Шенген воєнного часу: як змінилася візова практика в Україні і РФ та хто й досі прихильний до українців
В середу "Європейська комісія" оприлюднила щорічну візову статистику.
Для України це – перше статистичне зведення Шенгену, яке повністю припадає на рік бойових дій, а тому – особливо цікаве.
Навряд чи хтось чекав, що в 2015 році посольства стануть краще ставитися до українців. Однак рівень проблем справді бентежить.
Рівень відмов українцям зріс удвічі у порівнянні з "довоєнним часом", причому деякі консульства мають просто жахливу статистику.
При цьому старі аргументи дипломатів про те, що причина – у "зубожінні населення", не завжди працюють. До прикладу, в Росії, де валюта також різко знецінилася, немає схожих проблем у посольствах. Рівень відмов росіянам дещо виріс, хоча лишився вкрай низьким, а відсоток багаторазових віз для громадян РФ зростає значно активніше, ніж для мешканців України.
Консули у розмовах кажуть, що суто українською причиною проблем є... ні, не війна, а різке зростання кількості підроблених документів.
Хоча очевидно, що небезпека міграції також має свій вплив на рішення консульств.
Проаналізувавши статистику, "Європейська правда" виокремила найпроблемніші для українців консульства, а також ті, які ставляться до нас найсприятливіше.
А оскільки протягом більшої частини літніх відпусток ми ще не матимемо безвізового режиму з ЄС, ці дані є не лише цікавими, але й корисними.
Україна – не Росія
Вислів Леонида Кучми знову і знову знаходить підтвердження. Візова тематика не стала винятком. Так само знову підтвердилося, що візова політика ЄС не має жодного зв’язку з політикою санкцій, попри існуючий в суспільстві стереотип.
Агресія РФ проти України на Донбасі і навіть падання рубля не мають значного впливу на політику європейських консульств у Москві та інших російських містах. В той час як в Україні зміни – радикальні.
Та перш за все кидається в очі інша відмінність:
українці зберігають зв’язки з ЄС – попри війну, кількість поїздок впала несуттєво. А росіяни просто обрубали зв’язки з Європою – кількість віз скоротилася вдвічі.
Далі – мовою цифр.
В Україні у передкризовому 2013 році за шенгенськими візами звернулося 1,59 млн громадян. В 2014 році, після революційної зими та початку війни, кількість звернень за візами впала до 1,38 млн. Торік кількість звернень зменшилася до 1,23 млн.
Тенденція, звісно, неприємна, але зважаючи на кризу, війну та трикратне падіння курсу гривні – зниження досить помірне.
А тепер порівняємо зі статистикою РФ. У 2013 році її показник склав 7 млн звернень. В 2014 році він впав до 5,7 млн. За підсумками 2015-го цей рівень склав лише 3,77 млн заявок. Одним лише падінням курсу рубля такий обвал, звісно, не пояснити.
До слова, динаміка показників Білорусі тут близька до української, а не до російської.
Та якщо щодо кількості заявок ми маємо підстави для стриманого оптимізму, то з відмовами у наданні віз ситуація значно гірша.
Якщо в 2013 році середній рівень відмов у консульствах Шенгену в Україні складав 1,7% (і до того щороку знижувався), то минулого року він різко зріс до 3,4%.
Рівень чималий, хоча і не катастрофічний. До прикладу, у Молдові перед запровадження безвізового режиму цей показник складав 4,8%.
Однак показники окремих консульств відверто шокують, а поляки взагалі поставили антирекорд за всю історію спостережень, аж до 12% відмов (детальніша статистика по країнах – нижче).
Причому ані в Росії (де відсоток відмов з 2013 року зріс з 1% до 1,3%), ані в Білорусі (лишився стабільним, лише 0,3% відмов) такої проблеми немає.
Очевидно, що відмови і є славнозвісним "відлунням війни", яке змушує окремих консулів стерегтися українців.
"Чорний список" – хто найгірше видає візи українцям
Кілька тижнів тому організація "Європа без бар’єрів" назвала Польщу "лідером суперечливої візової практики". Поляки видали за рік 457 тисяч шенгенських віз (і ще більше – "національних", тобто робочих, для навчання та тривалого проживання). Це – дуже велике навантаження на консульства, тому до польських дипломатичних установ та візових центрів важко потрапити, запис заброньований на тижні вперед.
Побутує думка, що якщо вже вдалося подати документи на польський "шенген", то віза гарантовано буде. Статистика свідчить – це не завжди так.
Розчарування року – польське консульство у Вінниці, яке стало безумовним антилідером рейтингу.
