Вибори в Греції останнім часом проходять майже так само часто, як і в Україні.

Зокрема, парламент Греції, обраний цього року, не пропрацював і дев'яти місяців. Уже цими вихідними відбудуться другі цьогорічні позачергові вибори до парламенту.

Це зумовлено ситуацією, що склалася в країні, а саме накопиченими за багато років дуже високими державними боргами. 

Грецькі вибори сприймаються в Україні найчастіше як "страшилка" для тих, хто не виконує домовленості з Європейським союзом.

Але є й інше, більш раціональне, пояснення, чому ці вибори треба провести саме зараз.

Тріумфально пройшовши під милим пересічним грецьким виборцям гаслом на кшталт "Європа не буде вказувати нам, що робити", коаліція лівих радикалів СІРІЗА (SYRIZA), що складається із крайніх лівих, екс-марксистів та комуністів, у січні здобула 149 місць у парламенті з 300 можливих.

Для створення більшості в парламенті, до якої самій СІРІЗА не вистачило лише два голоси, коаліція крайніх лівих об’єдналась із правими популістами ANEL, що сталося вперше в сучасній Європі.

Для багатьох європейських демократів це стало сигналом тривоги, оскільки комуністи та праві екстремісти в 20-30-х роках минулого сторіччя працювали разом, щоб повалити демократію в таких країнах, як Німеччина, Італія та інших.

Коаліція з правими популістам дала СІРІЗА можливість створити уряд та призначити свого прем’єр-міністра – Алексіса Ципраса.

Під час першого засідання нового кабінету Ципрас оголосив пріоритетом свого уряду здійснення передвиборчих обіцянок СІРІЗА, а саме: боротьбу з "гуманітарною кризою" у Греції, неприйнятність переговорів з ЄС і Міжнародним валютним фондом щодо реструктуризації грецького боргу, а також скасування політики попереднього уряду щодо приватизації.

І хоча за місяць Афіни підписали з Єврогрупою (складається з міністрів фінансів єврозони) угоду щодо подовження підтримки для Греції ще на 4 місяці, Ципрас шукав способи задовольнити європейських кредиторів без проведення необхідних реформ. Він активно піднімав тему неповернення боргів та виходу Греції з єврозони, чим не надто засмутив саму єврозону, але дуже налякав частину населення власної країни.

Наприкінці червня завершувалась дія чотиримісячної згаданої вище угоду щодо підтримки Греції. Час минав, а домовленості все ніяк не було досягнуто, тому що обидві сторони твердо стояли на своїх позиціях.

Єврогрупа вимагала повернення боргів і не давала нової фінансової підтримки без здійснення всіх реформ, а правляча політична сила, хоч і дуже потребувала коштів для країни, не могла на таке погодитись, оскільки прийшла до влади під абсолютно протилежними гаслами.

Як наслідок, правляча коаліція вирішила перекласти відповідальність за "Угоду про порятунок Греції 2015" на виборців.

Було оголошено референдум, на яке винесли одне питання: повинна чи не повинна Греція прийняти умови угоди, запропонованої спільно Єврокомісією, Міжнародним валютним фондом та Європейським центральним банком. Тим часом з 29 червня банки Греції перестали працювати, щоб унеможливити масовий відтік коштів із банківської системи країни.

Референдум відбувся з результатом 61,3% проти умов угоди, що аж ніяк не вплинуло на результати переговорів Греції з Єврогрупою.

Переговори завершилися на умовах, що Греція отримає кредит до 86 млрд євро, які повинні бути передані їй поетапно з 2015 року до червня 2018 року. Такий результат можна вважати перемогою, але для політика, який спирається на внутрішні рейтинги і підтримку виборців, це була своєрідна "зрада".

Греції доведеться:

- збільшити ПДВ;

- реформувати пенсійну систему;

- забезпечити незалежність державної служби статистики;

- автоматично скоротити державні витрати, щоб отримати первинний профіцит;

- реформувати правосуддя таким чином, щоб рішення приймались швидше;

- дотримуватись запропонованих реформи;

- відкликати популістські закони, прийняті діючим парламентом.

Окрім того, необхідно:

- здійснити рекапіталізацію банків;

- провести приватизацію державного майна приблизною вартістю 50 млрд євро;

- знизити вартість державного сектора.

