Відомі чехи та словаки звернулися із відкритим листом до українського народу. Серед більш ніж дев'яноста підписантів цього листа – політичні діячі, науковці, культурні та громадські діячі. 

Цей відкритий лист "Європейська правда" публікує без скорочень. 

* * * * *

Дорогі друзі,

в серпні 1968 року армія, послана Москвою, на броні тисяч танків вторглася до Чехословаччини. Після вторгнення окупація нашої країни тривала 22 роки.

Цей час нам здавався нескінченним, але ми врешті-решт дочекалися свободи.

Так само віроломно російська окупаційна армія захопила 20 лютого 2014 року Крим і насильно приєднала його до Росії.

У лютому 2014 років Москва знову показала всьому світу, що вона вважає міжнародні угоди звичайним клаптиком паперу, і що єдині закони, які Кремль визнає – це закони злочинного світу, закони джунглів.

Незважаючи ні на що, ми вважаємо, що так само, як до свободи дожили ми, так дочекаються свого звільнення від окупації і Крим, і частина Донбасу, окупована російською армією.

За два роки після початку російської агресії, яка прагнула втопити в крові Революцію гідності і розбити вашу країну, ми схиляємо голови перед героїзмом, з яким ви виступили проти внутрішнього гніту і російської мілітаристської машини.

Ми з захопленням стежили за вашою боротьбою за свободу, збереження національної незалежності та європейські прагнення. Герої Небесної сотні, розстріляні в перший день російської анексії Криму, а потім і тисячі їхніх співгромадян-українців віддали свої життя в цій боротьбі, багато хто – Надія Савченко, Олег Сенцов, Олександр Кольченко – піддаються мукам в катівнях ФСБ.

У ці дні ми поділяємо ваше занепокоєння тим, як вільна Україна зможе впоратися з демонами корупції і ненаситної жадоби олігархів, чи вдасться їй здійснити реформи, необхідні для вростання країни, спадкоємиці Київської Русі, в західну цивілізацію, до якої вона по праву належить.

З революції шлях до сучасної цивілізації тільки починається. На власному досвіді ми відчули, який він довгий і тяжкий.

І ми, на жаль, не змогли повністю покінчити з корупцією, з впливом олігархів - так, як нам би хотілося, - і ми часто розчаровані станом нашого суспільства, діями наших корумпованих політиків.

Але коли ми озираємося назад, як все було до 1989 року, і порівнюємо це з нинішнім станом суспільства, ми бачимо, що сьогодні наші діти живуть і працюють у вільному і процвітаючому світі.

Через два роки після окупації Криму перед вами, чоловіками і жінками України, лежать два шляхи. Один веде до свободи, верховенства закону, процвітання і сучасної цивілізації. Другий шлях веде до оволодіння Україною нинішнім російським режимом, до насильства, до тaкого порядку, в якому українці стануть, по суті, кріпаками, підданими східного деспота в Кремлі.

Ми віримо, що ваше повернення до західної цивілізації завершиться успіхом і що 20 лютого 2014 року залишиться у вашій пам'яті, так само, як 21 серпня 1968 року залишилося в нашій пам'яті – як подоланого історією, але не забутого дня ганьби.

Ми впевнені, що в найближчому майбутньому українці й українки будуть вільно пересуватися, навчатися і працювати не тільки у себе на батьківщині, але й по всій Європі, аж до Атлантики, і що Україна буде вільною, незалежною, демократичною, позбавленою прокляття корупції, сильною, процвітаючою і єдиною європейською країною.

