Нові торговельні відносини України та ЄС пройшли першу спробу ревізії.

Такою перевіркою стало перше засідання торговельного комітету асоціації Україна–ЄС, що відбулося 12-13 квітня в Києві і проходило в закритому режимі.

За Угодою про асоціацію, до повноважень Комітету належить розгляд питань двосторонньої торгівлі, а також імплементації та функціонування зони вільної торгівлі з ЄС. Іншими словами, комітет мав оцінити стан реалізації економічної частини Угоди про асоціацію, визначити, де ми маємо прогрес, а де безнадійно вийшли з графіку.

Але найголовніше – із цим засіданням українська сторона пов’язувала чималі сподівання.

Насамперед – щодо початку переговорів про перегляд безмитних квот, на необхідності якого постійно наголошують в уряді.

Однак раніше у європейців було достатньо аргументів, чому вони не готові це робити, чому це поки не актуально.

Перш за все, не можна було переглядати угоду до набрання нею чинності. А головне – весь минулий рік України та ЄС намагалися знайти компроміс із Москвою щодо її "занепокоєнь", пов'язаних із впливом ЗСТ на російську промисловість. При цьому росіяни не приховували, що їх насамперед цікавить можливість чергового переносу старту ЗСТ на кілька років, а заодно – внесення змін до документа, що фактично означає початок нових переговорів з нуля.

"В ситуації, коли ми наголошуємо представникам РФ, що редагування угоди є неможливим, ми не можемо піти назустріч Києву і внести зміни, про які вони просять. Хоча б тому, що з Москви подзвонять в Берлін і запитають: чого ви вносите правки на прохання Києва і відмовляєте нам?" - розповідав у жовтні минулого року високопосадовець із структур Єврокомісії.

Але тепер ці побоювання вже неактуальні. З 1 січня режим вільної торгівлі України та ЄС набрав чинності, а Москва, підвищивши у відповідь мита на український імпорт, тим самим остаточно вийшла з консультацій з Києвом та Брюсселем.

А відповідно – настав час порушити питання про корегування угоди.

Для цього насамперед треба було показати, що Україна виконує всі свої торговельні зобов’язання, взяті в рамках Угоди про асоціацію. Але чи виглядає ситуація настільки позитивною насправді? 

"Європейська правда" поспілкувалася з учасниками переговорів. За їхньою оцінкою,

в цілому Україна показала непоганий прогрес в імплементації європейських норм.

Зокрема, в ЄС позитивно оцінили перебіг реформ у сферах технічного регулювання, антимонопольного законодавства та державних закупівель. Щоправда, більш суперечливими були оцінки прогресу в митній сфері та енергетиці.

З одного боку, ЄС відзначив ухвалення законів, що сприяють прозорості роботи митниці. З іншого, як зазначають переговірники з європейської сторони, ці зміни ще не відобразилися на реальному стані справ на митницях.

Подібна ситуація – і в енергетиці. Вимогою ЄС є створення незалежного регулятора, який має встановлювати тарифи. Як це завжди відбувається в Україні, прогресу було досягнуто в останні години – 11 квітня Рада проголосувала в першому читанні доопрацьований законопроект № 2966-д "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг".

Цей крок було сприйнято позитивно – як свідчення того, що питання нарешті рушило з мертвої точки. Однак, як зазначають самі європейці, вони не настільки наївні, щоб робити висновки, не дочекавшись остаточного ухвалення законопроекту та, що найголовніше, його практичної реалізації.

До проблемних моментів, що потребують активізації роботи вже нового українського уряду, увійшли питання санітарних та фітосанітарних стандартів – Євросоюз незадоволений швидкістю їх впровадження та каже про порушення графіків. Тепер сторонам доведеться узгоджувати нові графіки, виконання яких ЄС контролюватиме ще жорсткіше. 

Іншим прикладом зриву графіку став запізній старт роботи Держслужби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужби). Щодо останньої варто нагадати, що цей орган було створено ще у 2014 році, але запрацював він лише нещодавно. Однак прогрес з цього питання, досягнутий останніми тижнями, достатній, щоб заспокоїти європейців.

