30 липня 2015 року уряд США оголосив про нову хвилю санкцій щодо Росії. Зазначено, що їхньою метою є "...підтримка тиску на Росію за порушення міжнародного права і розпалювання конфлікту в Східній Україні".

Серед тих, хто підпав під санкції – колишні українські чиновники, оператори кримських портів, а також російські компанії, в тому числі ті, які використовувалися для ухиляння від санкцій. В даній статті ми розглянемо кожну з цих груп, а також проаналізуємо потенційну ефективність нового раунду санкцій.

Та спершу зафіксуємо планку очікувань: хоча ті санкції, що існували досі, не мали миттєвого прямого ефекту, вони, ймовірно, запрацюють у довгостроковій перспективі (VoxUkraine раніше вже аналізував наслідки санкцій для російської економіки і фондового ринку).

Зниження цін на нафту суттєвіше вплинуло на російську економіку. Але санкції, безумовно, підвищують "нафтові" втрати. Та оскільки Росія має великі резерви в іноземній валюті, це дає змогу російському уряду певний час мінімізувати вплив обмежень на економіку.

Перша група. Найближче оточення Путіна та концерн "Калашников"

Британська корпорація BBC віднесла Геннадія Тимченка і Бориса Ротенберга до найближчого оточення Путіна, коли пояснювала, чому цих осіб включили до санкційного списку рік тому, в липні 2014 року.

Цього разу санкції були запроваджені щодо осіб і компаній, які допомагали Тимченку та Ротенбергу ухилитися від санкцій, введених раніше. Те саме стосується концерну "Калашников", який був включений до галузевого (виробництво вогнепальної зброї) списку санкцій.

Схоже, протягом цього року Тимченко та Ротенберг почувалися некомфортно, а тому почали шукати схеми, щоб звести до мінімуму негативний ефект накладених на них обмежень.

Нова хвиля санкцій спрямована на те, щоб закрити деякі з лазівок для "друзів Путіна".

Це може стати сигналом для інших бізнесменів, пов'язаних з російським президентом: їм не вдасться за допомогою махінацій обдурити уряд США, а ціна дружби з Путіним виявиться зависокою.

А оскільки багато фінансових операцій неминуче проводиться в доларах США, викриття нових структур, що співпрацюють з Тимченком та Ротенбергом, може виявитися досить збитковим для них.

Водночас концерн "Калашников", імовірно, не відчує значного ефекту від санкцій в короткостроковій перспективі, оскільки має фінансову підтримку від уряду Російської Федерації. Інакше кажучи, вартість санкцій покриватимуть за рахунок російських платників податків, а не керівництва "Калашникова".

Друга група. Українські екс-посадовці

До нового списку увійшли Андрій Клюєв, Сергій Курченко, Едуард Ставицький та Олександр Янукович.

Всі вони відігравали важливу роль за часів президента Януковича. За неофіційною інформацією, вони втекли до Росії в 2014 році, прихопивши мільярди доларів.

Ця одіозна група прибічників Януковича мала достатньо часу, щоб вивести з України свої багатства, і зараз продовжує комфортне життя в РФ. Можливо, ці санкції були введені запізно.

Водночас цим особам свого часу вдалося мінімізувати юридичні проблеми, оскільки нова українська влада не змогла надати переконливих доказів їхніх порушень. Таким чином, інші країни не були зобов’язані тримати їхні активи замороженими.

Новий раунд санкцій зробить життя соратників Януковича складнішим, навіть без обвинувального вироку в Україні.

Третя група. Порти в Криму

Новий раунд санкцій охоплює основні порти в Криму, в тому числі в Керчі, Феодосії, Севастополі, Ялті та Євпаторії. Крім того, під удар потрапила Керченська поромна переправа.

Існує думка, що РФ змогла успішно налагодити морське сполучення між Кримом та материковою частиною  Росії. Верхні графіки на малюнку, наведеному нижче, демонструють, що рух транспорту між Росією і Кримом має тенденцію до збільшення. Російські ЗМІ навіть повідомили, що поромні компанії, що базуються в Греції, почали працювати на нових маршрутах, таких як Севастополь-Новоросійськ.

