З 1 січня 2016 року в Україні офіційно почала діяти поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі (ПВЗВТ) з ЄС.

Але фактично багато економічних положень Угоди про асоціацію запрацювали ще до того. Від весни 2014 року діяли автономні торговельні преференції Євросоюзу, з листопада 2014 застосовуються положення Угоди про економічну та галузеву співпрацю.

Тому вже зараз можна не тільки обговорювати можливості, але й аналізувати перші наслідки запровадження Угоди для економіки України.

Угода впливає на експорт, на імпорт (останній можна буде оцінити лише за результатами 2016 року), на прямі іноземні інвестиції та інші канали надходження капіталу. Вплив на економічні відносини всередині країни стосується бізнес-клімату, конкурентоспроможності, продуктивності тощо.

Але ці впливи мають різний часовий горизонт.

Обнуління мита стимулює відносно швидку реакцію бізнесу. Натомість гармонізація законодавства зазвичай має розтягнуту в часі дію, а отже, наслідки видно не одразу.

Ми зосередимось на наслідках, які вже можна простежити. Це – в першу чергу вплив на зовнішню торгівлю.

Та в оцінці впливу УА варто врахувати ситуацію в країні.

У 2014-2015 роках економіка України опинилась в умовах "ідеального шторму" – відбулося ледь не все погане, що могло статися.

Співпали політична, економічна кризи, військовий конфлікт, анексія та окупація частини території, що призвело до втрати значної частини виробничих потужностей та розриву виробничих ланцюжків. На зовнішніх ринках ситуація також не надто сприятлива.

Макроекономічна стабілізація була досягнута лише у другій половині 2015 року, але ситуація й досі хитка. Структурні реформи, покликані стимулювати економічне відновлення, відбуваються повільніше, ніж очікувалось, що обмежує інвестиційну привабливість країни.

Дані статистики: що змінилося?

У 2015 році обсяги торгівлі між Україною та рештою світу стрімко скорочувалися, не оминула ця тенденція й торгівлю з ЄС.

За даними Держстату, експорт товарів та послуг в ЄС склав 15,9 млрд доларів США, що на 24% менше, ніж попереднього року, а імпорт – 18,0 млрд доларів США, це на 26% менше у вимірі рік до року.

Втім, скорочення торгівлі з ЄС було не таким стрімким, ніж з іншими країнами світу. У 2015 році обсяг торгівлі з ЄС становив 37% загального обсягу торгівлі України, це найвищій показник за останні двадцять років (дивись схему нижче).

В експорті товарів та послуг частка ЄС складає 33%, в імпорті – 42%.

Товарна структура експорту України в ЄС залишалась сталою протягом останніх років, незважаючи на економічні шоки.

Близько третини займає продукція сільського господарства та харчопрому, в першу чергу зернові, насіння олійних культур та рослинна олія. На другому – експорт чорних металів та виробів із них (22% експорту в 2015 році), на третьому – електричні та механічні машини (14%), переважно за рахунок електричного обладнання.

Зниження ввізних мит ЄС не призвело до різких змін у структурі торгівлі, бо нижчими митами в першу чергу скористались ті виробники, які вже експортували до ЄС.

Структурні ж зрушення стануть помітнішими лише за кілька років, адже встановлення нових зв’язків та просування нових товарів забере час.

Ввізні мита

За оцінками МЕРТ, в рамках автономних торговельних преференцій (АТП) були обнулені мита ЄС на 94,7% товарної номенклатури промислових товарів

По 83,4% сільгосптоварів та товарів харчопрому ЄС скасував мита, ще щодо 15,9% почали діяти так звані тарифні квоти.

Це не означає заборони на експорт, але при перевищенні тарифної квоти застосовується мито.

За розрахунками Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД), середня ставка мита для українських товарів впала з 4,9% до 0,5%, середньозважена – з 5,0% до 2,6%.

Найсуттєвіше скорочення – в сільгоспсекторі та легкій промисловості (див. графік).

Саме ці галузі отримали найбільші стимули для активізації експорту в ЄС.

Водночас збереглися ненульові мита на кілька товарних груп – взуття, головні убори; вироби з каменю, гіпсу тощо; продукти рослинного походження та транспортні засоби тощо.

Надалі поступово відбуватиметься зниження мит на ці товари.

Доступ на ринок ЄС для продукції тваринництва

Для частини товарів скасування мит не означає автоматичного покращення доступу, бо для виходу на ринок треба також виконати вимоги щодо безпечності продукції.

Найсуворішими є вимоги до продукції тваринництва, де нині доступ на ринок ЄС надається кожному підприємству індивідуально, після тривалої перевірки.

Та за останні роки України досягла прогресу в отриманні дозволів на експорт окремих видів продукції тваринного походження.

Зокрема, наприкінці 2015 року українські виробники молока та молочних продуктів нарешті завершили процедури підтвердження та були зареєстровані як постачальники продовольчих товарів в ЄС, що створює додаткові можливості для переорієнтації експорту з ринку Росії.

