Коли на початку січня німецький посол Вольфганг Ішингер, президент Мюнхенської безпекової конференції, публічно запросив президента РФ Володимира Путіна до Німеччини, довелося не раз почути обурення: мовляв, міжнародна ізоляція Росії завершується.

Коли Путін публічно відмовився від поїздки, це поставило експертів в глухий кут. Адже, здавалося б, Мюнхен, де збирається кілька десятків президентів і прем'єрів – ідеальний майданчик для міжнародних контактів.

Коли з'ясувалося, що замість Путіна сюди приїде Дмитро Медведєв, експертна спільнота знову зійшлася на думці: це – гра в доброго і поганого поліцейського. Мовляв, російський прем'єр, який раніше на посту президента проводив лінію на зближення із Заходом, напевно спробує знизити градус протистояння.

Реальність виявилася геть іншою.

Ніхто не очікував, що Медведєв приїде сюди, щоб оголосити про початок "нової холодної війни".

І тим більше складно було припустити, що оголошена війна негайно стане інструментом для шантажу з боку РФ.

Однак саме це сталося в столиці Баварії 13 лютого 2016 року.

Чому Мюнхен?

Мюнхенська безпекова конференція – найавторитетніший міжнародний форум, і цього вже досить.

Але для Росії він має особливе історичне значення.

Саме тут 10 лютого 2007 року Володимир Путін виступив зі знаменитою "мюнхенською промовою", в якій звинуватив західні країни (насамперед США) у систематичному порушенні демократичних і міжнародних норм, а також у спробі захопити панування над світом.

А ще попередив, що у взаєминах із Росією їх чекають непрості часи.

"Росію, нас, постійно вчать демократії. Але ті, хто нас вчить, самі чомусь вчитися не дуже хочуть", – переконував Путін.

Тоді, 9 років тому, російський лідер попередив, що Кремль планує змінити правила гри в міжнародній політиці.

І ще – планує протистояти США на світовій арені.

"Система права однієї держави, Сполучених Штатів, переступила свої національні кордони у всіх сферах: і в економіці, і в політиці, і в гуманітарній сфері – і нав'язується іншим державам. Кому це сподобається?

Переконаний: ми підійшли до того рубіжного моменту, коли повинні серйозно замислитися над усією архітектурою глобальної безпеки... не треба підміняти Організацію Об'єднаних Націй ані НАТО, ані Євросоюзом", – попередив тоді Путін.

"Ясно, що в цих умовах ми змушені замислитися про забезпечення своєї власної безпеки", – додав він, допустивши вихід Росії із договорів про нерозроблення крилатих ракет і про звичайні збройні сили в Європі.

Чим загрожує Медведєв

Путін зразка 2007 року повідомив Заходу про нову реальність, яку Росія має намір створити.

Медведєв-2016 відзвітував про створену реальність в стилі "обіцяли – зробили" і додав: Москва планує і далі підвищувати градус у міжнародних взаєминах.

При цьому прем'єр РФ щоразу додавав: "Ми готові одуматися і зробити крок назад, якщо Захід пристане на наші умови".

А щоб ніхто не подумав, що слова Медведєва – це суто його власна думка, він одразу зазначив: мюнхенська промова узгоджена з Путіним.

"Перед поїздкою я зустрічався з президентом Путіним. Ми обговорювали його виступ у Мюнхені в 2007 році.

... Спитаймо себе: чи не занадто ми тоді згущували фарби? Можливо, наші оцінки були надто песимістичні? На жаль, ситуація (склалася) навіть серйозніша", – почав свій виступ Медведєв.

Перелічивши проблеми світової безпеки (включно з такими ідеологічними штампами, як "відсутність єдиної великої Європи", "громадянська війна на Україні" і "недружня політика НАТО щодо Росії"), прем'єр перейшов до головного.

"Ми скотилися, по суті, в часи нової холодної війни", – оголосив він.

Спікер виділив "п'ять тез про безпеку".

При цьому промова була побудована таким чином, щоб на можливі закиди заперечити: ми не погрожуємо, ми попереджаємо. І підказуємо, як уникнути негативного сценарію.

Офіційна ілюстрація Мюнхенської конференції

Загрози дійсно не є головною сполучною ланкою виступу – промова побудована навколо ідеї про те, що Захід повинен відновити співпрацю з Росією. Якщо ж цього не станеться, то всьому світу буде непереливки, попереджає Медведєв.

Теза 1: Зняти санкції з РФ, бо інакше "всім буде гірше".

"Я завжди говорив, санкції завдають удару і проти тих, проти кого вони запроваджуються, і проти тих, хто їх використовує.

