Україна, як і раніше, є привабливою для іноземних інвесторів, однак на практиці капітали йдуть з країни. Чи причина – лише у військових діях і чи можна змінити цю неприємну тенденцію?

Відповідь на це питання намагалися знайти учасники інвестиційної конференції "Ukraine: Just Business" під егідою Міністерства закордонних справ і Торгово-промислової палати України, яка відбулася у Будапешті в четвер, 14 травня.

Це вже третя конференція у серії заходів з популяризації інвестування в Україну, проведених під егідою українського МЗС. Попередні конференції пройшла минулого місяця в Празі та Варшаві.

За кількістю учасників конференція в Будапешті виявилася наймасовішою. При цьому з активності учасників було зрозуміло – багато хто з них всерйоз замислився про роботу в Україні.

Активність угорських інвесторів виглядає дивно на тлі уявлень про Угорщину як країну, дружню до нинішньої Росії.

Втім, як неофіційно пояснив один з високопоставлених учасників конференції, цей стереотип вже не відповідає ситуації.

"Більше того, думка про Угорщину як про країну, налаштовану на зняття санкцій з Росії, насамперед не вигідна самій Угорщині", – пояснює він.

Може, саме тому заяви представників угорського уряду були абсолютно проукраїнськими.

Наприклад, за словами держсекретаря з питань зовнішньої торгівлі Левенте Мад’яра, в угорському уряді шукають можливості зберегти і збільшити нинішній рівень економічного співробітництва з Україною. Для цього виділені гроші на створення нового прикордонного переходу з Україною, готується відкриття торгового представництва в Києві та представництв Угорського Торгового дому в Береговому, Мукачевому та Івано-Франківську.

"Нинішній стан наших економічних відносин з Україною явно не відповідає потенціалу. Тому ми шукаємо шляхи для їхнього розвитку", – пояснив Левенте Мад’яр.

Втім, багато з цих ініціатив уже важко назвати новими. Як, наприклад, будівництво дороги в об'їзд Берегового – ключова частина робіт з відкриття нового прикордонного переходу. Умова угорського Ексімбанку – що 80% робіт мають виконувати угорські підрядники – не влаштовує Україну. Як наслідок – реалізація проекту поки що зависла.

Однак у цьому випадку йдеться про державні інвестиції, а що ж щодо приватного капіталу?

Угорські інвестори залишаються одними з найактивніших, проте тут необхідно зробити уточнення, що йдеться в основному про один регіон – Закарпаття.

"Угорські інвестори – це в основному невеликі і середні компанії. Їм комфортно працювати в Закарпатті, де багато угорців та середовище схожа на рідне. Великий угорський бізнес йде далі – до Києва, Одеси, раніше – до Донецька і Луганська. Однак це поодинокі приклади", – пояснив Іштван Черепеш, як він сам себе назвав – "інвестор з досвідом більше 10 років роботи в Україні".

Сама по собі така географічна вибірковість інвесторів – не проблема. Гіршим є інше – за останній рік багато угорських компаній заморозили свою активність в Україні.

"За підсумками минулого року ми побачили, що нові угорські компанії до нас поки не йдуть, а головне – є невеликий, але відтік угорських компаній з України", – розповів тимчасовий повірений України в Угорщині Михайло Юнгер.

При цьому інвестори насамперед йдуть з "інших" регіонів України. "В першу чергу український ринок залишають компанії, що працюють поза Закарпаттям", – пояснив директор угорсько-української торгової палати Дьйордь Кота.

Причини такого відтоку – високі валютні ризики. "Найчастіше бізнесмени скаржаться на політику українського Нацбанку.  Ніхто не знає, якими будуть його нові дії, а отже, чи вдасться бізнесу отримати свою виручку. Це дезорієнтує, и в таких умовах працювати дуже складно", – пояснив Кота.

Втім, навіть більш передбачувана політика НБУ не зможе зламати негативний тренд.

За словами Іштвана Черепеша, ще однією причиною низького інтересу інвесторів є відсутність системної роботи саме з невеликими іноземними компаніями.

"В Україні анонсували створення спеціальних сервісів для роботи з іноземними інвесторами. Я сам нещодавно повернувся з Києва, а тому можу компетентно стверджувати – в реальності нічого цього немає", – пояснив він.

Відсутність таких сервісів, за словами бізнесмена, і утримує угорські компанії виключно в регіоні Закарпаття.

"Невеликі компанії не можуть дозволити собі зайві витрати. Наприклад, везти з собою перекладача. За відсутності сервісів для інвесторів доводиться самотужки вести всі переговори з українськими чиновниками, які не знають англійської. Саме тому таким популярним є Закарпаття, де мовного бар'єру, по суті, немає", – резюмує Черепеш.

"Європейська правда" є інформаційним партнером серії інвестконференцій "Ukraine: Just Business"