Суботнього ранку, 10 жовтня, на площі перед головним залізничним вокзалом турецької столиці пролунали два потужні вибухи.

Цей теракт став найкривавішим в історії сучасної Туреччини та забрав життя більше 100 людей.

Та враховуючи, що в Туреччині нині – завершальна частина передвиборчої кампанії, теракт в Анкарі може мати несподівані наслідки. Ситуацію загострюють припущення про те, що до теракту причетні діючі політики...

Жалоба та сум’яття

Вибухи відбулися перед початком антивоєнного маршу, який мав пройти на знак протесту щодо військових дій уряду проти загонів Робітничої партії Курдистану. Двоє терористів-смертників з різницею в кілька хвилин підірвали вибухівку посеред груп прихильників прокурдської Демократичної партії народів (ДПН).

І це – вже не перший теракт, вчинений проти прокурдських активістів.

В липні Туреччину сколихнули події в місті Суруч на південному сході країни, де терористка-смертниця підірвала себе під час конференції молодих соціалістів, забравши життя понад 30 людей.

Лідер ДПН Селахаттін Демірташ звинуватив владу у бездіяльності та у недостатніх заходах безпеки під час масових акцій.

Відповідальність за скоєне поки що не взяла на себе жодна терористична організація, та офіційна Анкара переконує, що обидва теракти організовані ІДІЛ.

Натомість Демірташ вважає, що до вибухів могли бути причетні урядові спецслужби.

Незадоволення діями влади (хоча й без таких резонансних звинувачень) висловлюють також інші опозиційні сили.

Лідер Республіканської народної партії (яка на останніх парламентських виборах отримала 25% голосів) Кемаль Кілічдароглу зазначив, що сьогодні передчасно когось звинувачувати, але "варто замислитись над тим, як керують країною".

Думка про причетність влади до вибухів "пішла в народ".

Після теракту багатьма містами по всій країні прокотилася хвиля обурення. Люди вийшли на акції протесту в Стамбулі, Діярбакирі та інших містах.

Мітингувальники звинуватили силовиків у причетності до вибухів в Анкарі. Кілька днів не вщухали сутички між поліцією та протестувальниками в Діярбакирі – неофіційній столиці турецького Курдистану. Під час розгону демонстрантів пішли в хід водомети, сльозогінний газ та гумові кулі.

Відлуння виборів

1 листопада в Туреччині мають відбутися дочасні парламентські вибори. Влада заявляє, що їх не переноситимуть у зв’язку з терактом.   

Нагадаємо, що у червні керівна Партія справедливості та розвитку (ПСР) хоч і перемогла, набравши майже 41 % голосів виборців, однак – вперше з 2002 року – втратила абсолютну більшість у парламенті.

В тому числі – через подолання прохідного бар’єру прокурдською ДПН.

Чинному прем’єр-міністру Ахмету Давутоглу не вдалося сформувати коаліцію з опозиційними силами,  через що довелося оголосити позачергові вибори.

Частина аналітиків пов’язує теракт в Анкарі саме з майбутніми виборами.

Сьогодні в політиці турецької влади надто важливим фактором є боротьба ІДІЛ та Робітничої партії Курдистану (РПК), яку офіційна Анкара також вважає терористичним угрупуванням.

Напередодні виборів президент Ердоган закликає всіх об’єднатися навколо ПСР перед загрозою тероризму.

Президент не втрачає надії, що його партія поверне одноосібну більшість у парламенті, незважаючи на складну економічну ситуацію в країні, кризу з біженцями та проблеми на міжнародній арені.     

Натомість опозиція звинувачує його в роздмухуванні націоналістичних настроїв перед виборами задля отримання потрібного результату.

Дорогою до загострення

Наразі турецька влада вважає ключовою версію про те, що теракт в Анкарі був організований ІДІЛ.

Та попри звинувачення на адресу "Ісламської держави", першими заарештованими стали двоє представників курдської РПК. Через буцімто повідомлення одного з них в Твіттері про те, що в Анкарі станеться вибух.

Проте до вибухів можуть бути причетні й інші сили, які зацікавлені в дестабілізації ситуації та погіршенні стосунків між курдами та турками.

Розпалювати протистояння, не приховуючи цього, намагаються турецькі націоналісти, які здійснили в різних регіонах країни низку нападів на представництва ДПН, спаливши кілька офісів та поранивши п’ятьох активістів.  

І, нарешті – як ми вже зазначали – курдські активісти наполягають на версії про те, що теракти здійснили спецслужби країни. Курди звинувачують особисто президента Туреччини, а під час похорон загиблих натовп скандував: "Ердоган – вбивця".

Зрештою, хто б не виявився винним в теракті, на Туреччину чекає важкий період політичної боротьби в умовах прямої загрози життю її громадян.

Значно загострити ситуацію в Туреччині може також можливий програш на майбутніх виборах ДПН Демірташа.

В Туреччині діє надвисокий прохідний бар’єр – щоби потрапити до парламенту, необхідно набрати аж 10%.

Власне, свого часу його впровадили саме для того, щоби забезпечити партії Ердогана безсумнівне лідерство і маргіналізувати нові опозиційні сили.

На червневих виборах ДПН вперше подолала цей бар’єр. Та чи буде вона успішною знову?

Програш курдської політсили може призвести до масових протестів її прихильників. А можлива жорстка відповідь з боку силовиків лише посилить протистояння та відкриє рани, які ще не встигнуть зарубцюватися.

Між тим, якщо курди знову потраплять до парламенту і, як наслідок, Партія справедливості та розвитку знову не зможе одноосібно сформувати уряд, маємо два інших, теж не надто оптимістичних, сценарії розвитку подій. Ердоган або створить коаліцію з націоналістами, які раніше критикували його за м’якість щодо курдських сепаратистів, або ж буде змушений оголосити повторні вибори.      

В будь-якому разі не слід очікувати швидкого вирішення проблем, які постали перед Туреччиною. Політичне та силове протистояння в країні швидше за все продовжиться – на тлі війни в сусідній Сирії та загрози з боку терористичних угруповань.

Автор:

Олександр Харчук, 
для "Європейської правди"