Українські топ-посадовці люблять нагадувати Євросоюзу про те, що Україна нині "захищає всю Європу". А ще – про те, що ЄС має цінувати та підтримувати Україну. І про те, що Київ дуже цінує цю підтримку.

В ЄС, щоправда, вважають, що дії Києва часом свідчать про протилежне.

Яскрава ілюстрація цього – наші стосунки зі Словаччиною.

Наразі про ці проблеми не надто відомо ЗМІ, але в Братиславі вже не приховують, що стосунки з Києвом псуються. І ставлять українським експертам питання "чому?" та "за що?".

Днями словацький міністр закордонних справ Мирослав Лайчак навіть направив лист українському колезі Павлу Клімкіну про те, що співпраця країн останнім часом відбувається з проблемами. В Києві документ отримали – джерела свідчать, що там дійсно "висловлений жаль" щодо певних дій України.

Водночас українська сторона не вважає, що її дії справді варті різкої реакції.

В Києві переконують, що діють коректно, що захищають наш національний інтерес. І, навзаєм, у неофіційних розмовах висловлюють подив щодо деяких дій та заяв словаків.

"Європейська правда" не візьметься визначати, хто правий, а хто винуватий. Однак можемо констатувати, що конфлікт має місце, і зараз треба не допустити його збільшення.

"Яблуком розбрату" стало газове питання. На нього нашарувалися дії президента Порошенка, які в Братиславі сприйняли як образу.

До слова, є питання і до нашого посольства в Братиславі – чи інформує воно Київ про масштаб проблем?

А тепер про все це – детальніше.

Віртуальний реверс

Інформація про українсько-словацький конфлікт з’явилася в ЗМІ в останній тиждень червня.

Агенція Reuters зацитувала лист Арсенія Яценюка, спрямований на адресу керівництва Євросоюзу. В ньому український прем’єр заявив, що чинний контракт між "Газпромом" та словацьким газовим монополістом Eustream є протизаконним, бо порушує право ЄС.

Український уряд, як з’ясувалося, вимагає перегляду словацько-російського газового контракту, щоби відкрити віртуальний реверс газу між Україною та Словаччиною.

Ідея не нова. Україна хоче, щоби взимку ми мали право відбирати з газосховищ російський газ, призначений для Словаччини, а Словаччина одночасно забирала точно таку кількість європейського газу (припустимо, з німецьких LNG-терміналів), купленого Україною.

Зараз – через специфіку контрактів з "Газпромом" – така схема не є можливою. Ми маємо транспортувати російський газ на територію Словаччини, а далі, через "фізичний реверс", отримувати його ж назад. Бажання Києва змінити цю нікому не потрібну систему – зрозуміле. Але підхід Києва викликав обурення у Братиславі.

Вже наступного дня Братислава відповіла, що не має наміру задовольняти претензії України.

Словацькі урядовці в неофіційних розмовах кажуть, що Київ "вдається до шантажу партнерів".

В Братиславі нагадують, що минулої зими, коли Київ припинив закупівлю палива в "Газпрому", вони єдині безперебійно постачали паливо до України реверсом. Для цього минулого року було побудовано газовий інтерконектор до України зі словацької газорозподільної станції Вельке Капушани.

"Ми – саме та держава, яка найбільше допомагає Україні. 95% реверсного газу до України надійшло зі Словаччини, лише 5% - з Польщі та Угорщини. Це дозволило Україні зекономити 3 млрд доларів! І що ми отримали навзаєм?" - обурився в розмові з ЄвроПравдою представник словацької урядової команди, який попросив не називати його ім’я.

У Києві між тим наголошують, що існування реверсу через Словаччину не означає, що Україна не має працювати над збільшенням потужностей.

"Словаччина дійсно допомагає, ми це цінуємо. Основний обсяг реверсу йде через Словаччину, це дійсно так. Але він може бути ще більшим.

Нам треба частіше спілкуватися, як на найвищому рівні, так і на рівні заступників міністрів, керівників компаній. Чекаємо на приїзд керівництва словацького газотранспортного оператора Eustream, сподіваємося, що переговори пройдуть продуктивно", - сказав Михайло Бно-Айріян, керівник управління євроінтеграції Міненерго.

Чи потрібне нам енергозбереження?

Інший епізод, що викликав обурення Братислави, теж стався наприкінці минулого місяця.

23 червня в Івано-Франківську мала відбутися зустріч у форматі Україна–Вишеградська четвірка, присвячена питанням енергоефективності.

Країни Вишеграду – Польща, Чехія, Словаччина та Угорщина – минулого року взяли публічні зобов’язання допомагати Україні з реформами, причому Словаччина взяла кураторство над питаннями енергоефективності та енергетики.

Експерти, з якими спілкувалася "Європейська правда", підтверджують, що підготовка до зустрічі була дуже активною, у словацьких представників (які головували в Вишеграді) були ідеї щодо проектів в Україні, але за тиждень до події Київ офіційно повідомив... що зустріч не відбудеться.

В МЗС Словаччини в коментарі "Європейській правді" підтвердили, що саме Україна зірвала зустріч.

"Подію було відкладено на запит наших українських партнерів", - заявив речник зовнішньополітичного відомства Петер Стано, зазначивши, що це – все, що МЗС може прокоментувати з даного приводу.

