Що означає програш України в Нідерландах – сценарії та наслідки

Референдум у Нідерландах, що відбувся 6 квітня, не дарма називали історичним.

Нині українські дипломати намагаються "шукати позитив" та кажуть про можливість "політичного рішення", але варто дивитися правді у вічі.

За нинішнього результату – більше 60% голосів "проти" та з явкою трохи вищою за 30%,

уряд Нідерландів не має іншого виходу, аніж зупинити ратифікацію угоди з Україною.

Важливо розуміти, що значення референдуму – надвисоке не лише для України, а й для всієї європейської спільноти.

Він стане тріггером процесів у ЄС, які не стосуються України напряму і – за негативного перебігу подій – можуть призвести аж до виходу з Євросоюзу окремих членів. І хоча такі апокаліптичні наслідки не є гарантованими, та політикам у Брюсселі доведеться на них зважати.

А ми тим часом розберемося, що тепер станеться з українською угодою.

І – нехай це звучить дивно – загроз для цього документа нині значно менше, ніж вважає пересічний телеглядач.

"Проста ратифікація вже не є можливою"

Оголошення результатів exit-polls кореспондент "Європейської правди" зустрів у пабі прес-центру Ньюзпорт, в центрі Гааги. Саме тут, у неформальній обстановці, відбулася заключна подія референдуму за участю політиків та дипломатів.

Оголошений результат – 64% "проти", 36% "за" – виявився приголомшливим навіть для організаторів. Національний мовник NOS, який планував тривале вечірнє шоу, присвячене обговоренню наслідків голосування, за чверть години згорнув пряму трансляцію, поставивши до ефіру фільми. Їх навіть не стали переривати інформацією про уточнені дані exit-polls, які засвідчили: поріг явки таки подоланий.

Як відомо, за нідерландським законодавством референдум буде чинним лише у випадку, якщо явка перевищила 30%. Попередні дані свідчили про 32%.

"За кулісами" йшли перемовини. Шукали вихід із халепи.

А за півтори години, коли в Києві було близько опівночі, кореспондент "Європейської правди" був в офісі міністра закордонних справ Берта Кундерса. Тут, звісно ж, також ніхто не спав. Нижче наведемо наше коротке спілкування, яке перервалося на прохання міністра: він пояснив, що за нинішньої ситуації не має права на детальніші коментарі.

Надто "крихкою" є ситуація.

Далі – пряма мова глави МЗС.

– Наразі немає 100% переконання, що поріг явки подоланий.

Але менше з тим, попри наше сподівання, попри сподівання голландського уряду, більшість проголосувала проти Угоди про асоціацію. Це означає, що її ратифікація не може пройти так, як ніби нічого не сталося.

Тепер я прошу в українського народу трохи терпіння.

Попереду – переговори в рамках нашого уряду, в парламенті, потрібні будуть зустрічі з нашими європейськими партнерами (іншими країнами-членами ЄС) та, звичайно, з українськими друзями.

І я дуже хочу, щоби те, що сталося, не відбилося на глибокій українсько-голландській дружбі.

Так, більшість висловилася проти Угоди про асоціацію; так, нам доведеться відреагувати на це, та я сподіваюсь, що українці це зрозуміють.

– Чи можливо, що попри все це, таки буде ухвалене політичне рішення ратифікувати угоду? – поцікавилася ЄП.

– Не хочу спекулювати. Є політичний факт: більшість проголосувала проти. Тепер ми маємо розібратися, в чому причина. Звичайно, проста ратифікація вже не є можливою.

Але про детальніші опції можна буде говорити лише коли ми узгодимо подальші дій в Гаазі та в ЄС.

– Це забере тижні, місяці?

– Складно сказати. Але тепер справді потрібні час і терпіння.

Постійне тимчасове

Та не варто ставити хрест на угоді.

Кундерс не дарма каже про майбутні переговори – і в Голландії, і в Брюсселі. Європейцям справді потрібно знайти вихід із ситуації, в якій ЄС ще не був жодного разу за свою історію.

