Кампанія #‎NoVisaToUkraine, започаткована громадськими активістами, почала приносити результати – візова проблема, яка вже не перший рік руйнує імідж України в світі, увійшла до порядку денного органів держвлади.

Нагадаємо: в цьому разі йдеться не про безвізовий для українців, а про зворотній процес (хоча вони побічно пов’язані).

Нині громадяни багатьох заможних країн – від шейхів Перської затоки до австралійців – які хочуть вести бізнес з Україною, мають не лише проходити складну бюрократичну процедуру (з якою шенгенські проблеми українців не йдуть в жодне порівняння), але й часто вимушені давати хабарі чи сплачувати напівлегальні "збори".

Детально про це ми вже писали в статті "Найдорожча в світі віза: як українська корупція зупиняє інвестиції та туризм".

А в п’ятницю 4 березня в Міністерстві закордонних справ відбулася міжвідомча нарада з питання візової лібералізації для іноземців.

Детальний звіт, з неочікуваними деталями, які відверто вражають, Європравда републікує з дозволу автора кампанії #‎NoVisaToUkraine Богдана Логвиненка

* * * * *

Отже, що сталося вчора на міжвідомчій нараді щодо нових правил в'їзду для іноземців? У цьому тексті багато літер для тих, хто хоче справді розібратися, у чому справа.

1.
Найбільш здорово виглядали МЗС, які націлені на діалог і зміну правил, незабаром вони вводять електронізоване подання віз, Департамент туризму Мінекономрозвитку працюють на лібералізацію і розвиток туризму, Держприкордонслужба, що за останній рік навчилась сканувати біометрику і це дуже важливо.

2.
Натомість Служба зовнішньої розвідки чесно зізналась, що підготувалась слабо і не дуже в темі.

3.
Російськомовний представник СБУ запропонував ввести кримінальну відповідальність (!) запрошуючої сторони за іноземця, з чим не погодились перші три відомства і цю тему вдалося звести до обов'язкової страховки.

4.
За новими правилами Державна Міграційна служба більше не видаватиме запрошення, його можна буде зробити за хвилину у нотаріуса, і це неабиякий прогрес, втім, ДМС ще видає види на проживання і цей процес породжує неабияку корупцію на місцях, в нас десятки звернень від іноземців про наявність зловживань у цій структурі. Дуже мало іноземців готові говорити про це.

Більшість із них взагалі боїться ДМС так, наче це силова структура. Від цієї установи залежить їх життя.

Про це ми зробимо додаткове дослідження.

5.
ДМС виступало на зустрічі за дисципліну. Я поставив якесь просте питання, на що предстаники ДМС, що спізнилися на зустріч, запитали: "А ви, я так розумію представник громадськості? А, ну все ясно." Відповіді не прозвучало і представнику Мінекономрозвитку довелося повторити моє запитання ще раз.

ДМС виступало за збереження імміграційної візи D у 45 днів, тоді як лібералізатори пропонують вдвічі довше.

У Європі такий тип візи можна отримати на цілий рік, але для представника ДМС про є якесь власне враження про ЄС: "Якщо ви в Європі в'їжджаєте не в той готель, який забронювали – через 20 секунд їх міграційна служба про це знає, може депортувати, і візу вам більше ніколи не дадуть!"

Нісенітниця, яку одразу ж присутні оскаржили.

6.
Взагалі досить багато на зустрічі було сказано про досвід ЄС і для ефективності і відсутності міфологізації не вистачало хоча б одного представника цього самого ЄС.

7.
Щодо вартості візи виступав Мінфін. За новими правилами вони будуть 65$. Це все ще дорого, але навіть така ціна дається непросто.

Позиція Мінфіну нагадала про п'ятирічки і НЕП. Представник відомства сказав, що бюджет "недоотримує" прибутку з віз, тому вони категорично проти спрощення візового режиму і проти зменшення ставок. Наводилися аргументи, що ми маємо боротися за туристичний сектор і кожен турист дає бюджету більше, ніж офіційна плата за візу,

але МінФін приховані вигоди не рахує, їм важливо аби план "по збору" був виконаний.

Директор консульського департаменту МЗС сказав, що МЗС – не фірма і не може давати фінансовий результат.

Не може посилати консулів із табличкою "Продам візу".

Кількість виданих віз з 2011 року впала з 150 тисяч до 50-ти. Кількість виданих віз падала навіть у рік Євро-2012. Міжвідомчий абсурд досяг такого апогею, що, приміром, Рахункова палата порушувала справу проти МЗС за те, що у 2005 році було відмінено візи для ЄС, США, Канади і Японії, у зв'язку з чим наш бюджет "недоотримав". Навіть для того, щоб прийняти безвізовий режим з Чілі МЗС мусили півроку пояснювати, що 10 тисяч доларів від віз для бюджету – це копійки і є значно більші вигоди для країни від безвізового режиму.

Складається враження, що найбільше тут боротьби саме з міжвідомчим абсурдом.

Що пропонували ми?

Ще перед презентацією представник Мінекономрозвитку залишив нараду, а представники ДМС почали говорити по телефону. Посеред презентації вони демонстративно заявили, що в них більше немає часу, і вийшли.

