Сьогодні, коли ми прилетіли до Києва, пройшло майже два роки з того часу, коли люди по всій країні вийшли на вулиці, законно вимагаючи реформ і європейської інтеграції.

Сумний розвиток подій після того - це історія про незаконну анексію Криму та подальшу військову агресію проти України з боку Російської Федерації.

Литва і Швеція - найактивніші прибічники суверенітету і територіальної цілісності України. Наші дві країни рішуче засуджують порушення Росією міжнародного права.

Те, що Росія зробила в Україні, кидає виклик не лише  Україні. Дії РФ піддають сумніву основоположний принцип про право кожної країни обирати власну зовнішню політику.

Тому ми наполягаємо на збереженні санкцій проти Росії до відновлення Україною територіальної цілісності, включаючи контроль України над власними, міжнародно визнаними кордонами.

Росії необхідно реально продемонструвати свою відданість європейським принципам та міжнародному праву, аби повернутися на шлях покращення своїх відносин з рештою Європи.

Проте російська агресія не повинна затьмарювати ширшу картину: Україна розпочала програму реформ, безпрецедентну за своїми обсягом та цілями з часів здобуття незалежності. Разом з тим, країна одночасно веде війну і зазнає гуманітарних труднощів.

Ми визнаємо мужність і відданість українського керівництва в такій ситуації. Перше, на що потрібно звернути увагу - те, що розпочаті реформи принесуть користь українському народові.

Мета реформ - розбудова успішної європейської демократії  в Україні. Європейський Союз залишається відданим ідеї успішності України.  

Наразі у багатьох ключових сферах відбуваються важливі та сміливі реформи, зокрема, у енергетиці, в місцевому врядуванні, де децентралізація має наблизити процес прийняття рішень  до людей (що, сподіваємось, збільшить рівень довіри серед населення до влади), у сфері управління державними фінансами.

Угода про асоціацію та Угода про поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі виступають "дорожньою картою" у цьому процесі, а Східне партнерство створює політичні рамки для наших відносин.

Але необхідно прискорити впровадження цих реформ, оскільки люди досі не відчули їх результатів. Особливо це стосується боротьби з корупцією та впливом олігархічних структур.

Ми стверджуємо, що треба негайно посилити зусилля у таких ключових напрямках:

- Заклики з боку ЄС щодо покращення системи верховенства права і реформування системи правосуддя в Україні здавна стали елементом відносин України та ЄС.

Україна досягла значного прогресу у цьому напрямку.

Проте, за останнім дослідженням, тільки 5% українців довіряють судовій системі. Це свідчить про необхідність підсилити незалежність, принциповість і підзвітність судової системи, а також Генеральної прокуратури.

Правосуддя має бути незалежним від політичних втручань та корупції. Антикорупційний прокурор має бути дійсно незалежним, його потрібно обирати чесно та прозоро.

Зі свого боку, ЄС має значно збільшити свою підтримку системі верховенства права в Україні, зокрема, зробити більш впливовою Консультативну місію ЄС з реформування цивільного сектору безпеки в Україні  та надати їй ширший мандат.

- Україна вже зробила важливі кроки для зменшення своєї енергозалежності від Росії, а також для забезпечення більш сталого енергоспоживання. Але Україна продовжує використовувати майже втричі більше енергії на одиницю ВВП, ніж у середньому по країнах ЄС. Покращення енергоефективності здатне допомогти державному бюджету і підсилити національну безпеку.

Радикальне зменшення субсидій на газ є важливим, проте, ще більш необхідним є зменшення споживання, збільшення енергоефективності та допомога споживачам задля зміни їх моделі споживання газу. Програму Східноєвропейського Партнерства з питань енергоефективності та екології (E5P) створено саме задля цього.

ЄС разом з ЄБРР і Україною мають ще більше працювати над тим, аби ця програма дала результати. 

- Україна досягла певного прогресу у виконанні вимог для лібералізації візового режиму.

У Плані дій щодо лібералізації візового режиму для України містяться жорсткі вимоги щодо антикорупції, управління міграцією та дотримання основоположних прав. Україна має виконати їх - всі без винятку.

Захист усіх прав людини є вкрай важливим; йдеться зокрема про прийняття Трудового кодексу, який містить норми щодо заборони дискримінації на робочому місці.

З боку ЄС ми маємо допомогти Україні у впровадженні необхідних реформ.

Ми також маємо залишатися відданими нашому зобов’язанню надати безвізовий режим Україні за умови виконання технічних умов, створення функціонуючої та безпечної системи контролю за мобільністю, як це вже відбулося в Молдові.    

- Покращена ситуація з гендерною рівністю, а також, зміцнення і захист прав жінок дозволить Україні реалізувати її соціальний та економічний потенціал.

В результаті конфлікту на Донбасі загострилася проблема насильства проти жінок. Тому забезпечення юридичного захисту прав жінок в Україні  є важливішим ніж будь-коли.

Україна досягла значного прогресу на шляху до ратифікації Конвенції Ради Європи про запобігання насильству проти жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами, відомої як Стамбульська конвенція.

Ми з нетерпінням чекаємо на своєчасну ратифікацію та імплементацію Стамбульської конвенції українським парламентом. Це стане прикладом для інших країн регіону.

Успішні реформи вимагають терпіння та рішучості.

Ваша держава разом з ЄС почали цю довгу подорож. І ми впевнені, що ця дорога приведе нас до сучасної та правової України, – тобто до того, що  вимагали люди, які вийшли на вулиці два роки тому.

Стаття підготовлена спеціально для "Європейської правди"

Автори: 

Маргот Вальстрьом,

міністр закордонних справ Швеції,

Лінас Лінкявічюс,

міністр закордонних справ Литви