Новина дня відома всім: у четвер Верховна рада ухвалила так званий "антидискримінаційний закон". Тобто внесла зміни до Кодексу законів про працю, прямо заборонивши дискримінацію секс-меншин.

Окрема історія – як приймався цей закон. Спікер Володимир Гройсман, схоже, щиро хотів його "проштовхнути" - раз за разом, з порушенням регламенту, ставив проект на голосування, та на табло висвітлювалося то 115, то 120 голосів.

Заради справедливості варто додати, що остаточне, позитивне голосування відбулося за регламентом – депутати проголосували і "за повернення до розгляду", і за сам законопроект №3442, що набрав зрештою 234 голоси.

Та зупинитися варто на іншому. На заявах, що лунають після голосування – мовляв, "тепер безвізовий у нас в кишені". Варто розібратися, чи правда це.

Адже Україна вже мала досвід помилок.

Пам’ятаєте, як минулого року посадовці (включно з президентом!) стверджували, що нам скасують візи вже в 2015 році, оскільки Україні лишилося тільки... впровадити біометричні паспорти. Тоді експерти заперечували, казали, що очікування відверто хибні, та Київ вірив у міф, придуманий власноруч.

І що отримав у підсумку?

Розчарування людей (нам обіцяли, але обманули), нерозуміння в ЄС і, нарешті, втрачений час, який варто було би присвятити реальним безвізовим реформам.

Звичайно, зараз ситуація інша.

За останні півроку уряд зробив ДУЖЕ багато для отримання безвізового режиму, і це треба визнати.

І навіть ті європейські співрозмовники ЄП, хто має скепсис щодо бажання України проводити реформи, визнають: Київ нарешті почав працювати системно.

Але це не змінює того факту, що Україна досі не виконала ПДВЛ. Навіть з ухваленням "ЛГБТ-поправки" до Кодексу законів про працю. І байдуже, що в Раді нині святкують ледь не "перемогу над візами".

Тому є сенс ще раз пояснити:

- що лишилося зробити?
- що буде далі і якою буде відповідь ЄС.

Отже, поїхали.

Вимоги до України

Спершу – про парламентську частину. Перелік законів, які ми мали ухвалити, не є секретним. Ось він, на офіційному сайті Нацради реформ. Можете подивитися на сайті Ради перелік з 13 "безвізових законопроектів" і переконатися – 6 документів ще не пройшли парламентське горнило.

Причому "горнило" – це серйозна характеристика. Рада часом шкварить так, що після розгляду суть документа виявляється розплавленою та викривленою.

Та про це пізніше. Спершу – про не ухвалене.

В цьому переліку – зміни до Конституції щодо скасування недоторканності депутатів та суддів (законопроект №1776), а також п’ять "звичайних" законопроектів, і всі вони присвячені міграції - 3224, 3154, 3155, 3159, 3171.

Чотири останніх ухвалені в першому читанні (є підстави припускати, до кінця місяця їх ухвалять в цілому – там немає "гарячих" норм). Проект №3224 поки не розглядається за домовленістю з урядом – міграційна служба домовилася з депутатами, що допрацює проект за їхніми пропозиціями і надасть знову. Та й цей закон не стане перепоною для скасування віз, навіть якщо його не затвердять до грудня, стверджують у неформальних розмовах представники Єврокомісії.

А от із недоторканністю все непросто. Цей закон навіть теоретично не зможуть ухвалити до кінця року (адже для внесення змін до Конституції потрібні дві сесії!). Та найгірше – те, що Рада, схоже, взагалі не має наміру розглядати це питання.

В МЗС вважають, що "збережена недоторканність" не заблокує безвізовий режим – принаймні, саме в цьому переконують депутати, які спілкувалися з посадовцями міністерства. І для таких очікувань, в принципі, є підстави.

Раніше до Києва надійшов лист від президента Єврокомісії Жана-Клода Юнкера, в якому перелічені "пріоритети безвізового плану". Так от, змін до Конституції у цьому переліку не виявилося! Звісно, експерти Єврокомісії і далі наполягатимуть, що це – чітка вимога ПДВЛ, яку Україна провалила, але Київ вважає, що політичний Брюссель закриє очі на це "невеличке недопрацювання", та й країни-члени не будуть надто обурюватися.

Цей розрахунок насправді може виявитися хибним – є чималий шанс, що саме цією зачіпкою скористаються противники України в ЄС, щоби відмовити нам у скасуванні віз.

Але жертвувати недоторканністю, щоби прибрати потенційну проблему, депутати не готові.

Варто зазначити, що ПДВЛ вимагає від України не зняття, а обмеження нинішнього майже  абсолютного імунітету (але депутати в змінах до Конституції обрали найрадикальніший варіант, який тепер не можуть навіть винести в сесійну залу).  

