Робота над референдумом. Реакція нідерландських ЗМІ на візит Порошенка
Минулого тижня відбувся перший офіційний візит президента Порошенко до Королівства Нідерланди. Важко переоцінити важливість цього візиту, якщо пригадати, що існує щонайменше три відкритих питання, які роблять країну тюльпанів пріоритетним напрямком для української зовнішньої політики.
Якщо пріоритетність кримських експонатів виставки "Скіфське золото", що чекають на рішення суду у сховищі Амстердамського музею, можна поставити під сумнів, то два інших питання - розслідування MH-17 і нідерландський референдум щодо Угоди про асоціацію Україна-ЄС - безумовно, заслуговують на увагу вищого керівництва обох країн.
Оскільки розслідування Нідерландами катастрофи "Боїнгу" поки досить добре узгоджується з офіційною позицією Києва, тема референдуму очікувано зайняла чільне місце у порядку денному президентського візиту.
Ініціативна група української громади в Нідерландах "Україна-референдум", що працює над популяризацією Угоди про асоціацію, вирішила проаналізувати реакцію нідерландських ЗМІ на візит президента Порошенко, щоб оцінити, як міг вплинути візит на настрої голландського суспільства в контексті референдуму.
Нагадаємо, що у випадку негативного результату на референдум по ратифікації Угоди про асоціацію, який призначено на 6 квітня наступного року, уряд Нідерландів змушений буде винести законопроект про ратифікацію на повторний розгляд обох палат Парламенту. Пікантності ситуації додає той факт, що на наступний рік після референдуму на Нідерланди чекають парламентські вибори.
Можливо, саме цей факт спровокував заяви окремих партій урядової коаліції про те, що при повторному розгляді вони проголосують так само, як і громадяни на референдумі.
За неофіційною інформацією з нідерландського політичного середовища, соціологічне опитування, проведене напередодні візиту Порошенка, показало, що 45% опитаних готові взяти участь у референдумі, з них 56% планували проголосувати проти ратифікації угоди.
Відразу варто відзначити, що візит Петра Порошенка в нідерландських медіа особливого фурору не викликав. Ефіри головних каналів та шпальти національних газет були зайняті, передусім, війною в Сирії та її більш широкими наслідками: тероризмом, проблемою біженців, російсько-турецьким конфліктом або внутрішньонідерландськими новинами.
Більшість нідерландських медіа базували свої репортажі про візит президента України на одному-двох джерелах, рідко коли вдаючись до коментарів. Єдиними, хто приділив цій події більше уваги, були супротивники Угоди про асоціацію. З їхнього боку з’явилося з півдесятка статей, які намагалися якомога сильніше використати всі огріхи, які Порошенко допустив, перебуваючи в Нідерландах.
У будь-якому разі, найзмістовнішим і найглибшим репортажем про візит Порошенка стало його інтерв’ю провідній нідерландській газеті NRC, яке мало місце ще в Україні, за день до прибуття президента до Нідерландів. Зважаючи на це, окремо треба сказати про те, які враження від цього інтерв’ю і від нашої країни отримав сам кореспондент Гюберт Смейтс (у стислому перекладі):
"Реформи в Україні йдуть досить повільно, тоді як рівень життя помітно знизився за останні пару років. Деякі реформи є успішними, але країна ще досі чекає на ефективне реформування судової системи, прокуратури, митниці тощо. Правляча коаліція потерпає від конфліктів, а прем’єр Яценюк настільки непопулярний в країні, що він навіть не наважився йти зі своєю партією на місцеві вибори. Тим часом олігархи залишаються провідними гравцями в українській політиці. Навіть у резиденції на Банковій Смейтс бачить боротьбу старого з новим: молоді люди в кросівках на верхніх поверхах та сірі службовці з навушниками ("навіть у чоловіка, що наливав президентові мінеральну воду, був такий навушник!") на нижніх поверхах будівлі співпрацюють у країні, що має одночасно реформуватися та боротися за свою незалежність у гібридній війні з Росією".
26 листопада в об’єктив нідерландських медіа потрапила також міні-прес-конференція президента після зустрічі з Марком Рютте. Зокрема, уривки з неї були показані на першому каналі країни в його головному новинному випуску о восьмій годині (четвер, 26 грудня). Цей сюжет був середнього розміру і був розміщений у середині випуску, після повідомлення про невеличку реформу післяшкільної освіти та перед повідомленням про спорудження монументу жертвам катастрофи MH17.
Це, напевне, демонструє ступінь важливості, яку нідерландські ЗМІ надали візиту Петра Порошенка. Загальний тон репортажу був досить нейтральним, а в якості контексту для висвітлення візиту українського президента було обрано саме квітневий референдум.
