ЄС скасує візи, не підписуючи угоду з Україною: чому це важливо та як це працюватиме

Топ-новиною середи стало повідомлення з Брюсселя про наближення безвізового. Єврокомісія подала офіційну пропозицію про скасування віз для громадян України

Та ця безумовно оптимістична новина не зняла всіх питань. І часом – як свідчить спілкування ЄвроПравди з читачами – навіть породила нові.

Ми спробуємо надати відповіді на типові запитання та роз’яснити, що буде далі:

– чи гарантований безвізовий для України після рішення ЄК? Хто може його зірвати?

– асоціацію теж узгодили, а потім виникли Нідерланди. Чому вони не заблокують угоду зараз?

– якщо рішення справді є, то чому ми маємо ще чогось чекати? Коли "безвізові обіцянки" перетворяться на реальне скасування віз?

 – для кого діятиме і для кого не діятиме новий режим?

 – чи може ЄС "включити задній хід" та згодом скасувати безвізовий?

Подарунок з Лісабона

Кажуть, що в політиці – і у міжнародній політиці зокрема – ні в чому не можна бути впевненим на 100%. Українці, навчені сумним і багаторазовим досвідом пустих безвізових обіцянок влади, чудово знають це правило.

І саме тому під більшістю популярних дописів про те, що ЄС пообіцяв Києву безвізовий, ви знайдете коментар на кшталт: "не кажи гоп, поки не перескочиш".

Та "Європейська правда" має достатньо даних, щоби говорити з впевненістю: ми на фінішній прямій.

Тепер не лишилося реальних можливостей зірвати безвізовий. Взагалі.

Міжнародні правила змінюються незалежно від України та часом грають проти нас – наприклад, саме це сталося із референдумом в Нідерландах, де Україна просто "потрапила під роздачу".

Тоді ми стала жертвою нового закону, задуманого з іншою метою.

У візовому питанні всі відбувається з точністю навпаки. Тепер нам допомагають свіжі законодавчі зміни, які були задумані в ЄС десятиріччя тому (і, звичайно, без прив’язки до потреб Києва:)).

Гарантію того, що безвізовий для України не зірветься, дає Лісабонська угода – договір, що регулює правила та процедури самого Євросоюзу. Лісабон був підписаний ще 2007 року, але його норми набували чинності поступово. Від кінця 2014 року, зокрема, змінився принцип затвердження міграційних рішень Євросоюзу.

Тепер не потрібно одноголосної підтримки для скасування віз. Навіть якщо Нідерланди та ще 2-3 і навіть 4 країни проголосують проти, безвізовий не зірветься.

І це офіційно підтверджене з боку ЄС.

До слова, про Нідерланди.

Нещодавній референдум, на якому Україна програла, дав нам додаткові "бонуси" на шляху до скасування віз. Це підтверджують одразу кілька джерел "Європейської правди". В ЄС кажуть про потребу "показати українцям, що вони мають чітку підтримку".

"А може, Нідерланди знову заблокують угоду,
тепер – про безвізовий?"

Це запитання видається логічним.

Якщо торік в Голландії змогли швидко зібрати підписи проти асоціацію, то так само швидко зберуть їх і проти "безвізової угоди", можуть припустити скептики.

Але тут є важливий момент, який не дозволить скористатися старим досвідом.

Жодної угоди про безвізовий Україна та ЄС не підписуватимуть.

Відповідно, не буде її ратифікації в національних парламентах, а політики жодної держави-члена ЄС не матимуть важелів для її зупинки.

Це процедурний момент, але він важливий.

Документи Єврокомісії, оприлюднені 21 квітня, підтверджують, що візи будуть скасовані не угодою, а одностороннім рішенням ЄС (хоча юридично були можливі обидва варіанти).

В Євросоюзі ще з 2001 року є законодавчо затверджений "білий" та "чорний" списки країн, громадяни яких мають оформлювати візи для подорожей до ЄС, або навпаки – не мають цього робити. Україну пропонують просто перенести з "чорного списку" до "білого". Це рішення одразу стане обов’язковим до виконання всіма державами ЄС, окрім Великої Британії та Ірландії.

То коли це станеться?

Попри те, що в ЄС є чітка згода на скасування віз, Брюссель не може зробити цього "просто зараз". Для європейських рішень процедури – понад усе. Тому не варто чекати, що 1 червня ви зможете поїхати у відпустку до ЄС лише з одним паспортом.

Подальший графік розгляду українського питання – такий.

Переважна більшість часу буде витрачена в Європарламенті, куди вже надійшла "безвізова пропозиція" від ЄК. Парламент має:

1) визначити відповідальний комітет та доповідача з українського питання;

2) той готує проект доповіді про те, чи варто підтримувати ініціативу Єврокомісії;

3) спершу цю доповідь повинен схвалити комітет; якщо вона не буде схвалена – доведеться допрацьовувати;

4) будь-яка група Європарламенту (читаємо – проросійські праві радикали) мають право висловити заперечення, розгляд якого також може забрати додатковий час;

5) і, нарешті, лише тоді документ потрапляє до пленарної зали.

Як бачите, процедура довга. Її тривалість не обмежена нормами ЄС.

"Європейська правда" має достатньо даних про настрої в Європарламенті, щоби стверджувати: небезпеки зриву немає і тут.

