За останні тижні сталися два гучних скандали, пов'язані з якістю українського харчового експорту.

Для початку Ізраїль заявив про "обґрунтовані підозри" щодо наявності в привезених з України яйцях бактерій сальмонели. Як наслідок – з 6 січня постачання українських яєць було припинено.

А вже 19 січня стало відомо про призупинення експорту українського меду в Чехію. Заборона пов'язана з виявленням протимікробних речовин у бджолиному меді українського походження. Останнє свідчить, що при виробництві меду використовувалися антибіотики, а це заборонено не лише в країнах ЄС, а й в Україні.

На перший погляд, ці проблеми аж ніяк не пов'язані. І все ж кожен новий скандал посилює негативний ефект, показуючи, що безпека українських продуктів харчування часто є лише на папері.

Варто відзначити, що Державній ветеринарній та фітосанітарній службі України вдалося суттєво зменшити негативні наслідки цих скандалів.

Особливо – щодо меду. Тільки-но була одержана інформація про можливе виявлення антибіотиків у меді, його експорт до Чехії був заблокований.

Зауважимо, експорт був добровільно заблокований українською стороною, не чекаючи на заборону чеських органів. Хоча це створить проблеми для експортерів (насамперед – сумлінних), такий крок дозволив мінімізувати негативний ефект, показавши, що Україна дійсно турбується про якість свого експорту.

Як розповів ЄвроПравді перший заступник голови Державної ветеринарної та фітосанітарної служби Володимир Лапа, зараз служба очікує уточнених даних із Чехії. "Детальніше про результати цієї перевірки можна буде сказати до кінця тижня", – каже чиновник.

Що стосується виявленої в Ізраїлі сальмонели, то тут ситуація вже прояснилася – в яйцях бактерій не виявлено. "Є проблема з приміщенням, де зберігалася ця продукція", – додає Лапа, визнавши, що йдеться не про ізраїльське, а про українське приміщення.

Отже, навіть якщо українській владі вдасться залагодити конфлікт, він у будь-який момент може спалахнути з новою силою.

Наприклад, у разі нового порушення одразу згадають про нещодавні проблеми українських експортерів.

Хоча в Україні вже впроваджена система HACCP, але поки її застосування є добровільним. Таким чином, контроль за якістю продукції здійснюється "по-старинці": шляхом перевірок контролюючих органів.

Проте в Україні нині діє мораторій на такі перевірки!

Згідно із законом "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи, проведення перевірок бізнесу вимагає отримання окремого дозволу Кабінету міністрів. Зазначений порядок діє до кінця 2016 року.

"Європейська правда" у жовтні минулого року вже писала про існування такої проблеми, допустивши, що відсутність перевірок може призвести до зниження безпеки українських продуктів харчування.

Нинішні проблеми з українським експортом це підтверджують.

З цього випливає й інший неприємний висновок – з тих самих причин знижується безпека продуктів, що продаються на внутрішньому ринку. Втім, найбільші торговельні мережі вже давно ввели власний контроль безпеки продуктів, навіть більш жорсткий, ніж державний.

Чи можливе рішення цієї проблеми? Найочевидніше – термінове коригування законодавства.

Однак такі зміни суперечать політиці держави у сфері дерегуляції. Відповідно, в Державній регуляторній службі виступають проти відновлення перевірок, хай навіть часткових.

Володимир Лапа обіцяє знайти компроміс із Держрегуляторною службою. "І ми, і вони розуміють, що ситуація вимагає втручання. Тому найближчим часом ми повинні знайти рішення, яке влаштує всіх", – говорить він.

За словами радника з харчового законодавства Групи Світового банку Катерини Онул, виходом із ситуації може стати законопроект "Про особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Цей законопроект вже прийнятий у першому читанні у Верховній раді. Згідно з ним, діючий мораторій не поширюється на проведення державного контролю у сфері безпеки та якості харчових продуктів.

Таким чином, зараз Україна платить за повільні реформи 2015 року. Якою буде ця ціна – поки невідомо.

Однак якщо два нинішніх скандали, всупереч побоюванням, не призведуть до погіршення репутації українського експорту, це зовсім не означає, що загроза була перебільшеною.

Збереження джерела проблеми рано чи пізно призведе до нових проблем, розв'язати які буде набагато важче.

Водночас відновлення перевірок може бути неоднозначно сприйнято бізнесом, а головне – відкриє нові можливості для зловживань контролерів.

У такій ситуації перед урядом постало непросте завдання. Однак, як показав досвід початку цього року, відкладати його вирішення вже не можна.

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правда"