Політичне фінансування по-чеськи
Для європейських країн фінансова прозорість партійних фінансів є прерогативою. Україна ж проходить тернистий шлях впровадження реформ.
Прикладом цих реформ може бути Чехія, яка за досить короткий час змогла стати передовою країною, яка офіційно оприлюднює прізвища грошодавців партій. На сайті міністерства юстиції Чеської Республіки є окремий розділ зі щорічними звітами партій.
За даними міжнародної організації Transparency International, яка в 2014 році досліджувала прозорість виборчих кампаній сенаторів Чеської Республіки, з’ясувалося, що найпрозорішою стала кампанія Вацлава Ласки.
Сенатор повністю оприлюднив свої фінансові витрати, донорські та благодійні внески до однієї крони.
Так він отримав першість у рейтингу найпрозоріших кампаній до Сенату.
З розмови із сенатором ми дізналися, що у Чеській Республіці законодавством регулюється не виборча кампанія, його ціль – політичні партії і їхня фінансова спроможність. Кожна політична партія чи кандидат отримує фінансування залежно від власної електоральної підтримки та кількості місцевих, діючих депутатів, сенаторів. Законодавство також регулює відшкодування виборчих витрат.
Лібор Міхалек – ще один сенатор, з яким нам випала нагода поспілкуватися, – пояснює, що у чеському законодавстві є принцип "порогу" – виборчого відсотку голосів, що залежить від виду виборів. "Це означає, що відсутня автоматична залежність між видатками та громадськими внесками. Саме на цьому деякі партії й виграють", – наголошує пан Міхалек.
Річна публічна субсидія для політичної партії
Законодавством встановлено, що кожна парламентська політична партія отримує щорічно за кожен мандат депутата чи сенатора 900 тис. крон.
Річна субсидія для регіональних парламентських партій – політичні партії отримують за кожен мандат регіонального депутата або депутата Праги 250 тис. крон.
Головною умовою для обох випадків є обрання депутата зі списку партії. Подолання виборчого порогу у 3% голосів на виборах депутатів до національного парламенту дає можливість отримати 6 млн крон і на кожні 0,1% – 200 тис. крон аж до 5%. Навіть якщо партія отримує більше 5% на виборах до законодавчого органу, вона одержить максимум 10 млн крон.
У випадку виборів до парламенту ЄС партії, які одержали більше ніж 1%, отримають 30 крон за кожен голос.
Крім державного фінансування політичних партій у Чехії є ще й приватне. Сума донорської допомоги може бути необмеженою. Проте для контролю цих грошових потоків є обов’язкова вимога до приватних вкладників – публікувати доходи, особливо благодійні внески (пожертви), з метою запобігання корупції.
Членські внески
Ще одним класичним способом доходу політичної партії є членські внески. Проблемою ж є те, що небагато партій мають необхідну кількість членів.
Наслідком цього стало впровадження системи публічних субсидій.
Інший бік медалі – члени великих партій є представниками соціальних класів з найменшим доходом. До прикладу, в Чехії більшість членів Комуністичної партії, Партії християнських демократів, Соціально-демократичної партії – пенсіонери. Тому цей вид доходу не є важливим.
Благодійні внески та спадок
За словами сенаторів, благодійні внески є найбільшою проблемою фінансування політичних партій і рухів.
У випадку Чехії протягом 1995-2001 років лише ODS отримала істотні пожертви (найбільше протягом 1995 – 1997 років, коли партія була при владі, особливо у 1996-й – рік виборів). За чеським законодавством, кожна пожертва розміром більше 50 тис. крон має бути задекларована.
Донори повинні бути відомі. Їхні імена публікуються у спеціальних формах на сайті.
Благодійні внески заборонені у випадку, якщо вони надходять від держави (за винятком публічних субсидій), місцевого самоврядування, державних юридичних осіб або юридичних осіб за участю держави, юридичних осіб, що належать органам місцевого самоврядування, міжнародних організацій (за винятком іноземних політичних партій та фондів), іноземних громадян (тих, хто постійно проживає у Чехії). Чехи, які проживають за кордоном, мають право робити внески для партій.
Партії можуть бути спадкоємцями. Але тільки якщо загальна сума не перевищує 100 тис. крон. В свою чергу завданням партії є перевірка походження цих грошей та, власне, самого спадкодавця.
Контроль за фінансами
У Чехії система контролю фінансових надходжень заснована на самостійній інспекції партійними органами. Це означає, що етап найнижчого рівня контролю – досить приватний. Кожна партія повинна обрати аудиторську компанію, яка має перевірити фінанси та завірити їх.
Другий рівень перевірки політичної партії – фіскальний. Це може бути автоматичний контроль або перевірка на запит Палати депутатів.
Кожного року до 1 квітня Палата депутатів повинна отримати від усіх партій повний фінансовий звіт за останній рік.
Уся інформація має бути приєднана до звіту – фінансовий звіт, аудиторський звіт, інформація про донорів. Комітет з питань бюджету перевіряє лише формальні критерії. Наприклад, дотримання строків подання документів. Після цього Комітет подає Палаті депутатів резолюцію, що підтверджує, які партії дотримались вимог закону, а які – ні. Далі Палата депутатів приймає резолюцію, в якій публікує, чи партії, що отримали публічне фінансування, подали усі звіти.
Якщо партії цього не виконали або не надіслали необхідну інформацію вчасно, Палата депутатів просить Уряд про звернення до Вищого суду для припинення діяльності таких політичних сил.
Такий механізм є досить дієвим, проте і він має свої недоліки. За словами сенаторів, найбільше проблем виникає у партій, які не отримали значного доходу. Також проблемою є й те, що Уряд ніколи не звертався до Вищого суду задля припинення діяльності політичних партії.
Чеська Республіка за роки незалежності успішно проходить шлях до оптимального виборчого законодавства та прозорості фінансів політичних партій. Саме така система дає змогу громадянському суспільству обирати своїх представників зважено та раціонально. Крім того, вона є дієвим інструментом контролю за депутатським корпусом.
Написання цієї статті стало можливим завдяки Проекту міжнародної технічної допомоги "Навчальні програми професійного зростання" (CEUME).