Що змінилося у відносинах Україна–ЄС в 2015-му та які плани на наступний рік
Починаючи новий рік, завжди замислюєшся, чого вдалося досягти і що ще має бути зроблено. Звісно, кожен з нас згадує про особисті емоції та досягнення, але думаємо ми і над тим, чого вдалося досягти нашій країні.
І хоча свята вже минули, хотілося б знову відрахувати дванадцять ударів і пригадати події, які стали найбільш знаковими у році, що минув.
Зокрема, подумати, чим запам’ятається 2015 рік у відносинах України з Євросоюзом. А також замислитися, чи можна говорити про успіх європейської ідеї?
А ще – які завдання ми ставимо перед собою на наступний рік?
Перший удар годинника!
Без сумніву, найголовніше – це підтримка України з боку ЄС в питанні відновлення миру в нашій державі.
Причому вона йде одночасно і з Брюсселя, і від країн-членів. Німеччина і Франція беруть активну участь у переговорах у Нормандському форматі. Європейський Союз за допомогою політики санкцій прагне змусити Росію дотримуватися мінських угод.
Продовження санкційного тиску чітко прив’язується до повного виконання мінських домовленостей.
Звісно, хотілося б говорити про виконання цих угод в 2015 році, як передбачено ними. Та цього не сталося. Саме тому ЄС продовжив індивідуальні та економічні санкції щодо Москви і на 2016 рік.
ЄС є найбільшим контрибутором Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, що діє на Донбасі; а також виділив 242 млн євро для гуманітарної допомоги внутрішньо переміщеним особам та на проекти з відновлення пошкодженої інфраструктури.
Другий!
Крим. Країни ЄС і надалі дотримуються єдиного підходу щодо невизнання незаконної анексії. Особлива увага – до порушень прав людини на тимчасово окупованій території.
Чиниться тиск – продовжуються санкції, пов’язані з незаконною анексією АР Крим та Севастополя. Протягом 2015 року Європарламент ухвалив три резолюції, в яких, зокрема, визначив: ключовою умовою для нормалізації відносин ЄС з РФ є повне відновлення суверенітету і територіальної цілісності України, включно з деокупацією Кримського півострова.
Зрозуміло, що вирішення цієї проблеми потребуватиме подальших спільних зусиль за підтримки Євросоюзу.
Третій!
Звісно ж, ми пам’ятаємо про Угоду про асоціацію, ключовий документ у відносинах України та ЄС. Протягом року Угода була повністю ратифікована парламентами країн-членів.
Так, виникла несподівана затримка на шляху вступу Угоди в силу в повному обсязі через призначення референдуму в Нідерландах, але це не применшує значущості тієї підтримки, яка була продемонстрована країнами-членами під час безпрецедентного за швидкістю процесу ратифікації.
На повну потужність запрацювали інституційні органи в рамках Угоди про асоціацію.
Проведено Саміт Україна – ЄС та зустріч у новому форматі міні-саміту, друге засідання Ради асоціації Україна – ЄС, два засідання Парламентського комітету асоціації, інавгураційні засідання Комітету асоціації Україна – ЄС та його підкомітетів, розпочалася діяльність Форуму громадянського суспільства.
Четвертий!
На думку спливає згадка про зусилля, докладені Україною та ЄС, щоби з 1 січня 2016 року почала застосовуватися Поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі (ПВЗВТ), яка є ключовим елементом Угоди про асоціацію.
ПВЗВТ покликана забезпечити не просто вихід української продукції на європейські ринки, але також перевести наше виробництво на європейські стандарти, що є не менш важливим з точки зору інтересів українських споживачів.
Торговельну частину Угоди вдалось запустити попри потужний тиск з боку РФ,
яка прагнула знову відтермінувати її застосування, загальмувавши виконання асоціації.
Та тепер, щоби отримати реальні переваги від вільної торгівлі, нам треба активно працювати. ПВЗВТ дасть необхідний ефект лише в разі адаптації українського законодавства до законодавства ЄС, після системних перетворень в усіх секторах української економіки. Потрібне сприяння українському бізнесу, а також підтримка реформ і перехідних процесів з боку ЄС.
П'ятий!
Віхою у наших відносинах з ЄС стало грудневе рішення Єврокомісії, яка рекомендувала скасувати короткострокові візи для громадян України.
Ця, без сумніву, історична подія – позитивна оцінка виконання нами Плану дій щодо візової лібералізації (ПДВЛ), але вона є водночас і стимулом для подальших реформ.
Для завершення технічних процедур скасування віз ще потрібен час, але це – не час простого очікування для України. Ми маємо продовжувати активну роботу у сферах, охоплених ПДВЛ. І результати наших дій у ближчі місяці важливі для запровадження та успішного функціонування безвізового режиму.
Шостий!
Згадується взаємодія України з ЄС в енергетичній сфері. Єврокомісія вдруге стала модератором тристоронніх консультацій з РФ, за підсумками яких узгоджено Зобов’язуючий протокол щодо постачань російського газу в Україну.
Євросоюз активно сприяє налагодженню реверсних поставок газу до нашої держави. Результатом є реальна енергетична диверсифікація та зростання енергонезалежності України.
На фінальну стадію виходить реформа українського газового ринку, а ухвалений закон про ринок природного газу цілком відповідає вимогам Третього енергетичного пакету.
Сьомий!
Допомога у проведенні реформ в Україні.
