Ця стаття більше присвячена контролю за партійними фінансами, аніж безвізовому режиму, але часом ці теми виявляются пов'язані. 

У четвер президент Петро Порошенко вийшов з переговорів з президентом Єврокомісії Жаном-Клодом Юнкером відверто втомлений та незадоволений. Які саме неприємні теми обговорювалися на зустрічі, можна (і не складно) здогадатися.

Хоча точно відомо, що поміж "складних" тем була одна приємна.

Юнкер вперше офіційно підтвердив: Україна виконала всі вимоги безвізового.

Хоча "є одне але" – новостворена Національна агенція з питань запобігання корупції (НАЗК) ще зберігає шанс "зруйнувати" ці досягнення.

В останні дні хіба що лінивий не писав, що обрання членів НАЗК було однією з вимог ЄС для скасування віз для громадян України.

Та мало хто згадував, що наші зобов’язання перед європейцями дещо ширші.

Насправді наприкінці 2015 року Порошенко та Яценюк передали в Брюссель письмову обіцянку, що "до кінця 2016 року НАЗК стане остаточно дієздатною, а відразу після того – буде запущено перевірку декларацій посадовців, що працюють у сферах, найбільш уразливих до корупції".

Щоби виконати її, недостатньо призначити членів НАЗК (до того ж, лише 4 з 5). Агенція стане дієздатною лише коли зможе обрати свого голову і почне ухвалювати рішення про перевірку декларацій. А вже відомо, що з обранням голови наразі не складається.

Звичайно, час ще є, хоча й небагато. Але проблема є і має глибокі корені.

І їх варто продемонструвати.

Недарма створення НАЗК викликало такі складнощі та навіть блокувало безвізовий діалог.

Нагадаємо, перший скандал відбувся ще влітку 2015 року, коли команда Арсенія Яценюка – на порушення вимог ЄС, всупереч європейській практиці і власним зобов’язанням – спробувала створити "ручну" агенцію. Для цього були сфальшовані вибори членів комісії, які нібито мали представляти "громадський сектор". Тоді процес вдалося зупинити лише після втручання Брюсселя.

В ЄС попередили: якщо Київ і далі діятиме так само, то безвізового не буде ніколи. Це подіяло. Кабмін скасував фейковий конкурс, оголосив новий,  провів його, та на цьому проблеми не закінчилися.

Комісії, до якої увійшли "неслухняні" представники громадськості, в листопаді та грудні тривалий час не вдавалося дійти згоди. Лише одного з членів НАЗК обрали відразу – ним став нардеп Віктор Чумак, проти якого не було суттєвих заперечень від жодної групи впливу. Для інших не вистачало голосів. Річ у тім, що закон вимагає мати підтримку 6 з 8 членів комісії, в іншому разі рішення блокується.  

Зрештою – коли здавалося, що процес зайшов у клінч – домовилися про квотний принцип (так, і тут без квот не обійшлося!).

За урядовою квотою до складу агенції мали обрати Наталю Корчак, з якою Арсеній Яценюк та Павло Петренко знайомі ще від інститутських часів, та Олександра Скопича (останнього джерела пов’язують з Олександром Турчиновим). Від громадських антикорупційних організацій членом агенції мав стати Федір Вениславський.

Та в останній момент домовленість зламали: отримавши два перші призначення, один із представників влади, голова Агенції держслужби Костянтин Ващенко вирішив не виконувати домовленість і не голосувати. Вениславському не вистачило одного голосу.

"Кидок" відтермінував початок роботи НАЗК на три місяці, поставивши безвізовий під загрозу, але навіть це не зупинило уряд.

А вже в березні, після нового конкурсу, до агенції потрапив ще один висуванець влади. Цього разу – кандидат від Банкової, Руслан Радецький.

То чому ж агенція є настільки важливою для влади? Відповідь проста і дещо неочікувана.

Йдеться не тільки і не стільки про декларації про доходи, опрацювання яких є основною роботою НАЗК. Доступ до бази декларацій матимуть також пересічні громадяни, і приховати чиїсь порушення тут буде непросто.

Поза тим, у НАЗК є надвпливова функція, про яку часто забувають.

Агенція матиме доступ до фінансових звітів усіх партії і буде затверджувати розподіл їх держфінансування.

Цитуємо статтю 11 закону "Про запобігання корупції".

До повноважень агентства належать: ...

- здійснення у державного контролю за дотриманням встановлених законом обмежень щодо фінансування політичних партій, законним та цільовим використанням політичними партіями коштів, виділених з державного бюджету на фінансування їхньої статутної діяльності... звітів про надходження і використання коштів виборчих фондів на загальнодержавних та місцевих виборах, відповідністю їх оформлення встановленим вимогам;

- затвердження розподілу коштів, виділених з державного бюджету на фінансування статутної діяльності політичних партій...

Пояснювати важливість цього інструменту, мабуть, зайве. Не дивно, що контроль над цим органом настільки важливий і для президента, і для уряду.

Ситуація ще більше ускладнюється через старі домовленості президента та прем’єра, які зараз виявилися невідповідними "вимогам часу".

Ще в 2014 році, коли створювалася система антикорупційних органів, будо домовлено, що Національне антикорупційне бюро (НАБУ) належить до президентської сфери впливу, а НАЗК – до прем’єрської. Щоправда, Порошенко так і не зміг просунути "повністю свого" голову НАБУ. Тому зараз претендує також на частину прем’єрського впливу. І саме тому в складі агенції з’явилася "людина президента".

Адже в такому органі важливий не лише контроль, а навіть проста участь. Тобто – доступ до партійної фінансової документації, а також до проектів рішень, які ухвалюються агенцією.

Поза тим, боротьбу за посаду голови також ніхто не скасовував.

І саме тому на цьому тижні обрати керівника агенції не вдалося. "Розподіл два на два, згоди немає", – пояснив ЄвроПравді співрозмовник, повідомлений про перебіг подій. "Квота прем’єра" вважає, що за старими домовленостями має право на чільну посаду, решта з цим не згодні.

І в цьому випадку не виходить закликати на допомогу третейського суддю в особі ЄС, як це було досі.

Для Брюсселя важливо, щоби агенція запрацювала, і не надто важливо, хто нею керуватиме. Бо якщо не запрацює – знову можуть замайоріти проблеми з безвізовим.

Водночас, для влади чи не найважливішим є питання про те, хто ж стане п'ятим членом НАЗК. Як відомо, нині є чотири обраних члени, "дякуючи" нардепу Віктору Чумаку, який пішов зі складу НАЗК під час одного з конфліктних періодів.

Це призначення може стати ключовим. Якщо "друзі Яценюка" отримають ще одну людину, вони матимуть більшість в агенції.

Це, звичайно, не зруйнує НАЗК, але зробить його значно менш ефективним.

Якщо це місце обійме президентська людина – ця загроза збережеться, хоча й буде дещо меншою.

Насамкінець, найкращою опцією було б призначення авторитетного юриста "зі сторони". Одне але – без згоди представників влади, які мають блокуючий пакет у комісії, голосів для нього не буде. Тому в квітні-травні, коли підбиватимуть підсумки додаткового конкурсу до керівного складу агенції, на нас безумовно чекає ще один конфлікт та ще один раунд підкилимної боротьби.

Який, до слова, може суттєво відрізнятися від нинішнього.

Адже прізвище прем’єр-міністра до того часу може стати геть іншим.

Автор: Сергій Сидоренко,

редактор "Європейської правди"