Український експорт продовжує падати. І якщо різке зниження експорту в країни СНД (і в першу чергу – в РФ) було очікуваним, то другий рік спаду експорту в ЄС викликає питання.

Нагадаємо, падіння українського експорту в ЄС почалося в другій половині 2014 року і стало результатом блокування роботи підприємств сходу країни. Це не дозволило скористатися перевагами, що надавали українському бізнесу автономні преференції ЄС.

Ще рік тому спад експорту в ЄС здавався недовговічним – українському бізнесу потребував часу для налагодження нових контактів. Минув рік – і спад експорту в ЄС склав 24%.

І це на тлі девальвації гривні, яка мала зробити українську продукцію ще більш конкурентоздатною!

Чому ж ця логіка не спрацьовує?

Для збільшення натисніть на зображення

Безумовно, проти України діє нинішня сировинна кон'юнктура. Низькі світові ціни – не тільки на нафту, але й на важливі для українського експорту продукцію АПК та металургії, – призводять до парадоксу, коли спад фіксується лише в доларовому еквіваленті, тоді як в абсолютних показниках часто відзначається зростання.

Втім, не варто пояснювати всі проблеми несприятливою кон'юнктурою.

Краще поставити питання – що Україна робить для розвитку експорту та які перепони досі не усунуті.

Якщо винести за дужки ринки СНД, де більшість проблем має політичний характер, то для експорту в ЄС основною проблемою є валютне регулювання.

Українські виробники залежать від іноземної сировини і обладнання. Однак, продаючи валюту, отриману від продажу своєї продукції, вони змушені потім купувати її за значно вищим курсом.

Неможливість вивезення з країни валютної виручки також зупиняє іноземних інвесторів – адже іноземні інвестиції, які повинні піти в країну після старту ЗВТ з ЄС, розглядалися як мотор відновлення нашої економіки.

Ця проблема настільки актуальна для бізнесу, що повністю "затьмарила" недоступне кредитування – про нього вже ніхто і не згадує.

Безумовно, іноземні інвестори, які планують прийти в Україну, розраховують зовсім не на миттєвий прибуток. Їх цілком влаштував би чіткий план лібералізації валютного режиму – за умови, що він буде виконуватися.

Однак нічого з цього Україна поки не готова гарантувати.

На тлі хронічних проблем з виконанням держбюджету стає зрозуміло, що говорити про масштабну фінансову підтримку експортерів не варто.

Масштабна рекламна компанія марки "Made in Ukraine", як це робила Грузія, втративши російський ринок, нам точно зараз не по кишені.

Проте весь минулий рік Кабмін декларував плани створення експортного агентства. Однак, згідно з останніми планами, його створення переноситься на другу половину року, а отже – у нинішньому році агентство швидше за все не запрацює.

Очевидно, що для такого запуску необхідно позапланове збільшення доходів бюджету. Але якщо економіка продовжить падіння? Принаймні, статистика почав року була явно не найоптимістичнішою.

І нарешті – наскільки ефективно використовуються вже існуючі канали просування експорту?

Поки що не створені іноземні офіси торгового представника України – а це питання також відкладене на другу половину року, – ними залишаються економічні відділи при посольствах.

Рік тому ЄвроПравда проводила власне розслідування – ми хотіли дізнатися, наскільки українські дипломати готові сприяти просуванню експорту.

Аналізуючи динаміку зростання/падіння українського експорту в ЄС в 2015 році, ми побачили цікаву закономірність. Країни, які показали за підсумками минулого року відновлення українського експорту або найменший спад, були в "білому списку" від ЄвроПравди – українські дипломати в цих країнах були готові оперативно і повно надати вітчизняному бізнесу всю необхідну інформацію.

Єдиний виняток – Словенія, яка потрапила в наш "чорний список", не змінює загальної динаміки.

А отже, крім обсягів виділених коштів, на експорт впливає і ефективність їх застосування. І навіть в умовах падіння економіки можна знайти ефективні механізми для підтримки експорту.

Сподіваємося, що ці уроки будуть враховані, і статистика 2016 року буде набагато оптимістичнішою. Тим більше, що довгоочікуваний старт ЗВТ дає всі можливості для цього.

Залишилося одне – не втратити цю можливість.