Скільки спільних ініціатив підвисли через санкції! Чи прораховані втрати бізнесу? І чи справді наші суперечності варті цього?..

Це – шлях в нікуди. Усім буде гірше, не сумнівайтеся".

Теза 2: Мінську угоду має виконувати насамперед Україна. Інакше – чекайте на нові регіональні конфлікти.

За словами Медведєва, більшість збройних конфліктів у Європі та навколо неї почалися через "кризу моделі світового економічного розвитку".

"Жодного іншого засобу мирного врегулювання, крім мінського пакета, не існує.

Безумовно, Мінська мають дотримуватися усі сторони, але насамперед його виконання залежить від київської влади. Не тому, що ми намагаємося перевести кудись стрілки, а тому, що такий період настав", – заявив Медведєв.

На його думку, Захід може і має вимагати від Києва завершення конституційної реформи, проведення виборів, широкої амністії, відновлення роботи української банківської системи на окупованій території. І навіть за порушення перемир'я на лінії розмежування, як вважає Медведєв, відповідає Київ.

При цьому в РФ не мають наміру віддавати Києву контроль над кордоном. Прем'єр, зокрема, пообіцяв і надалі надсилати до України "гуманітарні конвої".

В одному блоці з Україною, на думку Медведєва – сирійський конфлікт.

Заявивши про загрозу розпаду Сирії, прем'єр РФ висунув несподівану умову.

Москва наполягає, що рішенням сирійської проблеми мають зайнятися РФ і США. Удвох. Як рівні за значенням гравці.

"Втілити ці заходи в життя треба під головуванням нашої країни та Сполучених Штатів Америки. Підкреслю: ключове значення матиме регулярна робота російських і американських військових. Саме регулярна!

І не треба нікого лякати наземною операцією!" – суворо зазначив Медведєв.

Теза 3: Якщо Москву не почують, буде хвиля терактів.

"Тероризм стане новим видом війни, яку буде вести весь світ", – попередив він.

"Я переглядав оцінки західних експертів. Навіть недоброзичливці визнають, що при всіх розбіжностях "антитерористичне рівняння" без Росії не вирішується.

Щоправда, іноді цю думку висловлюють в іншому контексті, кажучи, що гірше сильної Росії може бути лише слабка Росія".

Теза 4: Чекайте на нову міграційну кризу.

"З'явилася реальна загроза руйнування єдиного економічного простору, а слідом за ним – і культурного простору, і навіть самої європейської ідентичності! Ми, на жаль, бачимо підрив необхідних і для Росії механізмів. Я маю на увазі розвал, по суті, Шенгенської зони".

Теза 5: Припиніть стримувати Росію.

"Доктрина стримування дуже активно застосовується Заходом щодо Росії сьогодні.

Небезпека в тому, що і за десять, і за двадцять років ми з вами обговорюватимемо одні й ті самі теми. Якщо, звісно, взагалі буде що обговорювати. В рамках всесвітнього халіфату дискусії недоречні".

Замість підсумку: натяк на третю світову.

Крапку у виступі Медведєва поставила фраза, для якої складно уявити подвійне трактування.

У РФ вважають, що в разі непоступливості Заходу третя світова війна стає цілком реальним сценарієм.

"Сучасна архітектура європейської безпеки була побудована на руїнах Другої світової війни, і вона дозволила нам прожити 70 років без глобальних конфліктів... Невже нам потрібне ще одне, третє світове потрясіння, щоб зрозуміти, наскільки необхідною зараз є співпраця, а не конфронтація?" – звернувся він до залу.

Російська завіса в центрі Європи

Суботній день конференції в Мюнхені завершився показовою дискусією між главою МЗС Польщі Вітольдом Ващиковським і послом Росії в НАТО Олександром Грушком.

Ващиковського обурила ідея Медведєва про те, що інтереси РФ мають враховуватися при ухваленні рішень у НАТО.

"Створюється враження, що "залучення Росії" має дати їй право вето на те, що ми робимо в нашій частині Європи", – зазначив польський політик.

"Поясніть, а де починається наша частина Європи? Ми ж проти ліній розділу в Європі", – запитав із залу російський дипломат.

"Російська Європа закінчується там, де закінчується кордон Росії! – негайно відреагував польський міністр. – Це ж очевидно. Я не бачу російських інтересів ані в Польщі, ані в Балтії, ані в Молдові, ані в Румунії – взагалі будь-де за межами Росії".

Його відповідь зал зустрів оплесками, і, здавалося б, усі погодилися з тим, що фактор російського впливу не має ділити НАТО і ЄС на частини.

