На тижні урядом було оприлюднено перший річний євроінтеграційний звіт уряду - Звіт про виконання Порядку денного асоціації та Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Надзвичайно важливий документ, адже весь 2016 рік ми будемо звірятися із ним - що було зроблено минулого року та що заплановано на нинішній.

Саме тому позитивним є той факт, що документ не лише існує, але й зроблений дуже детально та комплексно. Як результат - документ повністю охоплює увесь спектр виконаних і запланованих робіт щодо євроінтеграційного порядку денного.

Проте поза увагою Звіту залишилися деякі дуже важливі аспекти співпраці з ЄС. А найголовніше - він має декілька принципових недоліків, які повністю "перекривають" його позитив. 

Зупинимося на цих проблемах детальніше. Хоча б тому, щоб ці питання були виправлені вже у новому звіті. А суспільство, нехай і з запізненням на рік, але дізнається про стан виконання Україною Угоди про асоціацію.

Повністю відсутній аналіз державної політики

Звіт являє собою просто перелік законів або законопроектів, проте цю інформацію можна легко знайти самостійно, наприклад, на сайті ВРУ.

У звіті немає пояснення, чому ці закони приймались, яка їхня актуальність, які проблеми вони змінюють, а які - ні та що для цього потрібно далі зробити. Крім того, в описанні ухвалених законів не вказано, які результати від їх прийняття мають отримати ключові стейкхолдери та суспільство.

Але ще важливіше те, що Звіт не дає ключового висновку – чого ж Україна досягла протягом 2015 року під час виконання Угоди про асоціацію?

Зокрема, незрозуміло, який відсоток законодавства ЄС ми вже адаптували, де ми зробили найбільші досягнення під час виконання Зони вільної торгівлі з ЄС, що змінилось в роботі ключових державних органів, які відповідальні за виконання ЗВТ з ЄС (які створились, які ліквідувались, що змінилось в їхніх процедурах), які досягнення ми здійснили у секторальних розділах, таких, як екологія, транспорт (адже кожному пересічному громадянину хочеться знати, що буде з технічним оглядом автомобілів, коли відбудеться реформа залізниці).

Незважаючи не те, що звіт містить всю вичерпну інформацію про роботу по Угоді, зрозуміти, в чому ж досягнення, а в чому, навпаки, проблема, неможливо.

Суперечлива інформація

Деякі законопроекти дійсно не відповідають законодавству ЄС, а деякі, які зазначені як ті, що відповідають вимогам ЄС, мають негативні висновки від Представництва ЄС, Світового банку та Міністерства економічного розвитку та торгівлі.

Позитивний приклад - сфера конкуренції, зокрема розділ, що стосується накладання штрафів на компанії за порушення конкуренції. В цій частині у звіті чітко написано, що законопроект №2431 (щодо методики розрахунку штрафів Антимонопольним комітетом) в тій редакції, яку профільний Комітет ВРУ рекомендував до прийняття в другому читанні, порушує ст. 255 Угоди про асоціацію, якою передбачається надати можливість господарським судам повністю переглядати рішення Антимонопольного комітету в частині накладання штрафів.

Наразі депутати так і не змогли визначитись, що є більшим злом: "корупція в судах" чи "корупція в Антимонопольному комітеті", яким має бути перехідний період для реформи, тощо. Але незважаючи на це, Офіс виклав свою позицію.

Негативний приклад – реформа сфери безпечності харчових продуктів містить посилання на законопроект про Державний контроль (№0906) та про корми (№2845-1).

Ці законопроекти важливі, оскільки перший мав би забезпечити належний контроль за безпечністю харчових продуктів, а другий має створити європейський контроль на виробництвах, де годують свійських тварин, які призначені для споживання людиною.

На перший законопроект написані критичні листи від Представництва ЄС та Світового банку, через які він уже більше року знаходиться в Парламенті. Другий законопроект містить норми, які порушують вимоги СОТ, зокрема - про автоматичне включення європейського реєстру кормів до українського реєстру, а тому можуть викликати подальші проблеми у співпраці з цією організацією.

Чи готові ми в час складних торговельних відносин з Росією до того, що на нас подадуть позов в СОТ?

Ці застереження вже висловили в Міністерстві економіки, проте чомусь ані цей висновок, ані висновки Представництва ЄС та Світового банку не були враховані.

Ключові питання залишилися без відповіді

Урядовий звіт, на жаль, містить дуже мало якісних показників та конкретних даних, особливо щодо економічних та торгівельних питань.

Можливо, тому, що вони невтішні.

Якщо говорити тільки сухою мовою Держстату, то стане ясно: тимчасове застосування Зони вільної торгівлі в односторонньому порядку з листопада 2014 року не призвело до значних позитивних результатів для зовнішньоторговельного балансу України. Звісно, спрацювало кілька факторів відразу: середовище для українських експортерів було несприятливим через уповільнення світової економіки, відбулося скорочення попиту на сировинні товари, які Україна традиційно продає на світовому ринку, і так далі…

Однак факт лишається фактом: ми досі так і не змогли замінити втрачений російський ринок і продовжуємо робити досить мало для підкорення найбагатшого ринку світу – ринку ЄС.

На перший погляд, структура нашого експорту з 2011 по 2015 різко змінилася у позитивному ключі (частка ЄС зросла з 26% до 34%, а частка Росії - скоротилася з 29% до 13%), але ця зміна пояснюється виключно втратою наших позицій на ринку Росії.

Якщо подивитись на вартість експорту з України до ЄС за цей же період, то виявиться, що він балансував на рівні $17 млрд впродовж 2011-2014 років, а в 2015 році взагалі впав до рівня $13 млрд.

Ринок ЄС, навіть незважаючи на режим "нульових" мит, залишився закритим для нових гравців з України через ряд нетарифних обмежень і тривале зниження попиту на українські товари.

Бо яка ще інша причина впливає на те, що експорт України до ЄС падає? Що для цього робить Уряд? Які закони ухвалено, а з якими не встигли?

Чи, можливо, є інші причини, що спричинили падіння експорту до ЄС на 23% у 2015 році?

Ось що ми всі хочемо розуміти, адже Угода про асоціацію на 80% складається з Угоди про зону вільної торгівлі з ЄС. То чому Україна, яка вже 2 роки імплементує Угоду, демонструє негативні результати торгівлі з ЄС?

А якщо тут набагато глибші причини (закриття російського ринку, втрата частини Донецької та Луганської областей) - то треба пояснювати громадянам, бо в іншому випадку складеться враження, що ми погано виконуємо Угоду.

І кілька слів замість висновків.

Усі ці цифри та порушені питання, можливо, стануть ще одним аргументом для того, щоб країна вибудувала простий, якісний та ефективний механізм інформування українського суспільства про наші євроінтеграційні перспективи.

Тоді урядові звіти стануть хорошим інструментом для запровадження нормальної європейської практики діалогу між владою та людьми.

Автори: Марія Голуб, Любов Акуленко,

експерти інформаційної кампанії

"Сильніші разом"