Як відомо, українці вміють святкувати. І працювати теж вміють!

Саме тому, в рамках святкувань Днів Європи в Україні, 19 травня Верховна рада теж проведе своє засідання в форматі "Євродня" – дня виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Перший в історії День Європи в Раді має всі шанси на успіх. Над ним спільно попрацювали всі: євроінтеграційний віце-прем’єр Іванна Климпуш-Цинцадзе, профільний комітет Ради, депутати-єврооптимісти, Урядовий офіс з питань європейської інтеграції, експерти Реанімаційного пакету реформ та Українського центру європейської політики.

Така консолідація сама по собі вже є досягненням:

за добрі півроку навряд чи можна пригадати подібний приклад злагодженої роботи законодавчої та виконавчої влади з експертним і громадським середовищем.

Спікер Андрій Парубій навіть виділив на четвер у порядку денному окремий блок "питання європейської інтеграції", а голова Представництва ЄС в Україні Ян Томбінський, виступаючи напередодні на прес-конференції, зазначив, що "Європейський день у Верховній раді має бути кожного тижня".

З високоповажним послом ЄС важко не погодитись. Євроінтеграція – це наш національний пріоритет.

Ми маємо виконувати Угоду про асоціацію не тільки і не стільки тому, що це наші міжнародні зобов’язання, і не для того, щоб отримати черговий транш фінансової допомоги з Брюсселя. А виключно тому, що це потрібно нам, українцям.

Адже Угода про асоціацію – такий собі дороговказ реформ. Складних, тривалих і болючих змін, які, зрештою, і допоможуть нам збудувати успішну і мирну країну з нульовою толерантністю до корупції, офшорів, безвідповідальних політиків та рівністю всіх перед законом.

Угода про асоціацію – це сотні законів, які ми маємо ухвалити в досить стислі терміни. Більш того, євроінтеграція в дії, а не на папері передбачає те, що після ухвалення законів відразу ж розпочнеться робота над їх виконанням, здійсненням реформ, зміною "правил гри", тощо.

Тому, звісно, було б добре, якби кожен день в Раді був євроінтеграційним. Але на завтра наші пропозиції до парламентарів набагато скромніші. Принаймні, щодо кількості законів.

Блок пріоритетних єврозаконів містить лише чотири пропозиції.

Однак усі вони є міцним підґрунтям для кардинальних перетворень і змін у відповідних сферах.

1. № 2966-д "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" (НКРЕ).

Складний і справді довгоочікуваний закон, який, нарешті, перетворить енергорегулятор на незалежного і ефективного арбітра, покладе край політичним спекуляціям на темах тарифів та допоможе зробити наш найкорупційнійший сектор конкурентним та привабливим для інвестицій.

2. № 2009а-д "Про оцінку впливу на довкілля" (ОВД)

Законопроект, який націлений на впровадження європейської моделі оцінки впливу на довкілля, що означає рівну відповідальність за нанесення шкоди та охорону навколишнього середовища для всіх: і для громади, і для бізнесу.

3.  № 3159 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень судового захисту іноземців та осіб без громадянств та урегулювання окремих питань, пов'язаних з протидією нелегальній міграції"

Важливий законопроект для продовження нашої підготовки до безвізового режиму з ЄС. Бо візова лібералізація, як і всі ключові процеси в євроспільноті – це чіткі правила і процедури. Яких треба неухильно дотримуватись, якщо хочеш користатись благами членства в євроклубі.

4. № 2353а "Про реструктуризацію боргів фізичної особи або визнання її банкрутом"

Законопроект зі сфери співробітництва з питань юстиції, свободи слова та безпеки – одного з ключових пунктів Порядку денного асоціації Україна–ЄС.

Не менш важливим є додатковий, резервний блок, який містить законопроекти, що стосуються питань функціонування Зони вільної торгівлі з ЄС, антимонопольної реформи, сфери технічного регулювання.

Для збільшення натисніть на зображення

Не встигнемо в четвер – будемо переносити на наступний євродень! А також паралельно варто працювати над:

- організацією на постійній основі "тематичних" євроінтеграційних днів (наприклад, вже найближчим часом цілком реально підготувати на розгляд по декілька законів фітосанітарного, енергетичного, екологічного та інфраструктурного блоків по виконанню Угоди);

- змінами до Регламенту, які забезпечать проходження євроінтеграційних законів за спрощеними процедурами;

- посиленням функціоналу профільного євроінтеграційного комітету Ради та створенням запобіжників і фільтрів, щоб запобігти проштовхуванню чиїхось лобістських законів під грифом "євроінтеграційний".

А ще – працювати і працювати в площині комунікацій: доповідати, пояснювати і аргументовано переконувати суспільство для подальшої підтримки євроінтеграційного курсу.

Звісно, здійснюючи реальні, а не "фейкові" реформи.

Хочеться сподіватися, що День Європи в Раді вже цього четверга стане "консолідатором" для всіх політичних сил, безвідносно до того, де вони перебувають: в опозиції, в "демократичній опозиції", в "більшості"... 

Підтримка Угоди про асоціацію та голосування за єврозакони може стати справді успішною історією, якої зараз так бракує нашому суспільству.

Побудувати Європу в Україні складно, але реально. Ця мета має стати об’єднуючим фактором для всього суспільства і втілитись в чіткий та конкретний план дій.

Автор: Марія Голуб,

експерт ініціативи "Сильніші разом!"

та Українського центру європейської політики