Та суботній день показав, що лінія розділу існує.

Реакція на промову Медведєва чітко поділила Європу.

Східноєвропейські та скандинавські лідери впевнені, що це – нова реальність. Більше того, вони припустили, що Росія готова не зупинятися на фазі холодної війни.

"Вже зараз можна говорити про гарячу війну, адже ми бачимо вторгнення Росії в Україну, агресивні дії РФ у Сирії. Це не холодна війна, а гаряча", – зауважила президент Литви Даля Грибаускайте.

"Це не холодна війна – це звичайна війна. Подивіться на Алеппо, де російські бомби падають на голови людей", – підтримала її прем'єр-міністр Норвегії Ерна Солберг.

Водночас жоден західний спікер не сприйняв погрози російського прем'єра всерйоз.

"Моя відповідь Медведєву: ми не повинні говорити про холодну війну. Навпаки, ми повинні використовувати всі можливості, щоб уникати конфронтації", – відреагував на заяву російського прем'єра президент Європарламенту Мартін Шульц.

"На думку НАТО, ніякої холодної війни, звісно ж, немає", – підтримав його верховний командувач силами НАТО в Європі Філіп Брідлав.

А глава МЗС Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр навіть взявся "розшифрувати" послання Медведєва для учасників Мюнхенської зустрічі.

"Давайте дивитися на ситуацію реалістично. Ми не у стані холодної війни. Ті, хто слухав Медведєва, вочевидь, і не подумали, що він мав це на увазі. Я зрозумів його інакше.

Думаю, він хотів сказати, що треба уникнути тієї ситуації, яка приведе нас до холодної війни", – припустив глава німецького МЗС.

Навіть західні журналісти поставилися до слів російського політика скептично – хоча, звісно, світові ЗМІ винесли фразу про "холодну війну" на перші шпальти.

"Слухайте, ну як це можна серйозно сприймати?

Росія просто хоче поставити себе нарівні із США. Хочуть показати: США – супердержава і ми – супердержава, тобто ми однаково сильні.

Нехай люди думають, що ми можемо оголосити війну і погрожувати комусь", – поділився з ЄвроПравдою кореспондент одного з найпрестижніших світових ділових видань.

У РФ наполягають: холодна війна вже почалася

Російський міністр закордонних справ Сергій Лавров, який виступав на одній панелі зі Штайнмаєром, не став коментувати його припущення, зауваживши лише, що "прем'єр Медведєв чітко все сказав". При цьому Лавров повернувся до тез "мюнхенської промови Путіна" і вимагав від Заходу переглянути світовий порядок.

"У будь-якому випадку треба домовлятися про реформи світового устрою. Тому що НАТОцентрична зарозумілість, що відображає політичну короткозорість, дуже заважає пошуку відповідей на загальні загрози", – зауважив він.

Показовим є коментар голови комітету з міжнародних справ Ради Федерації РФ Костянтина Косачова, члена російської делегації в Мюнхені. Газета.Ru цитує політика, який каже, що "не став би концентрувати увагу на формулюваннях у промові Медведєва,

та при цьому підтверджує: холодна війна почалася, і цей факт не підлягає сумніву.

"Навряд чи хтось сьогодні може описати відносини між Росією і Заходом інакше", – пояснив депутат.

Звичайно, немає сенсу порівнювати ситуацію нинішню і 50-річної давнини. Медведєв – не Хрущов, і хрущовські виступи в ООН 1960 року навряд чи повторяться.

Вже не буде промов на зразок хрущовської, коли він яскраво відреагував на несхвальний гул у залі Генасамблеї ООН. "Ми вас не добили під Сталінградом? Будете укати проти нас і готуватимете напад – ми вам так укнемо, що більше вже не будете", – погрожував тоді з трибуни генсек КПРС.

Треба визнати: світ змінюється, і холодна війна сьогодні може бути іншою. Вона може бути навіть за відсутності радянської дурості й грубості, а витончені формулювання не скасовують проблему.

До речі, 9 років тому, після виступу Путіна в Мюнхені (коли він не стукав черевиком по трибуні, але все ж оголосив про перегляд світового ладу), слова російського лідера не сприйняли серйозно. Лише за кілька років західні аналітики почали посилатися на його промову як на "знакову" та "історичну".

"Вольфганг Ішингер особисто з прикрістю зізнавався мені: погано, що тоді, в 2007-му, Захід не сприйняв промову Путіна серйозно. Але сьогодні так само Захід не сприйняв всерйоз виступ Медведєва", – поділився з "Європейською правдою" український дипломат Олександр Чалий.