Станом на початок 2016 року українські виробники мають право на постачання в ЄС семи з п’ятнадцяти категорій харчової продукції тваринництва та восьми з десяти категорій побічних продуктів тваринного походження. Щодо кількох інших товарів підготовка до виходу на ринок ЄС триває.

Та незважаючи на зростання кількості експортерів до ЄС, їхня частка у загальній кількості виробників вкрай низька.

З іншого боку, це означає, що Україна має потенціал для подальшого нарощування експорту.

Тарифні квоти

Частиною домовленостей в рамках УА стали так звані тарифні квоти.

В рамках тарифних квот передбачені нульові ставки ввізного мита, а поза їх обсягами до товарів застосовуються ті самі мита, які діяли й раніше, до Угоди про асоціацію.

Передбачено 36 категорій товарів, до яких ЄС застосовує тарифні квоти, зокрема:

• низка продуктів тваринного походження: від м’яса до меду;

• продукти рослинного походження: зерно, гриби, часник тощо;

• кілька позицій готових харчових та інших продуктів, наприклад цукор, сік, оброблені томати, етанол та цигарки.

Використання тарифних квот є дуже нерівномірним. Серед 36 товарних категорій, щодо яких в ЄС діють тарифні квоти, протягом 2015 року було повністю використано 9 тарифних квот, 11 – частково, а 16 не використовувались взагалі.

Виникає питання, наскільки система тарифних квот стримує зростання експорту.

Аналіз застосування тарифних квот протягом дії АТП свідчить: наразі немає достатніх доказів того, що застосування мит поза обсягами тарифної квоти носить обмежувальний характер.

Чотири з дев’яти товарів, тарифна квота щодо яких повністю використана, експортувались до ЄС в обсягах, які в 2-20 разів перевищують обсяг квоти. Це – кукурудза, сік, мед та ячмінна крупа і борошно.

Очевидно, що для цих товарів чинні ввізні мита не є "заборонними".

Є три товари, щодо яких до середини 2015 року існувала гіпотеза, що мита понад обсяги квот є зависокими для продовження експорту – м’яка пшениця, оброблені томати та м’ясо птиці.

Однак статистика 2015 року не підтверджує цю гіпотезу: експорт для всіх трьох товарів перевищив обсяг квоти.

У 2015 році, на відміну від 2014, Україна повністю використали квоти на ще два товари – овес та цукор. Рівень їх експорту був близький до обсягу квоти, і це знову дозволяє зробити припущення про потенційно обмежуючий вплив ввізних мит.

Але зробити остаточний висновок поки неможливо. Треба продовжити спостереження.

Перегляд обсягу тарифних квот буде можливий за кілька років після початку застосування ПВЗВТ. До того часу у нас буде достатньо спостережень для обґрунтованих висновків щодо обмежуючого характеру мит поза квотою.

Між тим, часом причиною невикористання квот є недостатнє внутрішнє виробництво та/або існування інших, економічно привабливіших ринків.

Детальні дані: чи всюди падіння було рівномірним?

Хоча сумарні показники експорту в 2015 році скоротилися, за окремими позиціями не все так однозначно.

За динамікою експорту до ЄС всю товарну структуру можна умовно поділити на три категорії.

Перша категорія – товари, експорт яких зріс за два роки.

Найшвидшим було зростання експорту продукції тваринного походження, яка виграла від зниження мит, а також нарешті отримала дозволи від ветеринарних служб ЄС. Також збільшився експорт скляних виробів, жирів та олії, деревини та корку та виробів з них, приладів та апаратів, годинників тощо.

Друга категорія – товари, експорт яких за два роки скоротився менше, ніж сукупний показник скорочення експорту в ЄС (22%).

Більшість товарів цієї групи за два роки змінювали тренд від зростання до падіння або навпаки. До цієї категорії можна віднести експорт готових харчових виробів, текстильних виробів, механічного та електронного обладнання, транспортних засобів тощо.

Нарешті, третя категорія – товари, експорт яких за два роки суттєво скоротився.

В цій групі – важливі для української зовнішньої торгівлі товари, такі як продукти рослинного походження (експорт насіння олійних культур впав на 48%!), недорогоцінні метали, продукція хімпрому та мінеральні продукти.

Стрімке зниження експорту тут пов’язано переважно із зовнішньою кон’юнктурою,

а саме з падінням світових цін на сировинні товари, а також зі зниження виробничого потенціалу України через фізичну втрату частини виробництв.

Що змінилося після 1 січня 2016 року?

З початку 2016 року замість режиму автономних преференцій застосовується зона вільної торгівлі.

Процес поступової лібералізації торгівлі триватиме десять років, хоча для деяких українських товарів передбачені триваліші перехідні періоди.

У перший рік ПВЗВТ застосовуються ті самі мита, які діяли з 2014 року, в рамка АТП.

Отже, додаткових стимулів для експорту завдяки зниженню ввізних мит початок ПВЗВТ не приніс.