Сюжет також подав позицію прем'єр-міністра Нідерландів Марка Рютте, який захищав Угоду про асоціацію, стверджуючи, що вона жодним чином не стосується можливого членства України в ЄС. Наприкінці репортажу Порошенко заявив, що ця угода дає Україні можливість розпрощатися з її радянським минулим. Коментатор за кадром зазначив, що нідерландський уряд, очевидно, не проти цього, але нідерландському народові свою позицію ще треба буде висловити.
Півгодинну лекцію Петра Порошенка 27 листопада в Лейденському університеті, що відбулася наступного ранку, нідерландські ЗМІ загалом проігнорували, хоча деякі тези з цієї лекції все ж потрапили до преси.
Методологія:
Медіаогляд буде побудовано на оцінці того, які з тез президента України, виголошених під час трьох вищезгаданих виступів, були підхоплені нідерландськими медіа, а які були проігноровані. За текстом самих тез слідує коментар з приводу того, як вони можуть вплинути на контекст квітневого референдуму. Головною проблемою є те, що відносно слабкі заяви виокремити досить легко: головним критерієм тут є реакція противників Угоди про асоціацію з Україною. Якщо вони буквально "хапаються" за якусь заяву президента, намагаючись популяризувати її якомога більше, це однозначно показує, що ця заява в нашому контексті була невдалою.
З іншого боку, вдалі тези президента ідентифікувати важче: оскільки супротивники їх просто ігнорували, а решта ЗМІ дотримують нейтралітету, вибір вдалих тез було зроблено на основі експертної оцінки.
Для наочності невдалі тези будуть позначені червоним, вдалі - зеленим, без кольору залишаться нейтральні тези, або такі, які не вносять нового в інформаційний контекст референдуму. Для кожної тези подано оцінку розголосу в ЗМІ (аналіз включає в себе як друковані, так і онлайн-ЗМІ). Оцінка порахована з урахуванням популярності кожного джерела, а також кількості джерел, які подали ту чи іншу тезу. Чим вища оцінка, тим більшим був розголос. Тези буде подано в хронологічному порядку.
Спершу проаналізуємо висловлювання, зроблені президентом під час інтерв'ю NRC, записаному в Києві:
Теза | Коментар | Розголос в ЗМІ |
Президент відзначив деякі успіхи України за останній час, як от зростання золотовалютних резервів, помірковане зростання економіки, зупинення російської агресії. | Ці досягнення не вразять голландців, але, тим не менш, важливо показати, що нинішнє становище не є таким провальним, як його намагаються представити опоненти Угоди про асоціацію. | Цитування: nrc.nl Оцінка: 3 |
Порошенко також наголосив, що він є першим українським лідером, який не спирається на виключну підтримку Заходу чи Сходу країни, а має популярність по всій країні. | Важлива теза в контексті того, що супротивники України поширюють міф про розкол країни. | Цитування: nrc.nl Оцінка: 3 |
Президент наполягає, що він не вдавався до погроз депутатам, щоб добитись прийняття антидискримінаційного законодавства. Разом із тим, Порошенко наголошує на своїй відданості традиційним цінностям. | Суперечлива теза – президенту доводиться захищатися від закидів про недемократичну манеру ухвалення цього закону й одночасно, вже для української публіки, виголошувати риторику християнських цінностей. | Цитування: nrc.nl Оцінка: 3 |
Україна бореться за європейські цінності – свободу, гідність. Тому їй від Європи, в першу чергу, потрібна політична підтримка, гроші і радники йдуть на другому місці. | Хороша заява, яка переключає фокус із грошей на цінності. | Цитування: nrc.nl Оцінка: 3 |
У зв’язку з цим президент каже, що він не може коментувати право нідерландців на вільне волевиявлення, але зазначає, що референдум, свідомо чи не свідомо, грає на руку Путіну. Нідерландці не повинні стати заручниками політичних ігор. Кожен голос на цьому референдумі буде голосом за чи проти українців, що гинуть за європейські цінності. | Ця заяву можна розглядати як пряму атаку на ініціаторів референдуму - організацію GeenPeil. Путіна важко назвати популярним у Нідерландах, тому залучення його імені в даному контексті є вдалим ходом. | Цитування: nos.nl, rtlnieuws.nl, nrc.nl, volkskrant.nl, ad.nl refdag.nl, ed.nl, trouw.nl, nd.nl, dagelijksestandaard.nl Оцінка: 32 |