Братислава - Прага, лютий 2016 року

Підписанти:

Андрей Бан, фотограф і журналіст

Іржі Барта, менеджер в некомерційному секторі

Габріель Біанчі, психолог, викладача університету

Іван Бінар, письменник

Федор Блащак, філософ

Джон Бок, громадський активіст, підписант Хартії-77

Любомир Бурґр, актор, музикант

Єва Вавройшкова, громадський активіст

Мартін Вадас, режисер і документаліст

Мірослав Вацлавек, поет

Людмила Вербицька, громадський діяч

Гелена Волєкова, громадський активіст, колишній урядовець

Ян Віт, публіцист, підписант Хартії-77

Томаш Галік, священик, професор університету

Антон Геретик, психолог, професор вищої школи

Марцел Давид Заяц, громадський активіст

Вєра Дубачова, театральний режисер

Олександр Дулеба, політолог

Ласло Жигеті, публіцист

Павол Жілінчік, юрист, активіст

Петер Заяц, літературознавець, професор вищої школи

Міхал Гворецкій, письменник

Йозеф Гаштьо, психіатр, викладач вищої школи

Лібор Ґрубгоффер, біолог, професор вищої школи

Карел Хірман, експерт з енергетики

Беата Гірт, громадський активіст

Маріо Гомолка, кінодокументаліст

Яна Граділкова, письменник, громадський активіст

Штефан Гриб, журналіст

Мілан Гронєц, громадський активіст

Федор Ґал, публіцист

Еґон Ґал, філософ

Ольґа Дубова, викладач вищої школи

Ольґа Дьярфашова, соціолог

Віктор Жарский, біолог

Катаріна Завацка, історик права

Роман Йох, політолог

Роберт Кірхгофф, режисер

Гелена Клімова, психотерапевт, підписант Хартії 77

Мартін Котас, менеджер, громадський активіст

Міхаел Коцаб, музикант, колишній міністр

Мірослав Коцур, теолог

Петер Колар, колишній посол

Франтішек Костлан, публіцист

Любіца Лацінова, біофізіолог

Моніка Ле Фай, письменник і режисер

Штефан Маркуш, вчений, колишній посол

Даніел Матєй, композитор, викладач вищої школи

Маріан Маєр, аналітик з питань безпеки

Міхал Матценауер, поет і художник

Григорій Месежніков, політолог

Юрай Месік, еколог

Мартін Мойжіш, фізик, публіцист

Ярослав Над, аналітик з питань оборони

Маріо Ніколіні, аналітик, громадський активіст

Юрай Нвота, режисер, професор вищої школи

Штефан Олейнік, фізик

Петер Панік, громадський активіст

Томаш Пежинський, громадський активіст

Зденек Пінц, філософ, підписант Хартії-77

Володимир Пірошік, адвокат, громадський активіст

Луція Піуссі, співачка, письменниця

Яна Пліхтова, соціальний психолог, професор вищої школи

Ондрей Простреднік, теолог, викладач  вищої школи

Мартін С. Путна, історик літератури, професор вищої школи

Івєта Радічова, професор університету, колишній прем’єр-міністр Словаччини

Віра Pоубалова, Костанова, психотерапевт, підписант Хартії-77

Ласло Сіґеті, письменник

Рудольф Сікора, художник, професор вищої школи

Павел Шремер, еколог, підписант Хартії-77

Юрай Штерн, економіст, професор вищої школи

Іван Штрпка, письменник

Люба Свободова, програмний координатор

Борис Стречанскій, фахівець з розвитку

Штефан Сабо, захисник навколишнього середовища, викладач вищої школи

Соня Сомолані, політолог, професор вищої школи

Ольга Соммєрова, режисер-документаліст

Петер Татар, громадський активіст

Любіца Трубініова, громадський  активіст

Ян Урбан, журналіст, підписант Хартії 77

Пршемисл Фіалка, фотограф і кінооператор, підписант Хартії-77

Юхим Фіштейн, публіцист, підписант Хартії-77

Карл Фройнд, службовець, підписант Хартії-77

Іржі Шестак,сенатор

Йіржіна Шіклова, соціолог, "Жінка Європи 1995 року", підписант Хартії 77

Марта Шімечкова, публіцист

Петрушка Шустрова, публіцист,перекладач, підписант Хартії 77

Ян Штрассер, письменник

Ярослав Черний, режисер

Петер Юшчак, письменник

Якуб Янда, політолог