В Російській Федерації готуються святкувати "фіктивну перемогу" – вже ближчим часом, очевидно, з РФ будуть вперше формально зняті міжнародні санкції, накладені на неї через агресію проти України.

Йдеться про дипломатичні обмеження в Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), яка в квітні 2014 року стала одним з перших міжнародних органів, що ввів обмеження щодо Росії.

Відтоді санкції проти РФ у ПАРЄ тричі продовжувалися і навіть дещо посилилися. Але в 2016 році, на сесії ПАРЄ в останній тиждень січня, асамблея не зможе продовжити їх.

І, таким, чином, стане першим міжнародним органом, який зменшить тиск на РФ.

Але "перемога РФ" не є справжньою, адже санкції не будуть збережені лише  через те, що Росія знайшла процедурну можливість для їх зупинки.

Для цього Державна дума та Рада Федерації РФ... відмовилися повідомляти Страсбург про своїх представників у складі асамблеї.

Це означає, що росіяни тепер не братимуть участь в роботі ПАРЄ. Тож обмеження будуть існувати й надалі. Але тепер в Москві мають право говорити, що це - не покарання Європи, а самостійне решення РФ.

Про що йдеться?

Санкції ПАРЄ проти Росії не стосуються економіки – просто з тієї причини, що асамблея не має жодних економічних важелів.

Це – так званий "перший рівень санкцій", виключно дипломатичний тиск. ПАРЄ позбавила росіян права голосу на засіданнях та права участі у керівних органах асамблеї.

Менше з тим, асамблея стала першим міжнародним органом, членом якого є Росія і який знайшов сили впровадити обмеження проти росіян. І тому позиція цього органу нині має особливу вагу.

В січні 2015 року Москва доклала чимало зусиль, щоби зняти санкції ПАРЄ. Спікер Держдуми Сергій Наришкін особисто приїхав до Страсбурга, та ще й у супроводі кількох десятків журналістів, щоби домовитися з іншими делегаціями і показати для російського глядача дипломатичну перемогу РФ.

Проте реальність виявилася іншою. Після тривалих дебатів (про них читайте в репортажі "Як гартувалися санкції") українська делегація отримала беззаперечну перемогу. Оновлені санкції були продовжені спершу до квітня, далі до червня, і зрештою – до кінця 2015 року.

Що придумали в РФ?

"Станом на суботу до нас у Страсбург ще не надійшов список російської делегації. А за регламентом його треба надіслати не пізніше ніж за тиждень до початку сесії, якщо це можливо, тобто до понеділка", – розповів "Європейській правді" співрозмовник у секретаріаті ПАРЄ. Всі без винятку делегації надіслали ці списки.

У Страсбурзі кажуть, що наразі не розуміють, про що це свідчить – відразу кілька співрозмовників ЄП зазначили, що розглядають кілька варіантів.

Але про це знають у Росії.

В Москві вирішили не брати участі в роботі ПАРЄ. Бо розуміють, що санкції проти них – неминучі.

"Це (ненадання списку депутатів) означає фактичну відмову від участі в січневій сесії асамблеї... Офіційне рішення має бути озвучене в понеділок, 18 січня, спікерами Держдуми та Ради Федерації", – цитує ТАСС співрозмовника, що повідомлений про ситуацію.

Зміст російської тактики роз’яснило джерело газети "Комерсант".

Річ у тім, що санкції ПАРЄ юридично накладаються як обмеження на роботу національної (в даному разі – російської) делегації.

А якщо делегації немає, то санкції накласти неможливо.

"Якщо російська сторона не буде запитувати про повноваження, то жодних обмежень, жодних санкцій щодо нас не може бути схвалено", – цитує видання Олексія Пушкова, голову комітету Держдуми у міжнародних справах.

В Києві знають про ситуацію, що склалася.

Голова української делегації, народний депутат  Володимир Ар'єв каже, що "ще півтора місяці тому ситуація була зовсім іншою" – росіяни планували приїхати до Страсбурга.

"Але після нашої роботи настрої в ПАРЄ змінилися, і росіяни не хочуть програти (в пленарному залі) втретє", – пояснив ЄП Ар'єв.

До чого це призведе?

Кожна сторона бачить свою перемогу.

"Нам вдалося вивести ситуацію з небезпечної зони", – стверджує Володимир Ар'єв,  пояснюючи, що тепер немає небезпеки, що РФ уникне санкцій. Навіть якщо росіяни переглянуть тактику та приїдуть до Страсбурга в останній момент, в асамблеї буде підтримка, щоби позбавити росіян права голосу.

Росіяни так само не вважають, що програли, і мають на це підстави.

Нестандартний крок Москви дав змогу уникнути принизливого для неї обговорення та ще одного міжнародного засудження російських злочинів в Україні.

По суті, на зимовій сесії, де російське питання мало бути основним, тепер дії РФ, імовірно, взагалі не розглядатимуться. Хіба що ПАРЄ відійде від правил та організує термінові дебати з приводу неявки Росії.

Та ключовим нині лишається наступне питання: як довго Росія буде відсутня в ПАРЄ?

Часткову відповідь на нього, можливо, вже в понеділок нададуть Наришкін і Матвієнко. Вони мають зазначити, чи розглядає РФ можливість повернутися до пленарного залу в Страсбурзі на квітневій чи червневій сесії.

Натомість юристи Ради Європи, а також дипломати, з якими спілкувалася "Європейська правда", вважають, що Росія – якщо вирішить не брати участі у січневій сесії – автоматично залишиться без повноважень до осені 2016 року. Лише в жовтні, після чергових виборів у Росії, Держдума зможе знову подати свій склад для участі в ПАРЄ. Та й то – якщо встигне завершити всі необхідні процедури.

Для України такий сценарій, мабуть, є позитивним.

Цього року в Страсбурзі заплановані дві доповіді по Україні. Перша – "щодо політичних наслідків кризи в Україні", найімовірніше, пройде без росіян.

У жовтні може бути ще одна, "велика" моніторингова доповідь з українського питання. А ось тут, з великою імовірністю, доведеться долати опір російської делегації, яка знову отримає доступ до трибуни Парламентської асамблеї.

Автор: Сергій Сидоренко,

редактор "Європейської правди"