Відмова Гааги від ратифікації не означає, що українська угода зруйнована. Попри референдум, вона продовжує діяти.

Це пов’язано з тим, що українська асоціація не є звичним для нас двостороннім документом – коли без підпису однієї зі сторін документ не має жодної сили для інших.

Українська угода – складніша. Преважна більшість її статей діє незалежно від бажання країн-членів, для чого в документі, а також в праві ЄС передбачений особливий механізм – "тимчасове виконання" угоди.

Саме за цими нормами зараз діє зона вільної торгівлі між Україною та ЄС. Її правила та параметри описані саме в Угоді про асоціацію.

Ще приклад: саме за ними ще з 2014 року проходять засідання Ради асоціації та комітету асоціації – спільних органів України та ЄС.

Голосування в Голландії не здатне зупинити ці норми. Потрібно загальноєвропейське рішення.

Адже Нідерланди, ставши членом ЄС, передали частину своїх прав на міжнаціональний рівень.

Тому – формально – у нас є можливість надовго (ледь не назавжди) залишитися в режимі тимчасового виконання. Глава МЗС України Павло Клімкін вже зробив заяву, в якій запевнив: катастрофи не сталося, Зона вільної торгівлі і далі діятиме "на тимчасовій основі".

Та звісно ж, ніхто не зацікавлений зберігати тимчасовий механізм навіки.

Оптимістичні дипломати

Примітно, що в дипкорпусі як України, так і Нідерландів, попри все, лишаються оптимістичні сподівання.

"Якщо йдеться про мою думку не як посла, а як експерта у зовнішній політиці, то я не бачу перемоги противників асоціації. Бо ті, хто хотів сказати "ні" – вони це "ні" сказали.

32% явки означає, що 68% не підтримали ідею референдуму як такого.

Тобто переважна більшість або сказала "так" асоціації, або ж висловилася інакше – відмовилася йти на дільниці. Бо тут справді є така позиція: мовляв, ми розумні люди, то чому ж ми будемо підтримувати таку нісенітницю", - заявив ЄП Олександр Горін, посол України в Нідерландах.

Більше того, дипломат вважає, що завершення ратифікації лишається цілком можливим сценарієм.

"Подивіться на підтримку угоди виборцями різних партій, і ви побачите, що в партії PvdA, наприклад, 80% виступають "за". То чому ж ця партія має голосувати "проти" в парламенті?" - пояснив він.

Серед голландських дипломатів високого рангу так само є невпинні оптимісти.

"Ми розглядаємо різні варіанти, і ви ж пам’ятаєте, що референдум – консультативний, а не зобов’язальний", - заявив ЄвроПравді один зі співрозмовників у МЗС.

Та, на жаль, реальна ситуація не дає підстав для такого оптимізму.

Урядового рішення для ратифікації недостатньо. Має бути згода парламенту. А там цю можливість просто виключають. Навіть у згаданій Горіним PvdA, одній з двох урядових партій Нідерландів, не припускають, що угода буде просто ратифікована.

"Якщо явка підтвердиться, шансів на підтвердження ратифікації не буде. Щодо цього – жодних сумнівів. Всі політичні партії погодилися з цим ще до дати голосування", - зізнався у розмові з "Європейською правдою" в ніч після голосування нідерландський депутат Міхіл Серваас, відповідальний за зовнішню політику у PvdA.

Чи розділять асоціацію на дві угоди?

"Європейська правда" раніше вже публікувала юридичний аналіз наслідків референдуму (див. статтю "Що станеться, коли Голландія скаже "ні"). Його висновки лишаються чинними і досі.

"Можна очікувати, що практичні правові наслідки голландського референдуму виявляться мінімальними, навіть якщо ратифікація угоди в Нідерландах буде відхилена", – стверджував тоді експерт.

За його прогнозом, найімовірніший юридичний шлях, який обере Брюссель – викреслити Нідерланди з переліку підписантів.

