ГОСТи до 2025 року, зупинка законодавства - розкриті деталі переговорів Україна-Росія-ЄС

"1 грудня, за годину після початку міністерської зустрічі, Росія несподівано висунула нову пропозицію – новий текст, якого раніше ніхто не бачив", – розповів нещодавно в інтерв’ю керівник торговельного відділу представництва ЄС в Україні Нік Бьордж.

Він не став переповідати деталі пропозиції РФ, пояснивши, що документ новий. Та насправді в ЄС чудово знають про зміст російських пропозицій. Просто не готові говорити про них на диктофон.

Колеги Ніка в Брюсселі зізнаються – вони шоковані вимогами РФ.

"Коли Сесилія (Мальмстрьом, єврокомісар з питань торгівлі. – ЄП) побачила один із пунктів, вона була вражена нахабністю (російської сторони). Те, що писали в ЗМІ – правда: Росія хоче, щоб Україна доєдналася до торговельних заборон РФ проти Євросоюзу", – розповів один зі співрозмовників ЄП.

Нагадаємо, ще 1 грудня ЄвроПравда з посиланням на міністра Клімкіна повідомила про одну з нових вимог Москви – Кремль хоче, щоби Київ застосовував у торгівлі з ЄС... такі самі заборони, які діють у торгівлі РФ-ЄС.

Ці слова міністра спричинили дипломатичний скандал – російський міністр звинуватив свого українського колегу у брехні.

А 8 грудня в Брюсселі відбувся новий раунд тристоронніх консультацій, на технічному рівні.

Кореспондент ЄвроПравди мав нагоду ознайомитися в Брюсселі з документами, які сторони передали одна одній до переговорів – і на зустрічі 1 грудня, і до переговорів цього вівторка.

Так ми дістали документальне підтвердження: скандальна вимога РФ і справді була і є чинною. Навіть ще більше – цей пункт є не найгіршим з того, що вимагає Росія.

Та спершу – про найрезонансніше. В нових пропозиціях Москви, датованих 7 грудня, цей пункт звучить дослівно так (він дещо змінений у порівнянні з редакцією тижневої давнини):

"Ukraine shall comply with existing in the Russian Federation bans and restrictions imposed by the Russian Federation on import and transit of the regulated products in accordance with Russian registries and notifications".

Або у перекладі:

"Україна має відповідати вимогам існуючих заборон та обмежень, накладених Російською Федерацією на імпорт та експорт регульованих товарів (йдеться про сільгосппродукцію. – ЄП) у відповідності з російськими реєстрами та нотифікаціями".

Вимога досить розмита, і тому сторони трактують її по-різному, розповіли учасники переговорів. Росіяни кажуть, що йдеться про точкові заборони імпорту з окремих країни, які вводить Россільгоспнагляд.

Представники ЄК та українського уряду натомість вважають, що з таким формулюванням Україні доведеться застосувати також російські секторальні санкції проти ЄС (адже це теж підпадає під визначення import bans and restrictions).

Та хай там як, Київ категорично проти того, щоби підкорятися рішенням російських держорганів про обмеження в торгівлі з ЄС.

Прощавай, законодавство

Між тим, найбільш конфліктним пунктом виявилася не ця пропозиція РФ.

Ключові суперечки розгорнулися щодо статусу документа.

Росія вимагає, щоби за підсумками консультацій був ухвалений міжурядовий "Юридично зобов’язуючий протокол".

 Саме таку назву він має у російському проекті.

Водночас, Україна та ЄС пропонують інший формат – "Спільну міністерську заяву", тобто політичний, а не юридичний документ.

Причому формально Москва не має підстав звинувачувати Київ та Брюссель у небажанні брати на себе зобов’язання. Аргументи проти російської ідеї – інші. ЄК пояснює, що за внутрішніми європейськими процедурами для погодження міжурядового договору потрібно якнайменше півроку після того, як його зміст буде погоджений.

А цього часу немає, переговори мають завершитися до кінця грудня.

Звісно, назва та статус - далеко не єдина проблема даного документа. Формально росіяни пропонують не новий проект підсумкового документа, а пропозиції до проекту, підготовленого ЄС. Водночас на практиці з початкового проекту лишаються тільки назви розділів та кілька абзаців, все інше російська делегація викреслює та пропонує новий зміст.

Причому компроміс росіяни й не шукають. Порівняння російських проектів від 1 та 7 грудня свідчить, що з часом вимоги РФ лише посилюються.

Показовий приклад – блок "Технічні бар’єри торгівлі", який регулює умови для вільної торгівлі промисловими товарами.

РФ пропонує, щоби Київ взагалі відмовився від зближення своїх стандартів з європейськими.

Причому – навіть у тих сферах, де такі технічні регламенти вже запроваджені.

За проектом Москви, в промисловості треба повернути старі норми українського нормативного поля, не сумісні з європейськими! За вимогою РФ, Київ має відновити всі ГОСТи та ДСТУ, які діяли станом на весну 2014 року.