Та значно серйозніший тест Рада має пройти за два тижні, на наступній пленарній сесії.

Представництво України в ЄС вже поширило окрему заяву з цього приводу.

Річ у тім, що поправка до Кодексу законів про працю, з боєм ухвалена в Раді, дуже скоро має втратити чинність  – щойно набуде чинності новий Трудовий кодекс.  "Дуже важливо, що поправки, які були прийняті сьогодні Верховною радою, збережуться у новому Трудовому кодексі, який буде обговорюватися Верховною радою вже найближчим часом", - йдеться в заяві ЄС.

І, нарешті, повернемося до теми "горнила".

Тут – найбільша загроза безвізовому.

Закони у сфері протидії корупції, ухвалені Радою протягом цього тижня, мають явні неспівпадіння з вимогами ЄС. Ближчим часом Євросоюз має передати Україні непублічний перелік проблем у цих документах.

Та чи захоче Порошенко ветувати закони, щоби Рада їх виправила? Дуже неочевидно.

Адже на совісті президента лишається ще одна невиконана вимога в рамках ПДВЛ – він досі не вивів із виборчого комітету Антикорупційної прокуратури одіозного прокурора Севрука, як того вимагав ЄС.

ЄС нещодавно знову нагадав про це в офіційній заяві. А згодом, якщо у Європи виявиться недостатньо довіри до нового антикорупційного прокурора, цей "старий гріх" Порошенка нам безумовно згадають.

Що відбудеться далі?

Часовий графік, по суті, вже відомий.

Але – як завжди в міжнародній політиці – сценарій має декілька варіантів. І ми можемо говорити лише про найімовірніший.

Остаточну відповідь ЄС (точніше, майже остаточну, адже лишатиметься ще новий Трудовий кодекс) наш МЗС дізнається за півтора тижні, 24 листопада. Саме тоді в Брюсселі відбудеться зустріч Старших посадових осіб України та ЄС щодо безвізового діалогу.

Так, це та зустріч, що мала відбутися минулого вівторка і яку відклали, врятувавши Київ від остаточного провалу.

Формально на цій зустрічі рішення не будуть ухвалюватися, але реально саме тоді Києву натякнуть, який вердикт чекає на нас у грудні. І навіть обговорять з нашими дипломатами можливі формулювання – як саме їх прописати.

Наразі схоже, що рішення ЄС буде позитивним, але не остаточним.

Насправді Євросоюз загнав себе в іміджеву пастку.

За всіма формальними ознаками Брюссель мав би відмовити Україні у безвізовому, адже ми дійсно ще не завершили виконання ПДВЛ. Тобто – знову заявити, що Україна показала значний, "вражаючий прогрес", і що ЄС "з нетерпінням чекає, коли ця робота завершиться". Тобто – працюйте ще.

Але як можна відмовити Києву після того, що відбувалося в останні дні в Раді? Після того, як деякі депутати наступили на горло власній пісні і ухвалили недискримінацію проти своїх щирих (нехай навіть печерних) переконань?

Зрештою, як можна відмовити після того, як Юнкер особисто взяв на себе завдання привести Україну до скасування віз? Це означатиме, що Єврокомісія визнає також свій провал у роботі.

Водночас давати Києву остаточний позитивний сигнал – надто ризиковано.

В ЄС чудово пам’ятають, як регулярно український президент та прем’єр обманювали їх саме з тематики ПДВЛ. Як уряд намагався взяти під контроль нацагенцію із запобігання корупції (НАЗК), а президент відмовлявся (та й досі відмовляється) випускати важелі впливу на антикорупційну прокуратуру. 

Тому найреальніше, що ідеологія рішення Єврокомісії буде такою: "Україна справді показала відмінний результат, ви виконали (або практично виконали) ПДВЛ, але остаточне наше рішення з’явиться лише після того, як ви завершите створення НАЗК, коли запрацює антикорупційна прокуратура та Національне антикорупційне бюро". І, можливо, ще декілька "коли".

Хоча виключати негативний варіант (за якого Київ все ж отримає відмову та запрошення "приходьте наступного року") також не варто.

Ризики є. Вони вагомі й описані вище.

Чи є нинішня ситуація "перемогою"? Виходячи з того, що тиждень тому ми говорили про повний провал, відповідь – "так". Цей тиждень справді виявився переломним. У нас знову з’явилася чимала надія на швидке (або відносно швидке) скасування віз - можливо, вже влытку 2016 року.

Але висновок буде принципово іншим, якщо порівнювати з варіантом, якби президент, прем’єр, генпрокурор та парламент в останні місяць-два не доклали титанічних зусиль для... зриву безвізового (про що ми писали не раз і не два).

Чому Україна звикла створювати собі неймовірні проблеми на шляху і лише потім їх героїчно вирішувати – сказати складно.

Але ми знову пройшли саме цим шляхом.