Це означатиме, що сторонами договору залишаться Україна, ЄС (як єдина структура), Євратом, а також 27 із 28 країн-членів Євросоюзу.

Вільна торгівля діятиме на всій території ЄС, але деякі статті угоди – приміром, про авіакосмічну чи поліцейську співпрацю – не поширюватимуться на Нідерланди.

Але це – прогноз юриста, а політики можуть мати інші плани. Міхіл Серваас у розмові з нами це підтвердив.

За його словами, "план Б" вже опрацьовується, є кілька варіантів дій. В тому числі – радикальних.

"Найрадикальніша опція – розділити Угоду про асоціацію з Україною на дві. В цьому разі торговельна угода діятиме на рівні ЄС, а міждержавна – на рівні держав-членів. Але це складний шлях, він потребуватиме нової ратифікації", – розповів депутат.

Серваас підкреслив: нідерландському уряду доведеться шукати, як зберегти угоду і водночас "не образити" виборця.

"Є проблема: ми не розуміємо, що найбільше непокоїть тих, хто голосував проти, що саме треба виключити з угоди.

Найсильніший аргумент, який лунав у таборі противників угоди – мовляв, вона є кроком до членства. Але ж це, звісно, не так. І треба зрозуміти, як ми можемо пояснити це виборцю.

Також треба буде щось зробити з блоком угоди, який стосується співпраці України та ЄС у сфері спільної безпеки. Люди сприймають ці норми як щось подібне до ст. 5 договору НАТО (про колективну оборону. - ЄП), хоча це не так. І, зрештою, треба вирішити щось з нормами угоди, які стосуються міграції. Щодо них лунали зауваження під час кампанії", - пояснив депутат.

Бажання не образити виборця – зрозуміле. І йдеться не лише про перспективи партій на наступних виборах. В ЄС серйозно занепокоєні: в разі, якщо нідерландці сприймуть подальший сценарій як спробу обвести їх навколо пальця, то це призведе до сплеску євроскептичних настроїв.

Мовляв, "ви ж бачите, Брюсселю байдужі настрої людей; люди проголосували проти, а угода і далі працює".

23 червня в ЄС – знову історичний референдум. Про вихід Британії з Євросоюзу. І там "з нетерпінням чекають" новин про те, що Брюссель "кинув" нідерландських виборців.

Одного лише натяку на такий "кидок" буде достатньо, щоби в Британії громадська думка схилилася до варіанту виходу з Євросоюзу.

А це в свою чергу означає, що в найближчі два с половиною місяці нам годі й чекати новин про асоціацію.

Брюссель уникатиме будь-яких рішень по цій темі до британського референдуму.

І, насамкінець, трохи позитиву.

Читач може поставити питання: "то якщо вступ української угоди в дію такий небезпечний для ЄС, то, можливо, Брюссель вирішить просто ’поховати’ нашу асоціацію?"

На щастя, тут ми маємо підстави для оптимізму: цього точно не станеться.

Повний зрив угоди через референдум в одній з країн несе для ЄС ще більшу небезпеку.

Адже в цьому разі ставиться під питання договороздатність Євросоюзу як структури, його спроможність ухвалювати будь-які рішення на міжнародній арені.

Бо якщо сьогодні зірвано угоду з Україною, то завтра чи то наступного року Нідерланди, Британія або будь-яка інша держава зможе поставити під питання, приміром, TTIP – договір про вільну торгівлю та інвестиційне партнерство між ЄС з США.

Зараз завершуються переговори по цьому масштабному документу, і в Нідерландах вже лунають голоси євроскептиків, що TTIP має бути їх наступною ціллю.

Та й в інших державах повно популістів, які можуть взяти на озброєння нідерландський досвід

Такий розвиток подій здатний зруйнувати ЄС зсередини, тому

Брюссель зробить все можливе, щоби зупинити цей сценарій ще в зародку.

А для нас це означає, що українська угода не буде скасована і продовжить діяти. Так чи інакше.

Автор: Сергій Сидоренко,

"Європейська правда",
з Нідерландів