Утопія чи нова реальність? Навіщо Швейцарії роздавати громадянам по 2 тис. євро на місяць
"Європейська правда" публікує статтю партнерського видання – швейцарського сайту SwissInfo.
Ідея забезпечення всіх громадян мінімальним безумовним доходом, щоб захистити їх від ризиків безробіття, стає дедалі популярнішою в ЄС. Ця ідея дебатується у Фінляндії, а громадяни Швейцарії вже цього року приймуть рішення про такі виплати на загальнонаціональному референдумі.
Чи зможуть виборці бути розсудливими, отримавши таку пропозицію? І чого більше в цій ідеї – ризиків чи можливостей? Про це в Швейцарії сперечаються не тільки люди, а навіть роботи.
* * * * *
Пряма демократія в Швейцарії — це все ж таки дивовижний інструмент.
Вона дозволяє навіть нікому не відомим активістам, які не мають жодної підтримки з боку будь-якої великої політичної організації чи партії, розробляти і виносити на суд народу законодавчі ініціативи і пропонувати поправки до конституції. Так вийшло і з пропозицією забезпечити всіх жителів Швейцарії безумовним щомісячним доходом в розмірі 2 500 франків (близько 2080 євро) на місяць.
Основна ідея полягає в тому, щоб
гарантувати кожному громадянину право на вільне самовизначення і на життя без необхідності витримувати соціальний тиск і ламати голову над тим, як вижити після втрати роботи.
Витоки цієї ідеї можна знайти ще в середньовіччі. А от практичні спроби введення безумовного основного доходу були зроблені в різних країнах, у тому числі в Бразилії, на Кубі, в Монголії, а також — обмеженою мірою — в Намібії та Німеччині.
Здійснюються спроби просування цієї ідеї в Європейському союзі (Фінляндія) та окремих європейських країнах, що не входять до ЄС.
У Швейцарії дискусії про запровадження гарантованого доходу ведуться з 2006 року. У 2012 році почалася кампанія за проведення референдуму з цього питання. Збір підписів завершений і призначена дата голосування — 5 червня 2016 року.
Теорія і практика
Марк Бальзигер, швейцарський політолог і експерт з піару, звернув увагу на цю ідею ще тоді, коли кампанія на її підтримку тільки починалася. Він був вражений кількістю зібраних підписів, з урахуванням того, що автори ініціативи мало кому були відомі і взагалі-то шансів на те, щоб захопити цією ідеєю значну кількість громадян, а не тільки вузьке коло ідеалістів, було досить мало.
Однак закони прямої демократії мають свою логіку, крім того, дуже спокуслива ця ідея: отримувати базовий дохід "просто так", виключно за фактом громадянства.
Ця ініціатива є спробою "замислитися про політичні та філософські засади нашого суспільства", вважає інший швейцарський політолог Міхаель Херманн.
На відміну від інших ініціатив, наприклад, за розпуск армії або за довічне тюремне ув'язнення педофілів, ініціатива "За безумовний базовий дохід для всіх" не така спірна, щоб спровокувати скандал. Таке відчуття, що її основна мета — просто всебічне обговорення якогось ідеалу. Якщо ж справа дійсно дійде до референдуму, то перемоги очікувати не варто.
У ділових колах Швейцарії ініціатива, за деякими винятками, знайшла дуже мало розуміння.
В опублікованій у жовтні 2012 року спеціальній доповіді швейцарське міжгалузеве об'єднання роботодавців "Economiesuisse" попереджало, що
така ініціатива, якщо народ на неї пристане, може стати причиною зниження ступеня конкурентоздатності швейцарської економіки.
Бізнес-лобі вважає, що пропозиція підвищити ставку ПДВ з метою фінансування проекту безумовного доходу не має під собою жодних підстав, і вказує, що введення базового доходу для всіх підірве всю систему швейцарського соціального забезпечення і страхування.
Противники ініціативи підкреслюють, що проект коштуватиме майже 140 мільярдів франків (116,5 млрд євро) на рік, і податок на споживання становитиме майже 50%.
"Може, ініціатива проста і очевидна, але, на жаль, вона занадто хороша для того, щоб її можна було реалізувати", – вважає Рудольф Штрам, колишній уповноважений уряду Швейцарії з питання контролю за цінами. "Ідея була, на перший погляд, чудова, але починаєш по-іншому міркувати в той момент, коли уявляєш, що держава повинна буде підтримувати всіх громадян довічно, перетворивши їх на професійних пенсіонерів".
Він вважає, що соціальні проблеми, на тлі яких виникла ця ініціатива, слід приймати всерйоз. "Але відповідь на них не продумана до кінця. І не треба утопії та ідеалістичні уявлення вважати заздалегідь відповіддю на такі важливі питання. Утопія тому і називається утопією, що її відповіді на реальні питання майже ніколи не узгоджуються з реальністю".
Працюватимуть роботи
Прихильники ідеї базового доходу не полишають надій на успіх, тим більше, що 27 січня 2016 року уряд Швейцарії нарешті оголосив офіційну дату референдуму з цього питання, призначивши голосування на 5 червня.
У ті дні в Давосі якраз проходив черговий Всесвітній економічний форум, який став для захисників ідеалу базового доходу зручним майданчиком, щоб іще раз привернути до нього увагу широкої громадськості у форматі так званої "Давоської декларації", складеної від імені... роботів.
"Ми, роботи, вимагаємо введення для людей безумовного основного доходу", – йдеться в документі.
"Самі ми любимо працювати, але ми не хочемо відбирати роботу у людей і ставити їх у складне з екзистенціальної точки зору становище.
Ми, роботи, не потребуємо доходів, а люди, які нас створили, навпаки, без цього не можуть.
Наше завдання – забезпечувати людей товарами і послугами, завдання політики – забезпечити людям базовий дохід, інакше наша робота пропаде даремно. Ми хочемо полегшити ситуацію нинішній молоді, зробити так, щоб вона, на відміну від попередніх поколінь, не була змушена тяжко працювати все життя".
Один із найпомітніших прибічників ідеї безумовного основного доходу, колишній прес-секретар уряду Швейцарії Освальд Зігг від початку був переконаний, що нам всім потрібно боротися за більш справедливий світ і більш справедливий розподіл доходів.
Ще півтора роки тому він вважав, що референдум щодо безумовного основного доходу покаже всьому світу, що
"Швейцарія є єдиною країною в світі, де громадяни можуть голосувати за абсолютно утопічні ідеї".
Що ж, дату референдуму визначено. Чи погодиться народ зі змістом ідеї – це вже інше питання.
Як правило, тутешній виборець дуже прискіпливо зважує всі за і проти, особливо якщо йдеться про законопроекти, які безпосередньо позначаються на його особистому гаманці, а також на структурі доходів та витрат суспільства в цілому.