Рівень відмов сягнув 12%! Це – більше, ніж в будь-якому консульстві в Україні за останні 6 років, коли оприлюднюється статистика Шенгену.
При тому, що в інших консульствах Польщі рівень відмов хоч і виріс, але лишився "в межах пристойного".
Варто окремо підкреслити – йдеться саме про "шенгенські" відмови, робочі візи до статистики ЄК не потрапляють.
За даними Єврокомісії, паспорт зі штампом та без візи у Вінниці за рік отримали 5243 українці. Це вшестеро більше, ніж торік, хоча потік заявників на "шенген" у Вінниці скоротився (як і всюди по Україні).
Наразі причини "вінницького казусу" невідомі. Польща протягом дня не спростувала оприлюднені дані.
Примітно, що влітку 2015 року у Вінниці відбулася планова ротація генконсула. Статистика водночас не уточнює, за яку частину року зібралися ці відмови.
В Міністерстві закордонних справ звернули увагу на зависокі показники декількох консульств та пообіцяли відреагувати: "МЗС працює з європейськими партнерами для з’ясування причин такого рівня зростання відмов".
А тим часом – доки ситуація не буде врегульована – можемо лише порекомендувати за можливості утриматися від подання на візу до польського консульства у Вінниці.
Вкрай розчарувало консульство Чехії в Києві – там також дуже великий шанс отримати відмову. В 2015 році майже 7% заявників отримали паспорт без візи.
Реальність спростувала численні заяви чеських дипломатів про те, що вони нібито стали "піонерами" візової лібералізації для українців та почали видавати "довгі" мультивізи всім, хто хоч іноді подорожує до ЄС.
Частка багаторазових віз, виданих у чеському консульстві в Києві, є однією з найнижчих по всьому Шенгену – вона менша за 30%.
До слова, помітний контраст із консульством тієї ж Чехії, але у Львові. Тут – лише 1,1% відмов, цей показник навіть зменшився у порівнянні з 2014 роком, а частка мультивіз склала 44%.
Навряд чи у Львові живуть заможніші люди, ніж у Києві; швидше, просто консул Чехії в Києві не дуже хоче бачити українців у своїй державі.
Більше ніж у 4 рази – з 1,3% до 5,7% – зріс показник відмов у грецькому консульстві в Києві. Це "туристичне" посольство досі мало славу ліберального за вимогами, хоча відомо, що греки нечасто дають мультивізи.
За підсумками 2015 року частка мультивіз ще зменшилися, а відмови зросли радикально.
І, знову ж таки, є разюча відмінність між двома консульствами однієї держави. В одеському консульстві показник відмов – 1,6%, в Маріуполі – лише 0,8%. Що ж змушує консула в Києві "доганяти" такий високий відсоток відмов – невже бажання відвабити туристів?
Тож відпустку в Греції, якщо ви не маєте відкритого "шенгену", ми порадимо хіба що тим киянам, хто на 100% впевнений в успішному отриманні візи. Інакше – матимете високий шанс зіпсувати паспорт та зірвати відпочинок.
Сумна статистика відмов у естонському консульстві – аж 5,3%. Щоправда, естонці завжди мали найгірші показники серед усіх держав Балтії.
Традиційно жорсткими лишаються нідерландське, німецьке та шведське консульства, з 7,2%, 6% та 5,7% відмов відповідно. Ці показники були у них високими в усі часи – приміром, у 2014 році у німців він склав майже 5%, у Нідерландах – 4,3%, у Швеції – 4,6%.
Чи варто звертатися до цих країн за візами зараз? Оскільки названі держави не "туристичні" (сюди переважно їдуть у справах та у відрядження), то в даному випадку у подорожуючих часто немає вибору – доводиться звертатися. Але принаймні треба зважати на жорстку перевірку консульств.
"Білий список" – де найлегше отримати візу в Україні
Звичайно, отримувати візу варто саме в тій державі Шенгену, куди ви збираєтесь їхати – в іншому разі ви можете стикнутися з проблемою на кордоні під час першого в’їзду до ЄС.
Ті, хто лише планує подорожі, можуть обрати для відпустки країну, яка напевне не дасть "сюрпризу" у вигляді відмови за тиждень-два до поїздки (а такі випадки з’являються досить часто).
І тут має значення як рівень відмов, так і легкість звернення до посольств. Її ми оцінювали, виходячи з рейтингу "Європи без бар’єрів", який ЄвроПравда оприлюднювала в березні.
Безумовний лідер нашого порівняння та найбільш дружнє до України консульство – литовське.
Про це знають і туристичні агенції, і самостійні подорожуючі.
Майже 80% багаторазових віз, лише 1% відмов (найнижчий показник серед консульств, розташованих у Києві) – переконливі аргументи для того, щоби відвідати Вільнюс.