Водночас його колега, поінформований про переговори з Києвом, стверджує, що українська сторона вдалася до  шантажу, вимагаючи винесення на порядок денний питання про "віртуальний реверс". "Але, по-перше, ми планували переговори щодо енергоефективності, а не постачання. Хіба вас вже не цікавить енергоефективність та енергозбереження? А по-друге, якщо ви хочете забезпечити віртуальний реверс, ви маєте вимагати це не в Братиславі, а в Москві, бо це "Газпром" блокує "великий реверс", а не ми!".

Представник Міненерго натомість запевняє, що Київ не вимагав зустрічі на рівні міністрів енергетики в Івано-Франківську, але дійсно просив розглянути питання "віртуального реверсу"; країни Вишеграду цю пропозицію відхилили. Рішення про скасування зустрічі ухвалювалося МЗС, а не Міненерго.

Причини для такого радикального рішення Києва до кінця неясні. Адже Україна мала бути представлена на високому рівні - приїзд до Франківську підтвердив голова Держагентства з енергоефективності Сергій Савчук...

У України, до слова, так само є підстави для претензій на адресу словаків.

Прохання про міністерську зустріч дійсно надходило до Братислави – ЄвроПравда бачила запрошення. І надсилали його не в червні, як кажуть словацькі колеги, а ще в березні. Але Братислава відповіла відмовою, бо обговорювати реверс там, схоже, не вважають за потрібне.

"Ми пропонували провести зустріч міністрів Вишеградської четвірки ще 24 квітня. Лист про це був спрямований ще на початку березня. В результаті - отримали відповідь від Словаччини як головуючої в V4, що через сформовані графіки міністрів, відповідальних за енергетику, немає можливості проводити таку зустріч. На жаль, зустрічі на рівні заступників міністрів в якості альтернативи запропоновано також не було", - розповів Михайло Бно-Айріян.

GLOBSEC – провал президента чи посольства?

І, нарешті, особистою образою для словацької дипломатичної служби стало скасування в останній момент приїзду президента Порошенко на ювілейну безпекову конференцію GLOBSEC в Братиславі.

Ця подія для словацького МЗС є надзвичайно важливою. Організатори з гордістю повідомляли, що Порошенко підтвердив участь у форумі і виступить на присвяченій Україні "президентській панелі" разом з трьома іншими главами держав.

Щоправда, напередодні його виступу представники GLOBSEC почали запитувати в українських учасників, що відбувається з нашим президентом, адже Україна не повідомляє про час приїзду Порошенка і водночас не скасовує його участь. А наступного ранку з’ясувалося, що українського президента не буде в Братиславі. Мовляв, він і не планував цей візит.

Більше того, в дискусії, присвяченій України, не взяв участі навіть український посол (принаймні, він не брав слова для виступу з залу).

І це – очевидний провал посольства. Адже там мали принаймні повідомити Київ про те, яке значення GLOBSEC має для словацького зовнішньополітичного відомства.

Між тим у Братиславі вважають, що всі ці проблеми є ланками одного ланцюга.

"Нас спантеличує така поведінка, адже ми допомагаємо Україні навіть ціною своїх інтересів.

Якщо поставити в один ряд неприїзд Порошенка, скаргу Києва до Єврокомісії та зрив зустрічі (у Франківську), це змушує нас із подивом ставити собі питання: що ми отримуємо у відповідь на свою допомогу?

У відповідь на те, що наша діяльність допомагає Україні зберегти мільярди?" - здивувався в розмові з "Європейською правдою" представник офіційної Братислави, який попросив не називати його ім’я.

Аргументи України 

"Європейська правда", натомість, далека від думки про те, що Україна сплановано хоче зіпсувати стосунки зі словацькими партнерами.

Цілком можливо, що скандал з неприїздом Порошенка виник через помилку (нехай і ганебну!) когось чи то в президентській адміністрації, чи то в посольстві. Або в обидвох відомствах.

З "газовою історією", щоправда, складніше – скарга України до ЄК точно не є "ненавмисною". 

Тут у Києва є аргумент - про те, що Словаччина зобов'язана виконувати "третій енергопакет" і Україна може і наіть повинна наполягати на цьому для захисту національних інтересів. А газовий бізнес - це все ж бізнес, політичні сентименти тут ні до чого.

В Нафтогазі наполягають, що мають повне юридичне право вимагати від Братислави зміни договірних відносин з "Газпромом".

"Ми вимагаємо не перегляду контрактів з Газпромом, а приведення наших стосунків на кордоні зі словацьким оператором до європейського законодавства, яке є обов'язковим і для України, і для Словаччини.

Ми домовились вирішувати цю проблему ще в квітні 2014, пройшло вже більше року.

Саме заради збереження добрих стосунків тему з порушенням чинного законодавства не виносили на публічний рівень. Але якщо ми хочемо захищати інтереси України, ми маємо інколи йти і не на зовсім приємні речі", - пояснила Європейській правді речник НАК "Нафтогаз" Альона Осмоловська

Є й політичні аргменти, чи то проблеми у стосунках.

Україна нерідко (мабуть, за своїм прикладом) розглядає Словаччину як двополюсну країну, де є "поганий проросійський прем’єр" Фіцо і "добрий антиросійський президент" Кіска. Одна біда – насправді світ не чорно-білий. І уряд Фіцо, попри його неоднозначність, дійсно допомагає Україні, що відверто визнають в Міненерго.

Хай там як, буде дуже шкода, якщо криза стосунків, про яку вже почали писати провідні словацькі ЗМІ, поглибиться.

Адже так Україна може поступово втратити друга, чи то партнера в ЄС.

А це – точно не буде подією на нашу користь.