Для схвалення достатньо простої більшості голосів. Більшість є, ще й з великим запасом, це підтверджують попередні голосування. Європарламент впродовж багатьох років закликає інші органи ЄС скасувати візи для українців.

Найбільша проблема – проблема часу.

Голова ЄП Мартін Шульц вже публічно пообіцяв, що українське питання розглянуть якнайшвидше. За найоптимістичнішими оцінками, схвалення безвізового в парламенті може відбутися наприкінці травня, а швидше - навіть у червні. І лише тоді документ спрямують на остаточний розгляд до Ради ЄС.

Про те, що в Раді ЄС є підтримка України і немає права вето з цього питання, ми вже написали. Та хай там як, це забере ще кілька тижнів.

І, нарешті, після схвалення Радою ЄС, підписання та публікації документа запускається "лічильник" - за 20 днів безвізовий де-факто запрацює на кордоні.

За нашими розрахунками, найреальніший термін – кінець липня.

Хоча можливі варіанти – дещо раніше чи дещо пізніше. Брюссель навіть готовий трохи відхилитися від стандартної процедури розгляду, щоби не гальмувати безвізовий для України.

"Профільна" Рада ЄС засідає раз на квартал, наступне засідання – 9 червня, але парламент може не встигнути завершити процедуру до нього. Та в представництві ЄС в Україні ЄвроПравді офіційно заявили, що розгляд українського питання можливий на непрофільній Раді ЄС. Це гарантує, що наш безвізовий не пересунуть на осінь через процедурні мотиви

Чи всі матимуть право їздити до ЄС без віз?

Про це ми неодноразово писали, та не буде зайвим повторитися.

По-перше, безвізовий поширюватиметься виключно на тих, хто має біометричний паспорт. Це чітко зазначене в "законопроекті" від Єврокомісії.

По-друге, безвізовий не дає права на працевлаштування, навчання, постійне проживання в країнах ЄС. Для цього, як і раніше, доведеться оформлювати національну візу класа "Д".

Юридично йдеться про "скасування візового режиму для короткострокових поїздок". Тобто в кожному проміжку зі 180 днів можна перебувати в країнах Євросоюзу не більше ніж 90 днів. За цим правилом слідкуватимуть на кордоні, на порушників чекає заборона на в’їзд.

По-третє, є дві держави ЄС, в яких безвізовий не діятиме – Велика Британія та Ірландія. Вони не беруть участі у спільній міграційній політиці ЄС. Натомість ми матимемо безвізовий з чотирма шенгенськими державами поза межами Євросоюзу – Норвегією, Ісландією, Швейцарією та Ліхтенштейном.

Якщо перекласти на широковживані терміни, то йдеться про скасування для українців Шенгену (причому всіх підтипів шенгенських віз – і туристичних, і "ділових"), а також віз до Румунії, Болгарії, Кіпру та Хорватії.

По-четверте, так само, як зараз віза не дає гарантованого права на в’їзд, так і згодом паспорт не буде достатньою підставою для в’їзду. Прикордонник має право зараз і матиме право за безвізового попросити зворотній квиток або документ про мету поїздки (наприклад – бронь готелю або e-mail із запрошенням).

Але не вірте чуткам про те, що доведеться везти на кордон той самий пакет документів, що раніше подавався до консульства. Це – міф.

Ані документи з банку, ані довідка з роботи, ані офіційне, нотаріальне запрошення від родичів, ані інший документ, який готувався спеціально для візи, на кордоні не є необхідним.

І, насамкінець, про старі паспорти та старі візи. Вони діятимуть далі до закінчення свого терміну. А ті, хто з якоїсь причини не хоче чи не може оформити новий паспорт, матиме право і далі звертатися у консульство за візою.

Безвізовий – це назавжди?

На це питання складно відповісти однозначно. І так, і ні.

На щастя, ЄС не пішов за сценарієм, який пророкували німецькі ЗМІ – мовляв, безвізовий буде наданий на "умовний термін", і далі буде легка процедура його скасування у разі, якщо суттєво зросте міграція з України.

Законодавча пропозиція Єврокомісії не містить таких норм. Навпаки – там прямо зазначено, що ЄК провела аналіз безпекових та міграційних ризиків і вважає, що подальший моніторинг не є необхідним.

Але це не означає, що у ЄС немає шляху назад. Зараз Україну перенесуть з "чорного списку" у "білий". Але юридично так само можливо буде перемістити нас з "білого списку" в "чорний".

Для цього ЄС знову потрібно буде пройти всю законодавчу процедуру та мати голоси 55%+ країн ЄС, що представляють 65%+ населення Євросоюзу, на користь повернення віз.

Про те, що ця процедура вельми складна, ми вже розповіли. Про те, що в ЄС є чимало друзів України, які готові будуть захистити наш інтерес – говорити зайве.

Тому "Європейська правда" має всі підстави сподіватися:  крок до зближення України з Євросоюзом, який розпочався сьогодні і завершиться влітку, буде незворотнім.

І маємо надію, що безвізова практика доведе громадянам ЄС: безвізова Україна є так само безпечною для Європи. Просто тепер ми станемо на крок ближчими.

Автор: Сергій Сидоренко

редактор "Європейської правди"