7 вересня в Брюсселі відбудеться новий раунд тристоронніх міністерських переговорів у форматі Україна–ЄС–РФ щодо режиму дії зони вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною і Євросоюзом.

Цей раунд є особливим.

У першу чергу тому, що засідання відбудеться вперше після демаршу Москви – російський уряд вже прийняв постанову про введення ембарго щодо українського аграрного імпорту. Воно має набрати чинності з 1 січня 2016 року – запланованого старту режиму ЗВТ України і ЄС.

Російське ембарго змушує Україну і ЄС спільно шукати відповідь – про це мова піде пізніше.

Якщо рішення про введення ембарго мало призвести до чергового перенесення початку дії ЗВТ, то росіяни своєї мети не досягнуть.

Як повідомили ЄвроПравді в офісі єврокомісара з питань зовнішньої торгівлі Сесілії Мальмстрьом, позиція ЄС лишається незмінною – угода з Україною набере чинності з 1 січня 2016 року. "На переговорах з росіянами тема можливого перенесення початку дії економічної частини Угоди про асоціацію не обговорюватиметься", – цитують її в прес-службі.

В українському уряді вже оголосили про плани оскаржити рішення про ембарго у Світовій організації торгівлі (СОТ). Втім, термін розгляду торгової суперечки в СОТ займає два-три роки. У такій ситуації розраховувати на швидке відновлення української агроекспорту не варто.

В Кабміні також не втомлюються повторювати, що російське ембарго не вплине на хід переговорів.

Наприклад, у своїй статті на ЄвроПравді міністр аграрної політики Олексій Павленко зазначав, що в структурі українського агроекспорту поставки в Росію займають лише 2%.  А отже, особливого впливу ембарго вже не матиме.

Частково з такими аргументами можна погодитись. Дійсно, набагато більше шкоди українському агроекспорту в РФ завдали численні заборони російських контролюючих органів, зокрема Россільгоспнагляду.

Таким чином, ембарго вплине лише на три групи українського експорту: овочі, фрукти і курятину.

Більш того, на відміну від європейських фермерів, українці мають перевагу – ембарго набуде чинності лише майже за чотири місяці.

У такій ситуації набагато важливішим є рішення щодо непродовольчих товарів. Тристоронні консультації мають визначити долю мит на український непродовольчий експорт в РФ.

Досі спроби росіян довести правомірність підвищення мит для України не мали успіху. Однак після введення ембарго зростає ймовірність того, що в Кремлі вирішать відкинути "реверанси" і вже не зважати на те, як їхні дії виглядають з боку.

Саме тому, як ніколи великою є ймовірність того, що представники РФ, не маючи можливості довести справедливість своїх вимог, зірвуть переговори і заявлять про їхній провал.

Таку можливість напередодні відльоту до Брюсселя в інтерв'ю "Російській газеті" озвучив міністр економічного розвитку РФ Олексій Улюкаєв. За його словами, уникнути підвищення мит на українські товари можна лише заморозивши перехід України на техрегламенти ЄС до 2015 року.

Таке "заморожування" позбавляє сенсу режим вільної торгівлі з ЄС, а тому ця вимога є абсолютно неприйнятною.

Як бачимо, Москва не має наміру поступатися і планує попри все підвищити митні ставки для України. З іншого боку, така політика обов'язково буде врахована при перегляді санкцій Євросоюзом.

А головне – Україна отримає можливість порушити питання про додаткову підтримку з боку ЄС.

Як стало відомо ЄвроПравді, саме це питання додаткової допомоги з боку ЄС вперше буде офіційно обговорюватися українською делегацією в Брюсселі.

Про яку підтримку може йтися?

Основна проблема – досі представники України говорили лише про необхідність збільшення квот на постачання в ЄС. Цю пропозицію висловлювали неодноразово, навіть попри те, що на неї не погоджувалися в Брюсселі.

"Прикро, що досі наші дії були дуже прямолінійні. Ми постійно наполягали на збільшенні квот, навіть отримавши неофіційну відмову. Тепер потрібно діяти дипломатично, запропонувавши на вибір кілька пакетів заходів", – зазначає співрозмовник ЄвроПравди в уряді.

Можливим виходом із ситуації міг би стати старт дії ЗВТ не з умов першого року, а з другого або третього. Згідно з угодою, лібералізація торгівлі буде поступовою, а це означає, що почавши дії одразу з другого або третього року, ми отримаємо великі квоти.

Проте позитивний ефект для України зовсім не очевидний. Річ у тім, що лібералізація торгівлі, згідно з угодою, є двостороннім процесом.

Відповідно, "перескочивши" на наступний рівень угоди, Україна також спростить доступ європейських товарів на внутрішній ринок. Разом з тим, поки не відомо, яким шоком стане "стартове відкриття" українського ринку – виходячи з умов першого року дії ЗВТ.

У такій ситуації в уряді хочуть запропонувати інший варіант – "перестрибнути" на більший рівень лібералізації лише за окремими позиціями, де це більш вигідно Україні.

Альтернативна пропозиція – створити додаткові квоти для експорту за пільговою ставкою. Що це означає? Наприклад, за митної ставки ЄС в 5% нинішня квота передбачає експорт певного обсягу за нульовою ставкою. Замість збільшення цієї квоти пропонується створити ще одну, коли додатковий обсяг ввозитимуть за ставкою 1-2%.

"Необхідно обговорювати з ЄС усі варіанти і працювати з тими, які викличуть у Брюсселі найменше відторгнення", – зазначають у Кабміні.

При цьому в уряді розраховують і на пряму фінансову допомогу ЄС.

Наприклад, прем'єр-міністр Арсеній Яценюк уже анонсував масштабну програму модернізації "Укрзалізниці". Реалізація такої програми дозволить компенсувати закриття російського ринку для українського вагонобудування.

Проте коштів на це в бюджеті немає. Втім, співрозмовники ЄвроПравди впевнені – прем'єр не робив би таких заяв без попередніх гарантій з боку ЄС.

Про хід переговорів в Брюсселі і перші результати ЄвроПравда напише окремий матеріал вже 8 вересня.