думати, що ЄС штучно затримує скасування віз для українців. Ще один доказ цього – прогрес Грузії. Рівень відмов грузинам у консульствах ЄС – в рази більший за український, ця країна вважається міграційно значно більш ризикованою. Але вона – ще ближча до скасування віз, аніж ми. І вони (так само, як і ми) чекають на новий звіт ЄК в кінці року.

Те, що ЄС вирішив назвати цю дату, – не дрібниця.

Наші розмови з топ-дипломатами свідчать, що в ЄС нарешті дійшли згоди – візи для українців будуть скасовані. І не колись, а скоро. Найшвидше – наступного року.

"Думка в ЄС щодо візових перспектив радикально змінилася, – погоджується Олександр Сушко. – Тепер в ЄС є розуміння про неминучість запровадження безвізового режиму, причому одночасно для України та для Грузії. Але ЄС не дає жодних гарантій, бо хоче підстрахуватися – не лише від невиконання ПДВЛ Україною, але й на випадок ескалації на Сході. Хоча про другий фактор ніхто не буде говорити вголос".

По суті, військова загроза наразі лишається головною небезпекою для скасування віз.

Саме через це в звіті ЄК з’явилися "нові ремарки" щодо лінії розмежування. ЄС хоче мати норму, на яку зможе послатися для відмови Києву у разі, якщо розпочнеться "велика війна". І саме тому в МЗС так обурилися появою цієї фрази у звіті.

Та будемо чесні із собою.

За цього негативного сценарію нам всім буде не до віз і не до поїздок.

А за всіх інших умов скасування "шенгену" у 2016 році є цілком реальним. Тому треба тиснути на владу з вимогою зробити ті кроки, які для цього необхідні.

Автор:

Сергій Сидоренко,
редактор "Європейської правди"