Порошенко також зазначив, що Нідерланди та Україна наразі як ніколи близькі – вони поєднані катастрофою МН17. Україна дозволила Нідерландам очолити розслідування. Між іншим, Порошенко впевнено поклав провину за інцидент на Росію. | Ідея нагадати про спільну трагедію є, загалом, непоганою, втім є сумніви, наскільки корисною є в цьому контексті риторика провини Росії. Переважна більшість голландців вже давно це розуміють, тому ще одне нагадування може бути схожим на спробу зробити політичний капітал на трагедії МН17. | Цитування: nos.nl, bnr.nl, nrc.nl, volkskrant.nl, nd.nl, dagelijksestandaard.nl, nieuwsbank.nl Оцінка: 21 |
Крім того, президент заявив, що він розраховує на вступ України до ЄС приблизно під час завершення його другого терміну. | Однозначно невдала теза, очевидно, спрямована на українську публіку. Ця заява дає GeenPeil можливість залякувати голландців швидким вступом України до ЄС. | Цитування: rtlnieuws.nl, nrc.nl, dagelijksestandaard.nl, nieuwsbank.nl, geenstijl.nl Оцінка: 14 |
Президент не має нічого проти російської участі в коаліції проти ІДІЛ, якщо Росія буде дійсно боротися з ІДІЛ і припинить підтримувати Асада. Але Захід не має йти на пом’якшення санкцій в обмін на допомогу проти ІДІЛ. | Нейтральна теза, яку важливо було донести до нідерландської публіки, оскільки тема війни в Сирії займає провідне місце в останніх новинах | Цитування: nos.nl, nrc.nl, trouw.nl Оцінка: 11 |
Дві тези Порошенка, що пролунали під час спільної прес-конференції з Марком Рютте, заслуговують на окрему увагу:
Президент не хоче давати ніяких порад нідерландцям з приводу того, як їм голосувати. Разом із тим, він впевнений, що референдум у жодному разі не зупинить Угоду про асоціацію. | Заява про те, що референдум нічого не змінює, є дуже шкідливою для нідерландських політиків, яким доведеться захищати Україну на референдумі. Вона дає GeenPeil гарну можливість для спекуляцій про змову політиків. Президенту варто було чіткіше пояснити, що саме він мав на увазі. | Цитування: nos.nl, nu.nl, bnr.nl, burgercomite-eu.nl Оцінка: 15 |
В Угоді про асоціацію зовсім не йдеться про членство України в ЄС. Там йдеться про демократію, права людини, реформи в Україні, допомогу дружньому сусідові ЄС. Угода про асоціацію означає прощання України з її радянським минулим. | Це висловлювання виглядає як спроба трохи відіграти назад попередню заяву про майбутнє членство України в ЄС. На цій тези варто було зробити трохи більший наголос. | Цитування: nos.nl, trouw.nl, nd.nl, politiek.tpo.nl, nieuwsbank.nl Оцінка: 14 |
Багато з попередніх тез, в тому чи іншому вигляді, було повторено президентом під час його лекції в Лейденському університеті 27 листопада. Крім цього, в його доповіді з’явилися деякі нові теми:
Так звані "євроскептики" насправді мають називатися євробоягузами. Вони бояться змін і бояться прогресу. Але майбутнє належить хоробрим. | Ще одна атака на GeenPeil. Але тут важко сказати, чи вона є ефективною. Нідерланди мають свій відсоток євроскептиків, яких така заява радше мобілізує. | Цитування: politiek.tpo.nl Оцінка: 2 |
Україна дає нідерландським підприємцям величезні можливості. Нідерланди вже є одним з найбільших торгових партнерів України, але взаємний потенціал ще далеко не вичерпано. | Це дуже важливий аргумент, на який опонентам з GeenPeil буде важко відповісти. | Цитування: nieuwsbank.nl Оцінка: 1 |
В Україні немає жодної громадянської війни. Навпаки, країна є єдиною, як ніколи, у своєму прагненні до європейських цінностей. | Хороша ремарка, яка має на меті спростувати міф про "громадянську війну". | Цитування: politiek.tpo.nl Оцінка: 2 |
Росія є небезпечною. Вона буде робити все для встановлення свого домінування: намагатися розділити Європу, купити її своїми нафтодоларами тощо. Європа не має повторювати помилок 1938 та 2008 років. | Справедлива теза, яка має лунати в сьогоднішньому інформаційному просторі, в якому домінують повідомлення про терор і біженців. | Цитування: nos.nl Оцінка: 5 |
Варто окремо прокоментувати реакції противників Угоди про асоціацію.
- Porosjenko: GeenPeil ‘koren op molen Poetin', GeenStijl, 26.11.2015. Відповідь сайту-організатора референдуму GeenPeil на велике інтерв’ю Порошенка. Як і варто було очікувати, автор вихопив тільки ті цитати, які відверто грали йому на руку, повністю ігноруючи всі інші висловлювання президента. Президенту особливо дісталося за його заяву про те, що супротивники асоціації допомагають Путіну. До того ж, що особливо примітно, автор з великим задоволенням процитував заяву президента про те, що Україна вступить до ЄС принаймні у 2024 році.