Протягом наступних років відбудеться поступове зниження до нуля низки мит, а також розширення обсягів тарифних квот для кількох товарів, у тому числі меду, пшениці, кукурудзи, соку.

Зниження мит Україною відбуватиметься повільніше, ніж це зробив ЄС.

З 2016 року Україна знизила середнє ввізне мито на промислові товари з 3,8% до 1,1%, а на продукцію сільського господарства та харчової промисловості – з 8,6% до 5,6%. В цілому зменшення та обнуління мит зачепило 70% товарної номенклатури.

В наступні роки мита на промтовари поступово знизяться до нуля, але для частки сільгосптоварів залишаться ненульовими.

Також Україна застосовуватиме тарифні квоти до трьох товарів – двох видів м’яса та цукру.

Окремий режим передбачений для імпорту легкових автомобілів з ЄС. Якщо обсяги імпорту перевищать кілька порогових значень, передбачених Угодою, Київ зможе застосовувати захисне мито протягом 14 років. А отже, є шанс, що повна лібералізація ринку може відбутись лише на початку 2030-х років.

Також зараз в Україні діють кілька експортних мит, у тому числі на живу худобу, шкірсировину, насіння деяких олійних культур, брухт чорних і кольорових металів. Україна поступово знижуватиме їх у торгівлі з ЄС, за десять років ці мита мають бути остаточно скасовані. Однак для кількох товарів можливе застосування додаткового експортного збору, яке розпочнеться, якщо експорт в ЄС перевищить порогове значення.

Нетарифні бар’єри

Мабуть, найважливішим компонентом ПВЗВТ є зближення регуляторних систем України та ЄС, що веде до суттєвого зниження нетарифних бар’єрів у торгівлі.

Домовленості сторін стосуються поліпшення роботи митниць. Передбачена поступова гармонізація системи технічного регулювання України та ЄС.

Це дозволить підписати Угоду про відповідність і прийнятність промислових товарів (АСАА), що знищить технічні бар’єри для виходу цих товарів на ринок ЄС.

Йдеться в першу чергу про продукцію машинобудування, будматеріали, іграшки, пакування та відходи, вибухові речовини цивільного призначення тощо.

Україна вже зараз досягла дуже значного прогресу у виконанні цієї частини Угоди. На початок 2016 року гармонізоване так зване загальне (горизонтальне) законодавство. З 27 галузевих технічних регламентів, передбачених ПВЗВТ, 8 – максимально приведені у відповідність з нормами ЄС, ще 16 базуються на нормах ЄС, але поки не ідентичні їм.

Активно реформуються системи стандартизації, метрології, оцінки відповідності та ринкового нагляду.

Іншою важливою сферою є зближення законодавства України та ЄС щодо санітарних та фітосанітарних заходів.

Поставлена амбітна мета – створити на внутрішньому ринку України систему контролю за безпекою продуктів харчування, яка б відповідала європейській.

Це довгострокова перспектива, яка вимагатиме значних зусиль як з точки зору гармонізації нормативного поля (необхідно буде ввести в українське законодавство норми понад 250 нормативних актів ЄС), так і практичного впровадження нових норм як державними органами, так і підприємствами.

Відбуватиметься також посилення захисту прав інтелектуальної власності.

Висновки

Вже зараз, на початку 2016 року, можна говорити про певні економічні підсумки застосування положень Угоди про асоціацію.

По-перше, відбувається поступова переорієнтація торговельних потоків на ЄС. У 2015 році торгівля товарами та послугами з Євросоюзом складала 37% загального обсягу торгівлі, це – історичний максимум.

По-друге, попри загальне скорочення експорту в ЄС, пов’язане з економічною кризою в країні та падінням світових цін, експорт частини товарів зростав дуже швидкими темпами. Зокрема – товарів тваринного походження.

По-третє, протягом 2014-2015 років експорт товарів, щодо яких діють тарифні квоти, не обмежувався лише обсягами квот. Це дає підстави сподіватись, що часткова лібералізація сприятиме завоюванню ринку, а не стане бар’єром на шляху експорту.

Також, не чекаючи початку застосування ПВЗВТ, у країні відбувались реформи, пов’язані з реалізацією зобов’язань в рамках Угоди. Було досягнуто значного прогресу в реформі технічного регулювання та державних закупівель, однак в більшості сфер попереду ще довгий шлях змін.

Отже, попри дуже складні умови в країні, частина виробників активізувала торгівлю з ЄС,

а держава готувала підґрунтя для подальшої економічної інтеграції.

І якщо ані виробники, ані державні органи не припинять своїх зусиль, за кілька років позитивні економічні наслідки реалізації ПВЗВТ мають бути значно виразнішими.

Цей текст є частиною ґрунтовного дослідження щодо застосування Угоди про асоціацію, яке виконувалося Інститутом євроатлантичного співробітництва у співпраці з  Фондом Конрада Аденауера.

Авторська група включає представників відомих аналітичних центрів та незалежних експертів. Даний розділ готувався Веронікою Мовчан, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій.

Публікується на "Європейській правді" з редакційними скороченнями.