У розпорядженні "Європейської правди" опинився текст меморандуму про виділення Україні кредитної допомоги ЄС у розмірі 1,8 млрд євро.

Цей документ урочисто підписали минулого тижня в Ризі, у присутності президента Петра Порошенка. Ідея про виділення коштів – не нова, вона вже пройшла всі етапи узгодження в Брюсселі, а 25 березня кредит схвалив Європарламент.

Але детальні умови надання Україні мільярдних коштів публікуються вперше.

Як випливає з документа, Україна взяла на себе низку зобов'язань. А оскільки ані Кабмін, ані Єврокомісія не публікують деталі домовленості, "Європейська правда" вирішила розкрити їх для громадськості.

Макрофінансова допомога буде виділена трьома траншами, кожен за 600 млн євро. Кожен наступний транш повинен бути спрямований Києву не раніше, ніж через три місяці після попереднього.

"Ми очікуємо, що перший транш буде наданий вже до кінця першого півріччя (тобто в червні. – ЄП). Але для цього треба, щоби ратифікація меморандуму відбулася у Верховній раді дуже швидко", – розповів "Європейській правді" віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс.

За його словами, другий транш очікується наприкінці поточного, а третій – на початку наступного року.

Втім, терміни надходження коштів в Україну можуть виявитися набагато більшими – все залежить від успіхів у проведення реформ українською владою. Всього дію меморандуму розраховано на два з половиною роки – до кінця 2017 року.

Гарантій надходження європейських мільярдів Київ не має.

"Але надходження всіх коштів, крім першого траншу, пов'язане з тим, чи виконуватиме Україна умови ЄС.

Щоби не втратити ці гроші, Україна має здійснювати реформи та виконувати інші вимоги, передбачені меморандумом", – заявив Домбровскіс.

Цей пакет макрофінансової допомоги від ЄС – третій за рахунком. Раніше Київ отримав 1,61 млрд євро за даною програмою. Таким чином, з урахуванням нової домовленості загальна макрофінансову допомогу Україні складе 3,41 млрд євро, що, як підкреслюють у Брюсселі, є найбільшою фінансовою допомогою не члена ЄС за такий короткий період.

Але повернімося до умов.

Як вже сказано, перші 600 млн євро будуть виділені без додаткової перевірки. Що стосується останніх двох траншів, то для їх отримання українська влада повинна продемонструвати успіх у реалізації ряду реформ.

То що ж зобов'язався виконати
український уряд?

Переважну більшість зобов'язань важко назвати новим. А багато з них взагалі традиційні для країни.

Наприклад, проект держбюджету на 2016 рік має бути внесений до Верховної ради в середині вересня, після чого – опублікований в інтернеті. Однак це – вимога Бюджетного кодексу! Інша справа, що досі, в тому числі в уряді Яценюка, ці терміни традиційно зривалися.

Тепер у Кабміну з'явився фінансовий стимул дотримуватися законодавства. Зірвавши, за старою звичкою, бюджетний процес, уряд Яценюка ризикує втратити мільярдну суму.

Також для підвищення бюджетної стабільності ЄС вимагає обмежити кількість поправок до держбюджету. І зробити це треба буде вже з 2016 року. Це завдасть серйозного удару по популістам як у парламенті (коли в бюджет на догоду партійним рейтингам вносяться непідйомні для країни соцвиплати), так і в уряді (коли Кабмін свідомо закладає нездійсненні бюджетні параметри – з розрахунку, що Рада все одно їх виправить).

Заслуговує на увагу вимога про обов'язкову публікацію умов і ходу всіх держзакупівель, а також введення системи електронних торгів. Обидва ці пункти вже зараз належать до пріоритетів роботи Мінекономрозвитку. Більше того, основні реформи в цій сфері планується провести саме до кінця року.

Домовленість з ЄС – хороша причина не допустити зриву цих термінів.

Аналогічно до пріоритетів уряду належить запуск роботи Національного антикорупційного Бюро, спеціалізованого бюро антикорупційних розслідувань і Національного агентства з питань запобігання корупції. Всі ці плани також знайшли відображення у меморандумі.

У переліку вимог ЄС знайшлося місце і для "соціалки".

Кабмін повинен забезпечити ефективне надання соціальних пільг і послуг для переселенців, а також розробити компенсаційних механізмів для домогосподарств, захистивши їх тим самим від підвищення тарифів на енергоресурси.

натисніть для перегляду документу

Вимоги щодо приватизації в меморандумі відсутні.

Замість цього українська влада повинна прийняти закон, що перетворює унітарні підприємства на акціонерні товариства, а також провести аудит ста найбільших держкомпаній (багато з яких – дотаційні, хоча могли б приносити прибуток).