- Stefan Huijgboom, Porosjenko durft voordelen EU-Verdrag niet te noemen, want zonder Verdrag zijn die er ook, The Post Online, 30.11.2015. Один із журналістів, афілійованих з GeenPeil, у статті для одного з найбільших євроскептичних інтернет-видань критикує візит Порошенка. Він критикує Угоду про асоціацію, замовчуючи її положення про реформи і кажучи лише про те, що як торгівельна угода цей договір не дає Європі майже нічого. Автор також стверджує, що, тоді як Європа дійсно потрібна Україні, Україна Європі насправді не потрібна, а вигоди торговельної частини Угоди про асоціацію були б досягнуті навіть і без самої угоди.
- Vragen aan de minister-president over uitspraken Porosjenko, Burgercomité EU, 30.11.2015. Один із організаторів кампанії GeenPeil направляє листа прем’єр-міністру Марку Рютте з питанням про слова Порошенка про те, що Україна увійде до ЄС та що референдум не зупинить Угоди про асоціацію. Автор підозрює змову між урядами, щоб проігнорувати результати референдуму.
- Chris Aalberts, #Bruslog: Opvallende overeenkomst tussen GeenPeil en de Oekraïense president Poroshenko, The Post Online, 30.11.2015. Автор стверджує, що GeenPeil і Порошенко єдині в одному: вони перебільшують значення Угоди про асоціацію. На його думку, Угода є символічною, але не більше того.
- Dieuwertje Kuijpers, Poroshenko in NRC – Hoe praten over Europese democratie je nog geen Europese democraat maakt, The Post Online, 26.11.2015. Стаття, що не дуже гармонічно поєднує спекуляції з приводу того, як Порошенко заробив свої статки, та твердження щодо ролі Заходу в розв’язуванні війни в Україні.
- Thierry Baudet, Pepijn van Houwelingen, Bart Nijman, Brief: Porosjenko en GeenPeil, NRC, 27.11.2015. Концентрована антиукраїнська пропаганда – лист до редакції RNC від організаторів референдуму GeenPeil у відповідь на інтерв’ю Порошенка. Майже кожне речення у цьому листі – стереотип або міф про Україну: громадянська війна, державний переворот, нацистські добровольчі батальйони, корупція, знищення супротивників попереднього уряду, Угода погана для економіки України, українці тільки й мріють про те, щоб мігрувати до Європи.
- Arno Willens, Geachte Bert Koenders, spreekt u Petro Porosjenko ook aan op belastingontwijking?, 925.nl, 25.11.2015. Автор намагається довести, що Порошенко уникає сплати податків через кіпрські офшори. При цьому більша частина його статті - не про Порошенка, а про Влада Філата, колишнього прем’єра Молдови.
Інші важливі теми:
- Minister Klimkin van buitenlandse zaken beklemtoont Europees belang, De Trouw, 27.11.2015. Інтерв’ю з Павлом Клімкіним у популярній і серйозній газеті De Trouw. Багато чого тут перетинається з заявами Петра Порошенка, але є й оригінальні моменти – наприклад, питання про російське коріння міністра.
- Bezoek Oekraïense president Porosjenko aan Staten-Generaal, 27.11.2015, Eerste Kamer der Staten Generaal. Офіційне повідомлення про зустріч Порошенка з депутатами на сайті парламенту. Серед присутніх були спікери обох палат парламенту, а також низка депутатів з різних партій, що спеціалізуються на міжнародних відносинах і на Україні зокрема.
- Також цікаво відзначити, що багато з джерел, перелічених вище, також згадували внутрішні реакції на візит Порошенка: заяви політичних партій CDA та PvdA про те, що вони поважатимуть результат референдуму щодо Угоди про асоціацію, а також наполягання прем’єр-міністра Рютте та міністра закордонних справ Кундерса, що Угода не означає вступу України до ЄС та що вона буде корисною як для України, так і для ЄС та Нідерландів.
Підбиваючи підсумки, можна сказати, що вдалі тези, висловлені президентом Порошенком, за своїм розголосом дещо переважають невдалі - 49 балів проти 39.
Втім, не можна сказати, що причиною такого балансу є виключно зміст промов президента. Систематична робота українського МЗС з голландськими ЗМІ, хоч і вимагає значних ресурсів, могла б принести відчутні дивіденди в цій ситуації.
Як показує приклад роботи російського посольства у Нідерландах, активна робота з місцевими медіа - ключ до інформаційного поля країни, і якщо Україна прагне позитивного результату на референдумі, за цей ключ їй доведеться поборотись.
Автори:
 |
Ярослав Козак, магістр міжнародних відносин, випускник Університету Гронінгена
 |
Олександр Снідалов,
активіст української громади в Нідерландах