У свою чергу Греції буде виділено так званий "пакет Юнкера" - 35 млрд євро, призначених для підтримки зростання грецької економіки.

Заради порятунку економіки політична партія СІРІЗА була змушена прийняти реформи, цілком протилежні її передвиборчим обіцянкам.

14 серпня грецький парламент підтримав нову антикризову угоду.

Хоча більш ніж 40 депутатів від СІРІЗА проголосували проти, Ципрас знайшов підтримку не тільки у більшості рідної партії, а й серед проєвропейської опозиції: партій "Нова демократія", "Потамі" і ПАСОК.

На завершення огляду постає питання: навіщо потрібні вибори?

Все владналось на деякий час. Кошти виділені, а реформи, як ми знаємо, не відбуваються швидко (діючий тоді уряд отримував до півроку часу для реформ). Чому ж за цих умов Ципрас оголосив про свою відставку, і, відповідно, про ще одні перевибори парламенту?

Відповідь – не у критиці виборців, а в грецькому законодавстві. Згідно з ним, якщо дострокові вибори відбуваються до 18 місяців після попередніх виборів, тоді виборчі списки формують тільки голови фракцій.

Тобто ми спостерігаємо спробу очистити представництво партії СІРІЗА у парламенті Греції від осіб, що не підтримали Алексіса Ципраса чи виступили проти нього.

25 із них вже створили наприкінці серпня партію Popular Unity та окрему фракцію. Політична доля інших поки точно не відома.

Зараз важко сказати, наскільки висока підтримка буде у СІРІЗА. З одного боку – дії влади, які суперечать передвиборчим обіцянкам.

З іншого – погрози про вихід з єврозони та відсутність в країні готівкових коштів протягом трьох тижнів. Останні аргументи могли змінити настрої виборців щодо угоди з Єврогрупою.

Якщо брати дані останніх соціологічних опитувань, проведених 10-14 серпня, СІРІЗА та "Нова демократія" отримують найбільшу кількість голосів. Ще тиждень тому дані виглядали так, що перемагає СІРІЗА, на цьому тижні шанси змінилися.

Головна інтрига саме грецьких парламентських виборів полягає в тому, що партія, яка виходить на перше місце, отримує бонус у вигляді 50 місць.

Таким чином, не виключений варіант, за яким СІРІЗА до отримання парламентської більшості – 150 мандатів – не вистачатиме лише 16-20 парламентарів.

Це створює для Ципраса зручне поле для політичних маневрів. Якщо "нові демократи", що можуть отримати до 77 мандатів, відмовляться від створення "широкої коаліції", заміною можуть стати інші. Згідно з опитуваннями, ще 7 партій попередньо заходять із кількістю місць від 8 до 20 кожна.

До речі, сюди входить також і новостворена партія Popular Unity, що народилась із невдоволених членів СІРІЗА; вона попередньо долає 3%-й бар’єр та заводить до парламенту 8-10 парламентарів.

Саме тому абсолютно реальним є варіант, за яким парламентські вибори нададуть "друге дихання" Ципрасу. А також – нові аргументи для сперечань із ЄС. 

Відповідно, у разі перемоги таке ж саме поле для політичного маневру отримує "Нова демократія", що може стати першою ластівкою закінчення протистояння Греції та єврокредиторів. 

Наостанок спробуємо задатися іншим питанням – як вплинуть результати виборів в Греції на Україну?

Перш за все – про позитивний сценарій. Якщо переможе партія "Нова демократія", яка є членом Європейської народної партії, і сформує коаліцію, отримавши свого прем’єра, то Греція повернеться на загальноєвропейський курс щодо санкцій проти Росії та швидкої імплементації Угоди про асоціацію України з ЄС.

Однак якщо переможе СІРІЗА, то ратифікація Угоди про асоціацію з Україною може стати предметом політичної торгівлі з Євросоюзом щодо боргів Греції та реформ.

Більш того, предметом таких торгів стане по черзі все, що цікавить ЄС.

Ліворадикальні популісти використовуватимуть українське питання та візити до Росії для шантажу ЄС та призупинення чи пом’якшення реформ.

Автор: Олена Медведєва,

виконавчий директор

Українського інституту міжнародної політики