Точно такий низький рівень відмов – у Латвії. У рейтингу за легкістю подання документів у неї також позитивні показники.
Але вибір консульства цієї країни може нести одну проблему: Латвія видає значно меншу кількість багаторазових віз.
Багато хто може здивуватися, але серед лідерів у нашому рейтингу опинилася Австрія. Консульство цієї країни за старою звичкою не вважають дружнім до українських туристів, однак насправді у них традиційно низький рівень відмов (2015 року – 1,1%, у 2013 – 0,7%), та й за легкістю подання на візу воно має непогані оцінки (разом із Латвією входить до групи країн з "нейтральною візовою практикою").
Щоправда, австрійці не дуже часто видають мультивізи – 39,9% у 2015 році.
Після цих трьох лідерів, як не дивно – великий розрив до всіх подальших. Так, є країни з формально невисокими показниками відмов, як Франція (1,7%), але навряд чи редакція "Європейської правди" порадить оформлювати візи там – адже за опитуванням візових заявників, проведеним "Європою без бар’єрів", ця країна посідає третє місце з кінця – після Чехії та Італії.
Та повернімося до позитивних прикладів. Ми виділимо ще три країни з позитивною візовою практикою.
Це – Словаччина, Угорщина та польське консульство у Києві. На цьому перелік рекомендацій закритий. Принаймні, для киян.
Київське генконсульство Польщі з показником відмов у 1,8% та майже двома третинами мультивіз було би серед лідерів, якби не "одне але". Записатися на подання візової анкети – вкрай непросто, а в пік сезону взагалі малореально. В мережі є сотні історій про поневіряння українців, у яких "згоряли" відрядження та інші поїздки саме через проблему із записом.
Словаки мають ще більшу частку мультивіз – понад 70%. Щоправда, тут відмов вже більше, близько 3%. Причому Словаччина виявилася єдиною країною, де візова практика не залежить від консульства – і в Києві, і в Ужгороді показники дуже подібні.
І, нарешті, угорці. Консульство Угорщини – лідери симпатій візових аплікантів за легкістю подання на візу. Тут немає таких пекельних умов реєстрації, як у поляків. Щоправда, відмов також трохи більше за 3%, та мультивіз – менше половини.
Відлуння війни
Звичайно, в деяких країнах – особливо в тих, де відмови вибухово зросли в декілька разів, "боязнь біженців" є важливим фактором. Але точно не єдиним.
А в посольствах із позитивною візовою практикою ключовою проблемою стали фальсифіковані документи.
Як приклад: в консульстві однієї зі східноєвропейських держав "Європейській правді" показували пачку заявок від нібито журналістів, з посвідченнями від профспілки. Перевірка показала, що жоден із них не мав стосунку до журналістики, а пакет документів був фальсифікований – у турфірмі пояснили, що "так буде легше отримати візу".
Проблему "фейкових туристів" підтверджує також консул Угорщини в Україні Янош Коллар.
"Попри те, що я збирав представників турфірм і розповідав, як можна робити і як неможна, ми щодня отримуємо фальсифіковані документів. А якщо фальсифікованих документів все більше і більше, то що поробиш – доводиться відмовляти", - пояснив він.
Окрім збільшення потоку хибних документів проблемою для нечесних заявників стало те, що консульства навчилися краще ідентифікувати брехню. Зокрема, Німеччина та низка інших країн знайшли можливість перевіряти правдивість довідок про зарплатню (в якій заявники часто декларують фантастичні доходи).
Якщо консул сумнівається у правдивості документа, він просить дати... довідку з податкової. Або виписку операцій за банківською картою. Для "намальованих" доходів надати ці документи, звісно, неможливо.
"Якщо ви не працюєте, то не треба підробляти довідку, краще пояснити, звідки у вас дохід, і цього може бути достатньо. Якщо немає банківського рахунку – не треба відкривати рахунок і класти туди кругленьку суму, бо видно, що це фіктивний рахунок, і консулу неприємно це бачити", - каже Янош Коллар.
Ми маємо сподівання та очікування, що в другій половині 2016 року нарешті запрацює безвізовий режим для громадян України. Але до цього на нас чекає період літніх відпусток, та й біометричний паспорт поки що має не кожен.
Тому є сенс дослухатися до думки консулів і не псувати собі поїздку відмовою, яку цілком можна отримати з власної вини.
А "Європейська правда" готова і далі відслідковувати випадки безпідставних відмов українцям у візах, якщо інформація про таке надходитиме до редакції.
Автор: Сергій Сидоренко,
редактор "Європейської правди"