1.
Прирівняти дійсну візу ЄС та США до візи до України.

Тобто усім, хто подорожує Європою з наявною європейською чи американською візою можна буде заїхати в Україну без візи. І МЗС підтримує таку позицію і ще раніше розробило Указ, який потрібно тепер затвердити із відомствами і передати на підпис Президенту. Крім віз ЄС та США вони пропонують також візи Ірландії та Японії. Це спростить в'їзд, приміром, для усіх африканців чи азіатів, що збираються у тур по Європі і не мають часу робити додаткову візу. Для них тепер можна буде зробити Шенген і заїхати на територію України в межах пан-Європейського турне.

2.
Другим пунктом ми пропонували список із 15 країн, у яких рівень ВВП втричі вищий за наш, і яким за грузинським сценарієм можна в односторонньому порядку відмінити візи.

"Україна – не Грузія" заявив представник Зовнішньої розвідки. МЗС висловило позицію, що на це потрібна і політична воля така, як в Грузії.

З деякими країнами ведуться консультації. Ми попросимо у МЗС зробити план візових перемовим і спрощень і допоможемо їм підготувати це у вигляді презентації для громадськості.

3.
Переговори з Албанією і Малайзією, які давно відмінили нам візи на 30 днів, ведуться. У односторонньому режимі МЗС відмінити візи не може, тому з обома країнами ведуться переговори про 90-денну взаємну відміну.

4.
Ми запропонували окремі типи віз або спеціальну імміграційну програму для: талановитих, багатих і професійних.

Це – світова практика, якої не існує в Україні. Британець за робочу візу на рік має заплатити 1400$ (від редакції: ця захмарна ціна за візу є відповіддю України на точно такі високі візові платежі для Українців в Британії).

Держава навпаки має стимулювати притік професійних кіл до України. Представники МЗС відповіли, що кількість віз вони спростили до європейського зразка замість американського, втім програма може бути цікавою і запропонували нам її написати і подати на розгляд. Тому усі зацікавлені у такій ініціативі – долучайтеся.

5.
Легалізація іноземців і подовження візи в Україні.

Суть у чому? Іноземці часто не хочуть бути нелегалами, але за законодавством – вони не мають шансу подовжити візу в Україну і іноді не мають можливості виїхати.

Що держава робить у такому випадку? Перетворює їх на злочинців за визначенням.

Інша ситуація, коли людина в Україні знайшла роботу, навчання чи одружилася і хоче оформити візу – їй потрібно виїжджати, приміром назад до Тунісу і знову отримувати візу і проходити всю процедуру там. Ми пропонуємо це змінити. Консульський департамент МЗС підтримує і буде проводити консультації.

6.
Ми пропонували шостим пунктом збільшити візу по прибуттю з 15 до 30 днів і зменшити вартість до 50$.

З вартістю, здається, нічого не вийде, поки МінФін живе за продрозкладками, а тривалість з 15 до 30 днів МЗС пообіцяли збільшити у нових правилах.

7.
Збір і публічність статистики по виданим візам і відмовам. Зараз існує статистика тільки за виданими візами – немає публічної статистики відмов. МЗС погодились на таку пропозицію.

8.
Стандарти роботи і зовнішнього вигляду консульських установ.

Наявність зрозумілої і чіткої інформаційної таблиці про ціни та умови подання документів, кампанія проти корупції, телефони і мейли для зв'язку. МЗС пообіцяло ознайомити зі стандартами, які існують наразі і визнали, що на місцях вони не завжди в змозі проконтролювати виконання цих стандартів.

Ми запропонували долучити міжнародні фундації для створення і друку якісної і зрозумілої інфографіки для консульських установ і простого і приємного дизайну оформлення. Долучайтеся до цього процесу – потрібні фандрайзери, дизайнери та друкарні, що готові попрацювати на імідж країни.

9.
Останнім пунктом ми пропонували перегляд деяких зони відповідальності.

Приміром у Афганістані немає українського консульства і для афганців є проблема дістатися до консульської установи в Кабулі через неконтрольовану територію Пакистану і їм зручніше було б здавати на візу в Делі. МЗС погодились переглянути деякі зони відповідальності і ми проводимо консультації. Є можливість прив'язати деякі країни одразу до кількох консульських установ. Будь-які конструктивні пропозиції та побажання приймаються.

Ось така історія, друзі. Не перемога і не зрада.

З однієї сторони безліч абсурду, з іншої – прогрес є і рух на лібералізацію досить рішучий у порівнянні з усім, що відбувалося останні 25 років.

Деякі чиновники ще не готові слухати чи говорити із громадськістю, натомість МЗС на зустрічі підтвердили власну тезу, що вони є "Найбільш зацікавленою стороною" у лібералізації.

А ми їм у цьому допоможемо і проконтролюємо.

Автор: Богдан Логвиненко, журналіст, письменник

Початково опубліковано у Facebook, републікація на "Європейській правді" з дозволу автора

Редакція "Європейської правди", як і раніше, дає право на відповідь Державній міграційній службі, до якої пролунало найбільше зауважень та звинувачень, а також іншим відомствам, долученим  до проблеми.