Тут – і діяльність Групи підтримки України в ЄК, експерти якої на щоденній основі взаємодіють з українськими міністерствами та відомствами; і рішення ЄК виділити 97 млн євро на потреби децентралізації в Україні; і макрофінансова допомога (МФД).
У квітні український бюджет отримав останній, 4-й транш, у розмірі 250 млн євро з першої програми МФД, у липні – перший транш у розмірі 600 млн євро з третьої програми, загальний обсяг якої складе 1,8 млрд євро.
Восьмий!
Окремо виділяється підтримка з боку ЄС безпекової реформи в Україні.
Вже посилено мандат Консультативної місії ЄС із реформування сектора цивільної безпеки в Україні – розширено її функції та регіональну присутність, збільшено увагу до реалізації конкретних проектів.
Підписано угоду між Міноборони та Європейською оборонною агенцією, що сприятиме розвитку оборонних спроможностей України та військово-технічній співпраці з країнами-членами.
Дев'ятий!
Активізована взаємодія України з Євросоюзом у питаннях митного і транскордонного співробітництва, співпраці у сфері боротьби з шахрайством. Започатковано пілотний проект з електронного обміну попередньою митною інформацією.
Продовжено ще на два роки дію мандату EUBAM – місії ЄС з прикордонної допомоги Україні та Молдові.
Десятий!
Інформаційний напрямок. Не можна не усвідомлювати важливості інформації в сучасному світі, так само, як і недооцінювати загрози, що несе в собі поширення дезінформації.
У зовнішньополітичній службі ЄС в 2015 році створено групу з питань Стратегічної комунікації (в ЗМІ її часто називають групою з протидії роспропаганді), яка відкрила нові можливості для комунікаційно-інформаційної підтримки України та її європейських прагнень.
Одинадцятий!
Підписано угоду про асоційовану участь України в програмі ЄС "Горизонт 2020". Це ключовий документ для науковців, який розширив можливості для взаємодії з об’єднаною Європою у сфері науки та інновацій.
Дванадцятий!
І, нарешті, не забуваймо про культуру. Минулого року ми підписали Угоду про асоційовану участь України у програмі ЄС "Креативна Європа", яка спрямована на розвиток культурного і медійного потенціалу нашого співробітництва.
* * * * *
Отже, годинник пробив дванадцяту. Ми увійшли у новий 2016 рік.
Та це не означає, що всі завдання виконані. Які пріоритети визначила Україна у відносинах з ЄС на найближчий час?
Безумовний пріоритет – зберегти максимальну залученість ЄС до підтримки незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України. Йдеться і про встановлення миру на Донбасі, і про рух до деокупації Криму і Севастополя.
Угода про асоціацію між Україною та ЄС, за нашими очікуваннями, в 2016 році має набути чинності у повному обсязі.
Першим серйозним результатом її застосування стане ефективне функціонування ПВЗВТ. Ми маємо побачити практичний вплив Угоди на українську економіку. А для цього ми спільно з ЄС працюватимемо над тим, щоби бізнес скористався додатковими можливостями виходу на європейський ринок; над залученням європейських інвестицій в Україну; а також над виробленням солідарної позиції Євросоюзу та України щодо цілеспрямованого нагнітання Росією торговельно-економічного конфлікту.
Угода – це документ не лише для великих виробників.
Малий та середній бізнес так само має виграти від вільної торгівлі.
В цьому питанні ми розраховуємо на приєднання України на початку 2016 року до програми ЄС "КОСМЕ" (COSME – програма для підтримки конкурентності малих та середніх підприємств).
Українські науковці також можуть розраховувати на нові можливості – цього року ми плануємо завершити переговори щодо асоційованого членства України в дослідницьких програмах Євратому, які доповнюють "Горизонт 2020".
2016 рік має стати роком доступу українців до одного з головних здобутків європейської інтеграції – свободи пересування об’єднаною Європою. І йдеться не лише про довгоочікуваний безвізовий режим. Варто згадати значимість якнайшвидшого підписання у новому році Угоди між Україною та ЄС про спільний авіаційний простір, адже з боку України всі процедури давно виконані.
Україна активно працюватиме над зміцненням інтеграції до енергетичного ринку ЄС. Зокрема, йдеться про залучення додаткових інвестицій в українську ГТС, про її ширше використання західними європейськими партнерами. Адже нині склалися сприятливі умови в результаті реформ, які вже відбулися в цій галузі.
Україна та ЄС далі йтимуть пліч-о-пліч у процесі впровадження європейських норм, стандартів і принципів в усіх сферах. Ми небезпідставно віримо, що зусилля і прагнення українців на шляху європейських перетворень і надалі отримуватимуть суттєву фінансову та експертну підтримку ЄС. Причому ця підтримка, своєю чергою, також залежить від прогресу реформ.
Важливий пріоритет – реформа державної служби, яка здійснюватиметься за фінансової підтримки ЄС.
Зрештою, європейська інтеграція вже безповоротно стала невід’ємним елементом внутрішнього життя України та базовим елементом її розвитку. Наша спільна віра в європейський вибір та наполеглива праця будуть вирішальними у наближенні того дня, коли Україна стане членом Європейського Союзу.
Вірю, що для більшості громадян нашої держави ця мета є потужною мрією, надією та орієнтиром.
Автор: Любов Непоп,
виконуюча обов'язки представника України при ЄС,
для "Європейської правди"