Останніми роками Угорщину прийнято відносити до "друзів Путіна" серед ЄС.

Багатьох це дратує, але ще більше дратує нинішній внутрішньополітичний курс Угорщини. В принципі, завдяки ньому Будапешт дуже часто порівнюють із Москвою – надто часто, щоб це було випадковістю.

Такий курс, що суперечить базовим принципам ЄС, не міг залишатися непоміченим.

Однак, поки політики висловлюють своє "занепокоєння", громадськість часто діє більш рішуче.

Наприкінці листопада Європейська комісія зареєструвала громадянську ініціативу, кінцевою метою якою може бути обмеження прав Угорщини в Європейському Союзі.

Що це за ініціатива?

Будапешт звинувачують у порушенні фундаментальних цінностей європейської спільноти. Йдеться про недотримання 2 статті Договору про ЄС, де вказано, що Союз заснований на цінностях поваги людської гідності та демократії.

В такому випадку організатори просять Брюссель застосувати проти Угорщини 7 статтю вищезгаданого документа.

Згідно з цією нормою проти порушника можуть бути застосовані санкції, зокрема, позбавлення права голосу в європейських інституціях.

"З 2010 року угорський уряд неодноразово вдавався до антидемократичних та ксенофобських заходів, які відкрито порушують основні принципи верховенства закону і європейських демократичних цінностей.

Жорстокий і неприйнятний спосіб трактування мігрантів та біженців на кордонах Угорщини ще більше турбує демократів по всій Європі. Гірше того, Угорщина також почала впливати на інші держави-члени, де демократична культура ще досить крихка", - пишуть організатори на своїй офіційній сторінці, пояснюючи причини їхньої консолідації. 

Політичний стиль Орбана, близький до путінського, неодноразово висміювали у карикатурах

Як і вимагає європейське право, організаторами виступили громадяни семи різних країн, в цьому випадку, представники правозахисних організацій – Жан-Мішель Дюкомт (Франція), Джуліо Ерколессі (Італія), Майкл Бауер (Німеччина), Анджей Домінічак (Польща), Ендрю Копсон (Велика Британія) та Панайот Дімітрас (Греція). Головним представником ініціативи є бельгієць П'єр Галанд, президент Європейської гуманістичної федерації (EHF).

Що далі?

Цей процес потребує часу. Так, з дня реєстрації петиції в ЄК розпочався збір підписів.

Для того щоб справа рухалася далі, протягом 12 місяців запропоновану ідею повинні підтримати більше мільйона європейців щонайменше в семи країнах-членах ЄС.

Якщо це вдасться, то на наступному етапі справа вже розглядається в столиці Бельгії. Європейська комісія має три місяці, щоб уважно вивчити ініціативу, а організатори в цей час презентують свої пропозиції в Європарламенті.

Потім вже ЄК приймає остаточне рішення щодо запропонованої ініціативи з ґрунтовними поясненнями.

В коментарі "Європейській правді" один із авторів петиції Анджей Домінічак заявив, що не плекає ілюзій щодо їхньої справи. "Я не оптиміст, якщо йдеться про можливість зібрання мільйону підписів. Найважливішим є те, на що вказує гасло кампанії - щоби Європа "прокинулась", - прокоментував правозахисник.

Домінічак, посилаючись на доповідь Угорської Гельсінської спілки, в якій ідеться про неповагу до фундаментальних цінностей ЄС в Угорщині протягом 2010-2014 років, додає, що сьогодні до негативної характеристики Орбана треба додати й тему біженців.

"Сьогодні ще необхідно додати брутальне останніми місяцями трактування теми біженців. Варто також згадати неодноразові публічні заяви Орбана, що Угорщина мала достатньо ліберальну демократію, і що вони в майбутньому розвиватимуть модель за зразком путінської Росії, Туреччини, Китаю, Сінгапуру, тобто авторитарну модель", - вважає громадський діяч.

Сама Єврокомісія не бачить системної загрози для демократії в Угорщині, але визнає, що проблеми існують.

Єврокомісар Вера Юрова на початку грудня під час дебатів в Європарламенті перерахувала кілька суперечливих питань, які Комісія моніторила в Угорщині, включаючи поводження з шукачами притулку, роздільне навчання, дискримінацію ромів, те, яким чином НГО розпоряджаються грошима з Норвегії, сумнівні рішення судів, державна підтримка медіа та будівництва атомної електростанції, а також корупція в сфері державних закупівель. 

Цікаво, що угорець, єврокомісар із питань освіти, культури, молоді та спорту Тібор Наврачіч, негативно поставився до ініціативи гуманістів. Але Жан-Клод Юнкер нагадав чиновнику, що комісар має бути незалежною фігурою, залишатися нейтральним і не представляти інтереси своєї країни.

Очевидно, що на меті у організаторів – звернути увагу не тільки європейців, а самого ЄС як інституту на порушення з боку Угорщини.

Більше того, така петиція має, на думку її авторів, змусити владу Угорщини зменшити швидкість у суперечливих (з точки зору демократичності) питаннях.

А головне – хоча проблеми Будапешта сьогодні виглядають дрібними на тлі кризи біженців, загрози терактів разом з питаннями, в яких відіграє роль Союз – російської агресії на сході України та боротьби проти ІДІЛ, 

петиція все ж доводить – ЄС навіть у нинішні складні часи не має забувати про принципи свободи.

Інакше його цінність буде руйнуватися, що заведе європейське співтовариство в новий глухий кут.