Втім, незважаючи на проблемні позиції, українські переговірники наголошують, що загальна оцінка імплементації Україною норм Угоди про асоціацію позитивна.

Все це дозволяє порушити питання корекції угоди. Більш того, за даними переговірників, у цьому вперше зафіксовано певний прогрес.

ЄС вперше на офіційному рівні погодився почати консультації щодо додаткової лібералізації умов торгівлі та компенсації проблем українського експорту на російському ринку.

Тепер ці питання винесено на експертне обговорення – ними займуться експерти, що працюють в чотирьох спеціальних підкомітетах: з санітарних та фітосанітарних заходів, митних питань та сприяння торгівлі, географічних зазначень, торгівлі та сталого розвитку.

Переговірники зазначають – в першу чергу допомога ЄС стосуватиметься не перегляду квот, а збільшення фінансування та експертної підтримки.

Зокрема, в уряді очікують на фінансову та консультативну допомогу ЄС у створенні експортного агентства – одного з основних інструментів, що має сприяти експортерам.

Також ЄС може сприяти налагодженню бізнес-контактів, зокрема, організувавши масштабний візит представників європейського бізнесу до Києва.

Що стосується ключової теми – перегляду квот, то всі визнають – навіть попри нинішній прогрес, це досить довге питання. "Його мають узгодити всі країни-члени ЄС, серед яких є й ті, що не дуже цьому раді", - визнають українські переговірники.

Саме тому перегляд квот залежатиме від різних питань, багато з яких напряму не стосуються торгівлі з ЄС, насамперед – іміджу України в Європі.

"Це питання досить болюче для європейських фермерів. Саме тому ЄС ніколи не піде назустріч країні, основні новини з якої – постійні політичні чвари та провали у боротьбі з корупцією", - зазначає переговірник з європейської сторони. 

Але найголовніше – Україна досі зберігає обмеження у торгівлі з ЄС. І для європейців це потужній аргумент проти подальшої лібералізації. 

Наразі є два таких обмеження. 

Перше – діючий 10-річний мораторій на експорт необробленої деревини, що набрав чинності з листопада 2015 року. Цей законопроект дуже непокоїть ЄС, адже зачіпає інтереси виробників багатьох країн.

Уряд вже подав законопроект, що скасовує цей мораторій (замінюючи його на продаж деревини на аукционах – окремо для резидентів, окремо для іноземців), що може стати компромісом, який влаштовує ЄС. Однак ця ідея не має підтримки у Раді – про це свідчить негативна реакція політиків на появу проекту. Крім того, документ не пройшов навіть першого читання, а тому буде відкликаний після призначення нового уряду.

Друга проблема – очікуване підвищення Україною мита на експорт металобрухту. У березні Верховна рада ухвалила в першому читанні законопроект №3868, який пропонує на три роки підвищити вивізне мито на брухт чорних металів з 10 євро за тонну до 35 євро. Важливий момент – за цей законопроект голосувала коаліція, а спікер Володимир Гройсман закликав підтримати ініціативу.

Тут ситуація дуже схожа з деревиною, адже вільний експорт брухту є суттєвим ударом по вітчизняному виробнику.

Згідно з даними профільної асоціації "Об'єднання "Металургпром", експорт металобрухту в 2015 році склав 1213 млн тонн, що є найбільшим показником за останні 10 років. Як наслідок – дефіцит внутрішнього споживання брухту минулого року склав 855 тис. тонн, або 22% від потреби.

При цьому якщо в ситуації з деревиною можливим виходом може бути повне ембарго на вирубку лісу, зумовлене екологічними проблемами (однак такий крок фактично вб'є вітчизняну деревопереробну галузь), то з брухтом збереження обмежень не може трактуватись інакше, ніж порушення норм Угоди про асоціацію.

Саме тому така корекція вкрай потрібна, щоб повною мірою користуватися перевагами, які дає Україні зона вільної торгівлі з ЄС. 

Але щоб скористатися цією можливістю – що ще не гарантує кінцевий результат, необхідно насамперед усунути власні порушення, що стане ударом по не останніх галузях вітчизняної промисловості.  

Перед урядом тепер постав досить складний вибір. Однак складний вибір – значно краще, ніж його відсутність. 

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"