Вже наступного тижня запрацює режим вільної торгівлі України та ЄС, а разом з тим – обмеження в торгівлі з РФ.

В якому стані Україна підійшла до цього рубежу?

Остання статистика, яку подає Держстат – за підсумками трьох кварталів 2015 року. Дані за весь рік з'являться вже в наступному році, коли умови двосторонньої зовнішньої торгівлі будуть зовсім іншими.

Тому спробуємо подивитися на регіональну статистику зовнішньої торгівлі за підсумками перших трьох кварталів. Ці дані дозволяють оцінити, як змінюється залежність від ринків збуту в окремих регіонах країни, а отже, для яких областей "торговельний розрив" з РФ буде більш болючим.

Цікавий момент – досі ці дані не публікувалися Держстатом у відкритому доступі. Однак після серії публікацій ЄвроПравди у статистичному відомстві визнали важливість цих даних і тепер планують публікувати їх.

Останні статистичні показники дивують – згідно з ними, в українських областях знову зростає частка експорту в СНД.

Нагадаємо, протягом усього минулого року спостерігався зворотний тренд. Після отримання Україною автономних торговельних преференцій ЄС країна стала швидко нарощувати обсяги експорту в Європу. Одночасно з початком торгових воєн з РФ став падати експорт в СНД.

Відповідно, весь минулий рік зростала частка експорту до ЄС – навіть при тому, що в другому півріччі через активізацію бойових дій на Сході темпи зростання експорту почали різко гальмувати. Разом з тим знижувалася і частка експорту в країни СНД.

Подібна динаміка спостерігалася і в першому кварталі 2015 року, проте вже за підсумками першої половини року виникли зворотні тенденції. Тоді це можна було вважати випадковістю.

Тепер вони проявилися більш очевидно.

Про що йдеться?

Для збільшення натисніть на зображення

За підсумками першого кварталу 2015 року лише в одній області – Харківській – частка експорту в СНД перевищувала 50%. Через півроку таких областей стало дві – додалася Сумська.

Інший приклад: за підсумками початку року одразу у восьми областях фіксувалася переважна більшість експорту в ЄС. Тепер таких регіонів сім.

Менш помітні зміни – у багатьох областях частка ринків ЄС знижується, а частка СНД знову зростає.

Що сталося?

Багато пояснень лежать на поверхні. Так, українські виробники зуміли пристосуватися до російських обмежень, знайшовши нові шляхи на ринки РФ і СНД. Наприклад, через білоруський ринок.

Ще одна причина зростання частки СНД – фіктивний експорт. Не секрет, що поставки на окуповані території часто проходять транзитом через РФ. При цьому в податкових накладних ці поставки найчастіше подаються як експорт в РФ або інші країни СНД.

До речі, російське ембарго на експорт продуктів харчування з України, яке набирає чинності з 1 січня, має знищити цю схему. Або ж "експортери" вигадають нову?

Однак основна проблема – падіння українського експорту до ЄС. Вона бере початок у другій половині минулого року і пов'язана із загостренням бойових дій. Те, що ця проблема актуальна і зараз, всупереч ефекту бази порівняння, показує, що вона глибша, ніж здається.

Україна потребує європейських інвестицій, але європейський бізнес не квапився приходити до нас, оскільки не був упевнений, що ми знову не відкладемо старт ЗВТ з ЄС.

Для повноцінного експорту ми повинні синхронізувати всі техстандарти з європейськими, але ця робота, хоч і рухається, ще далека від завершення.

І нарешті – український бізнес лише налаштовує ділові контакти з європейцями, і це далеко не простий процес.

Як наслідок – Україна підходить до старту ЗВТ з ЄС і нового витка торговельних війн з РФ, зберігши залежність від російського ринку. А отже, уряду і бізнесу доведеться різко активізувати свою роботу.