У розділі поліпшення бізнес-клімату Україна зобов'язалася зробити більш прозорою роботу Антимонопольного комітету.

"Конкурентна політика має змінитися відповідно до вимог економічної частини Угоди про асоціацію", – пояснив "Європейській правді" комісар Домбровскіс.

Зокрема, мають бути обмежені терміни прийняття рішення АМКУ, збільшений поріг, понад якого повідомлення регулятора про злиття бізнесів є обов'язковим. Також Київ зобов'язався публікувати матеріали, що пояснюють принципи формування сум грошових стягнень з порушників конкурентних правил.

Ще одна дуже хороша новина для бізнесу – уряд зобов'язався знизити обсяг заборгованості за неповерненим ПДВ, не використовуючи при цьому ПДВ-облігації.

Втім, конкретна межа зниження ПДВ-заборгованостей, якого має досягти Україна для виділення коштів, в меморандумі не вказана. По суті, це означає, що Україні достатньо буде лише не нарощувати борг перед експортерами.

Інший крок, що суттєво впливає на український бізнес – вимога вказувати всіх бенефіціарів компаній. Крім цього, ЄС наполягає на створенні механізмів перевірок і контролю за цією інформацією, що унеможливлюють маніпуляції.

Важливо, що українська влада зобов'язалася утримуватися від введення нових торговельних заходів, що обмежують або спотворюють торгівлю. Брюссель хоче застрахуватися від історії 2014 року, коли Кабмін на порушення Угоди про асоціацію ввів імпортне мито.

Що стосується вже введених захисних мит, уряд, за інформацією ЄвроПравди, готується до їхньої дострокової відміни.

Ще одна з ключових умов виділення коштів – успішна співпраця України з МВФ і виконання вимог фонду.

"Адже ми розглядаємо макрофінансову допомогу ЄС як частину більшого пакету допомоги вартістю $25 млрд, надання яких Україні узгоджено між МВФ та низкою донорів, включно з ЄС", – розповів європейський посадовець.

І, нарешті, ЄС наполягає на радикальній реформі держслужби.

Згідно з меморандумом, одразу після прийняття пакету нових законів про держслужбу уряд зобов'язаний заново провести усі конкурси на заміщення посад у держсекторі.

Як видно, у цілому вимоги ЄС лише повторюють ключові обіцянки української влади. І лише в окремих випадках ці вимоги передбачають якісь нові, ще не анонсовані українською владою реформи.

Саме тому не менш важливими є механізми контролю за роботою Кабміну.

Довіряй, але перевіряй

Починаючи з червня українські влади повинні щомісяця надавати Єврокомісії дані про макроекономічної ситуації, про обсязі ресурсів і заборгованостей, а також про хід реалізації кожної із зазначених у меморандумі реформ.

Наприклад, у питанні реформування антимонопольної системи ЄС повинен отримувати інформацію про середню кількість днів на розслідувань АМК.

ЄС цікавить все: кількість перевірок Антикорупційного бюро, кількість рекрутингових конкурсів на заміщення посади в держапараті або хід аудиторських перевірок держпідприємств.

У новітній українській історії – в 2008 році – вже був період, коли емісари МВФ вірили українській владі на слово. Однак після перших обманів з боку уряду Тимошенко перевірки фонду стали надзвичайно жорсткими, а під кожну названу цифру почали вимагати докази.

Схоже, подібну еволюцію пережили і чиновники Єврокомісії. Давно минув період готовності допомагати країні фінансами в обмін на обіцянки реформ, тепер настав час жорсткого контролю над кожним кроком до їхньої реалізації.

Такий контроль, без сумніву, має піти на користь. Можливо не українським чиновникам, але країні – напевно.

Кредитні умови

І, нарешті, не можна хоча б побіжно не згадати про умови кредиту.

Особливість макрофінансової допомоги ЄС полягає в тому, що її параметри поки не зафіксовані документально, проте напевно відомо, що це найдешевші гроші, які можуть бути знайдені Україною.

Відсоткові ставки кредиту ЄС традиційно нижчі, ніж у кредиту МВФ, а тривалість – вища.

"Схема працює таким чином – Євросоюз сам позичає ці кошти на ринку під свою відповідальність, і вже після того – надає їх Україні. Оскільки у нас найвищий кредитний рейтинг AAA, умови кредиту виявляються значно привабливішими, аніж якби Україна самостійно шукала їх будь-де".

Кінцева формула ставки (вона буде плаваючою, залежно від базової ставки EUBOR) і тривалість кредиту будуть відомі пізніше.

"Згідно з узгодженими параметрами, ЄС залучатиме кошти на період не більш 15 років", – розповів представник Єврокомісії.