Цього тижня українська переговорна групи домоглася істотного прориву в переговорах з РФ. У понеділок 18 травня за підсумками тристоронніх консультацій щодо деяких аспектів імплементації угоди про створення зони вільної торгівлі між Україною і Євросоюзом представники РФ вперше заявили – вони більше не наполягають на черговому перенесенні терміну набрання чинності режимом ЗВТ між Україною та ЄС.

Для того щоб краще оцінити значення цього успіху, варто лише нагадати: досі представники РФ були дуже наполегливі з цією вимогою і відмовлялися розглядати всі аргументи України і ЄС про те, що режим ЗВТ між ними зовсім не загрожує російській економіці.

Дійшло до того, що під час попереднього раунду консультацій, який проходив 21 квітня і тривав більше десяти годин, представники РФ фактично вчинили демарш, заявивши, що їх не цікавлять жодні гарантії і пояснення від української сторони, а цікавить лише чергове перенесення початку дії ЗВТ.

"Після такої заяви, напевно, і стався перелом у розумінні цілей Росії представниками ЄС. Всім стало зрозуміло, що реальні торговельні питання їх не цікавлять, а перенесення – це виключно політична вимога", – розповіла ЄвроПравді заступник міністра закордонних справ з питань європейської інтеграції Лана Зеркаль.

Дійсно, вже з початку травня тональність європейських чиновників змінюється. Зокрема, європейці "вкидають" в інформпростір дві ключові тези: текст Угоди про асоціацію змінюватися не буде, а його економічна частина вступить в силу з 1 січня 2016 року, як і було домовлено раніше, і жодні можливості подальшого відтермінування навіть не обговорюються.

У такій ситуації переговорні позиції росіян виявилися набагато гірші, ніж за кілька тижнів до того. Зрештою, це й забезпечило підсумковий результат консультацій.

"Фактично за підсумками переговорів ми отримали максимум з того, що було можливо отримати", – резюмує торговий представник України Наталія Микольська.

За її словами, можна говорити про три успіхи української делегації: в підсумковому документі визнається, що

до тексту угоди про ЗВТ правки не вноситимуться, економічна частина угоди набуде чинності з початку 2016 року, а в подальших консультаціях, як і раніше, братимуть участь представники ЄС.

До речі, останній пункт зовсім не виглядає формальністю.

Раніше численні джерела, близькі до консультацій, розповідали ЄвроПравді, що представники РФ постійно апелюють до необхідності повернення до двостороннього формату переговорів. Більше того, часто така ініціатива знаходила і підтримку європейців, втомлених від тривалого переговорного серіалу.

Само собою, в такому випадку переговорна позиція України різко погіршилася б, що вже не дозволило б розраховувати на прийнятні результати.

Але останній раунд консультацій завершився не тільки цим.

РФ у нових реаліях обрала нову тактику. Відмовившись від вимоги про відстрочку, Москва конкретизувала претензії до асоціації.

Вони вже опубліковані у Спільних оперативних висновках, розміщених на сайті Єврокомісії за підсумками тристоронніх переговорів.

Яким же чином тепер пропонується розвіяти побоювання РФ про нібито загрозу від дії режиму вільної торгівлі України і ЄС? Пропонується цілий комплекс заходів, проведення яких заплановано до липня цього року – тобто протягом найближчих півтора-двох місяців.

Серед іншого, сторони домовилися удосконалити механізм обміну митною інформацією, переглянути правила походження товарів, спільно вивчити питання протидії шахрайству, а також підготувати оновлену угоду між Україною і РФ про двостороннє визнання ветеринарних сертифікатів.

Всі зазначені позиції – це те, що Україна вже кілька років безуспішно пропонувала російській стороні. Замість політичних заяв – експертні переговори про можливі труднощі і шляхи їх усунення. У цих консультаціях братимуть участь і європейські експерти – цей пункт також включено в підсумковий документ.

Чи достатньо цього, щоб говорити про підсумкову перемогу української торговельної дипломатії?

Поки що ні, оскільки на сторони очікують ще як мінімум вкрай складні експертні консультації, термін закінчення яких визначений – до липня.

Вочевидь, у цьому і полягає нова стратегія росіян. Надати якомога більше заперечень, тягнути час, щоб вже в липні заявити про низьку результативність консультацій і знову повернутися до своїх політичних вимог.

Тому на українську делегацію чекають нові виснажливі переговори, а їхній підсумковий успіх ще зовсім не очевидний.

Однак з кожним кроком росіяни потроху позбавляються можливості використовувати свою головну загрозу – застосувати додаток №6 до договору про створення зони вільної торгівлі між країнами СНД.

Цей додаток дає право країнам-членам Митного союзу в односторонньому порядку підвищувати ставки для інших учасників угоди, якщо створення цими країнами режиму вільної торгівлі з третіми країнами завдає шкоди їхній промисловості.

Це додаток – ключова проблема для України, яка надає РФ право в будь-який момент підвищити мита на українські товари до максимального рівня, визначеного умовами членства Росії в СОТ.

Однак у підсумковому документі немає жодних згадок про можливу шкоду для російської промисловості. Більше того – є вказівки на те, що побоювання росіян не мають реальних підстав.

"Хоча деякі з проблем можуть бути вирішені в рамках існуючих механізмів, Угоди про створення ЗВТ, а також у контексті інших чинних двосторонніх, тристоронніх та багатосторонніх рамки співробітництва, сторони домовилися активізувати свої зусилля для досягнення практичних рішень питань, порушених Росією", – йдеться в документі.

Безумовно, це не означає, що Росія не може підвищити ці мита за принципом "що хочу, те й роблю".

Однак нагадаємо, у всіх консультаціях з РФ тепер братимуть участь європейці. А отже, вони будуть свідками, якщо Москва порушить домовленості і піде ва-банк у прагненні покарати Україну. І така неконструктивна поведінка РФ може мати неприємні наслідки.

Такий розклад сил – привід для РФ замислитися, перш ніж починати торговельну війну з Україною.

І це ще один результат багатомісячних переговорів.