Поліпшення комунікації між материком і півостровом дуже важливе для Росії: рух через Керченську поромну переправу нестабільний та залежить від погоди. Зокрема, нижні графіки свідчать, що час очікування може дуже сильно змінюватися залежно від погодних умов і періодів пікового попиту.

Те, що віднині транспортно-пересадочні вузли опинилися у санкційному списку, зробить подорожі та перевезення Крим-Росія більш проблематичними.

Нові санкції з боку США можуть стати попередженням для транспортних компаній, які здійснюють рейси до та з кримських портів.

Загалом цей блок санкцій збільшує ціну, яку доведеться заплатити за ведення бізнесу в Криму. Як наслідок, російські платники податків будуть змушені сплачувати більший рахунок за окупацію Криму.

Крім того, дороге та нестабільне поромне сполучення, вірогідно, призведе до зниження підтримки окупації у суспільстві,

адже рівень життя без транспорту, ймовірно, погіршуватиметься і надалі (приміром, збільшення транспортних витрат може призвести до зростання цін в Криму).

Відповідно до прогнозів VoxUkraine, Крим поступово перетворюється на відсталий, депресивний регіон на зразок Придністров'я, Абхазії чи Південної Осетії.

Статистика трафіку Крим-Росія, джерело

Четверта група. Дочірні структури "Роснефти"

Як зазначалося раніше, падіння цін на нафту є найбільш ефективною "санкцією". Водночас попередні обмежувальні заходи збільшили вартість кредитів і видобутку цієї сировини.

Загалом це схоже на ситуацію з концерном "Калашников", оскільки "Роснефть", ймовірно, отримає підтримку від уряду РФ. Таким чином, безпосередній вплив на "Роснефть" може бути незначним (ціни на акції "Роснефти" не впали після оголошення санкцій (див. ілюстрацію).

Ціна акцій "Роснефти" на Московській біржі, 27.07.15-31.07.15 Джерело: Yahoo.finance.com

Водночас тривале збереження санкцій спустошуватиме казну російського уряду.

Без великих доходів від продажу нафти уряду Росії доведеться обирати між зменшенням підтримки для таких компаній, як "Роснефть", і скороченням інших державних витрат (на охорону здоров'я, освіту тощо).

Будь-який з варіантів може виявитися дуже дорогим для політичного режиму в Росії.

Таким чином, розрахунок уряду США полягає в тому, що російський уряд, як до того - влада Ірану, врешті-решт вирішить серйозно вести переговори і повернутися до дотримання міжнародного права.

П’ята група. Дочірні підприємства російських держбанків

Нові санкції поставлять російські банки та їхні дочірні компанії в ще більш жорсткі умови не лише в Росії, а й в інших країнах.

Наприклад, український Промінвестбанк, який, по суті, є великою дочірньою компанією "Внешэкономбанка" в Україні, тепер перебуває під санкціями.

Варто зауважити, що банківський сектор є вразливою частиною російської економіки. На додаток до рецесії, яка послаблює банківські баланси, російські банки відтепер обмежені у здатності позичати кошти на міжнародних ринках капіталу.

Окрім того, все більше обмежуються їхні міжнародні операції.

Нестача джерел фінансування робить кредитування в Росії дедалі складнішим, а це в свою чергу поглиблює економічний спад.

Та попри ці перешкоди, "Внешэкономбанк" та інші установи його масштабу не "обваляться" у найближчому майбутньому: вони занадто великі, щоб Росія дозволила їм збанкрутувати.

Натомість – знову ж таки – витрати на підтримку банківського сектора ляжуть на плечі російських платників податків.

"Подушка безпеки" у вигляді валютних резервів Росії нині здається значною, але рано чи пізно такі витрати, швидше за все, стануть не по кишені російському уряду.

А населення РФ стане все більш невдоволене тими жертвами, які воно має принести через дії своєї влади щодо Криму та Донбасу.

Підсумовуючи, варто зазначити, що санкції щодо кримських портів і транспортних компаній, ймовірно, матимуть більший безпосередній вплив, ніж інші нові обмежувальні заходи.

Але не слід недооцінювати вплив інших санкцій: вони мають сильний "сигналізуючий ефект"  та виснажують путінський режим.

Автори:

Юрій Городніченко (університет Берклі) та Олександр Талавера (університет Шеффілда), співзасновники VoxUkraine, для "Європейської правди"