Росія раніше вже визначила та погодила з ЄС та Україною сім промислових категорій, що цікавлять її найбільше (переважно – у сфері машинобудування). В них неєвропейські норми мають зберігатися "до 2025 року", а в усіх інших – "на термін до 5 років".

І, наостанок, для російських товарів, які постачаються на територію України, пропонується довічно (адже дата завершення періоду не зазначена) застосовувати не українські стандарти, адаптовані до вимог ЄС, а "технічне регулювання та фітосанітарні стандарти СНД".

Тобто ми маємо забути про європейські стандарти і для промтоварів, і для продовольчої продукції!

Окремо варто звернути увагу на розділ, присвячений енергетиці.

Запити РФ – фантастичні. РФ вимагає, щоби Україна відмовилася від своїх міжнародних зобов’язань, включно з давно ратифікованим договором про приєднання до енергетичної спільноти, і не застосовувала нове законодавство (зокрема, закон про ринок газу) до договірних відносин з "Газпромом".

Більше того, європейські оператори, за пропозицією Росії, мають відмовитися застосовувати "третій енергопакет" у існуючих газових контрактах з РФ.

Звичайно, слово "Газпром" там не вживається – це правило, за пропозицією РФ, має застосовуватися до всіх без винятку контрактів з російськими компаніями "про постачання та транспортування енергетичних ресурсів".

Включно з електроенергетикою.

В разі узгодження всіх перерахованих  вимог Російська Федерація готова відмовитися від своїх намірів впровадити з 1 січня економічні санкції проти України.

"На підставі вищевикладеного Росія та Україна гарантують один одному продовження преференційного режиму торгівлі, відповідно до Зони вільної торгівлі в рамках СНД, після 1 січня 2016 року", - йдеться в останньому проекті російських пропозицій.

Що ж відбувалося на переговорах у Брюсселі?

Тристоронні консультації Україна–ЄС–РФ завжди проходять в закритому режимі, та за розповідями джерел "Європейська правда" відновила загальну картину.

Зустріч розпочалася рано-вранці 8 грудня та тривала до пізнього вечора, хоча за планом мала би завершитися невдовзі після обіду.

Річ у тім, що українська делегація поводила себе "нетипово".

Якщо зазвичай урядовці відкидають російські пропозиції, то цього вівторка українці працювали "в режимі максимальної лояльності".

Ні, звичайно, ми не погодилися на російські пропозиції, мета яких – знищити Угоду про асоціацію (суть та текст цих пропозицій – нижче). Але за кожним пунктом московської делегації Київ... пропонував альтернативу – як можна "зняти занепокоєності" Москви іншим чином. І росіянам доводилося весь час доводити, що їхній варіант – кращий.

А з деякими пропозиціями росіян Київ навіть погодився – так, наші посадовці готові прописати в українському документі норму про те, що російські інвестори в Україні не будуть в гірших умовах, аніж інші іноземні бізнес-представники.

Насправді ці переговори видаються комічними. Адже жодна сторона – ані ЄС, ані Україна, ані Росія – не вірять в їхній успіх.

У Москві навіть оголосили про це офіційно.

"Шансів, що ми домовимося, на мій погляд, майже ніяких. Але ми завзято до самого кінця грудня будемо намагатися домовитися, щоб пройти цей шлях до кінця і щоб продемонструвати, що ми, якщо про щось домовляємося, то ми все робимо", – заявив у середу Дмитро Медведєв.

В ЄС, натомість, попередили: щойно РФ запровадить торговельні санкції щодо України (а це має відбутися 1 січня) – тристоронні переговори будуть зупинені, оскільки втратять зміст.

То навіщо потрібна ця вистава?

Відповідь очевидна.

Жодна зі сторін не хоче отримати ярлик цапа-відбувайла, "винного" у зриві переговорів. Йдеться перш за все про імідж в Європі. В тому числі – серед урядовців європейських країн.

Саме тому останній раунд перемовин був особливо важливим – співрозмовники ЄвроПравди кажуть, що на них були присутні дипломати постпредставництв багатьох країн-членів ЄС.

Вони побачили, що аргументи Москви суперечать юридичній практиці і логіці (приміром, вимоги РФ підписати зобов’язуючий тристоронній документ до кінця року, хоча це неможливо в принципі!). А ще – почули, що позиція Єврокомісії та України цілком збігається. А також – що Київ пропонує альтернативні шляхи виходу з кризи (нехай навіть всі розуміють, що компроміс не буде знайдений).

Тому на цих торговельних консультаціях (які насправді є піар-грою, blame game) Україна наразі отримує чітку перемогу.

Щоправда, підсумок для двосторонньої торгівлі від цього не зміниться.

1 січня 2016 року Росія запровадить проти України торговельні санкції. А ми перейдемо до нового рівня конфлікту у стосунках з країною-агресором.